Два тижні паузи у роботі портів Великої Одеси: хронологія 

У липні Росія здійснила серію атак на портову інфраструктуру України. Зокрема, внаслідок російських ударів були поранені та загиблі моряки. Накал ситуації спричинив призупинення частини суднозаходів у портах Великої Одеси.

USM зібрав дані щодо ситуації із українським морським коридором у хронологічному порядку.

21 липня

Компанія Maersk повідомила, що тимчасово призупинила свій сервіс через порт Чорноморська. Імпортні вантажі, які мали бути вивантажені в Чорноморську, перенаправлятимуть до порту Констанца в Румунії. Для експортних відправлень Maersk запропонувала два варіанти: безкоштовне скасування букінгу або зміна порту навантаження з Чорноморська на Констанцу зі збереженням чинної ставки морського фрахту для контейнерів, які вже доставлені в порт.

Компанія також повідомила, що доставку вантажів між Румунією та Україною організовуватимуть автомобільним транспортом, а про відновлення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт повідомлять окремо.

Читайте також: Призупинення роботи портів Великої Одеси. Що очікують та як адаптуються учасники ринку

22 липня

У розпал збору врожаю 22 липня через український морський коридор не пройшло жодне судно — рух суден українським морським коридором фактично зупинився. Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН на 27 липня, повідомив в. о. міністра закордонних справ Андрій Сибіга.

Тим часом гендиректор Maersk Ukraine Роман Колоянов у коментарі USM розповів, від чого залежить термін відновлення роботи в Україні.

23 липня

Україна та Молдова домовилися посилювати альтернативні логістичні маршрути для експорту українського зерна. Під час розмови очільників зовнішньополітичних відомств двох країн окрему увагу приділили безпековій ситуації в Чорному морі та стійкості альтернативних шляхів постачання.

На тлі переорієнтації вантажів вартість перевезень баржами з Рені та Ізмаїла до Констанци з початку липня зросла майже вдвічі — приблизно до $28 за тонну. На ринок одночасно вплинули підвищений попит на альтернативну логістику та низький рівень води в Дунаї, через який баржі втрачали від 30% до 60% вантажопідйомності.

Увечері група компаній Allseeds оголосила, що призупиняє операційну діяльність в Україні через посилення російських атак на портову інфраструктуру Одещини. Рішення пояснили надзвичайно високими ризиками для працівників і виробничих потужностей. Компанія планувала зберегти активи та операційний потенціал, щоб відновити роботу після стабілізації ситуації.

24 липня

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до Євросоюзу по термінову підтримку для безперебійної роботи «Шляхів солідарності» та збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. За його словами, лише від початку липня Росія атакувала 31 торговельне судно.

Стало відомо, що про зміни у роботі контейнерних сервісів до українських портів повідомили не лише Maersk, а й CMA CGM. В Асоціації міжнародних експедиторів України заявили, що наслідки призупинення цих сервісів можуть бути ширшими, оскільки фідерний перевізник, яким користувався Maersk, обслуговував також вантажі інших контейнерних ліній.

«Укрзалізниця» почала готувати «план Б» для перевезення вантажів через паузу в суднозаходах до портів Великої Одеси. Головними альтернативами назвали порти Дунаю та західні прикордонні переходи. Водночас в УЗ чекали від вантажовідправників інформації про пріоритетні напрямки, щоб збільшувати їхню пропускну спроможність.

25 липня

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна оновлює план захисту зернового експорту. Уряд мав працювати над диверсифікацією експорту та імпорту, додатковими маршрутами, програмами підтримки виробників і координацією з сусідніми країнами та Брюсселем.

26 липня

Переорієнтація вантажів на Дунай спричинила подальше зростання фрахту. За кілька днів ставки на окремих напрямках піднялися більш ніж на 50%, а подекуди — майже вдвічі. Зокрема, невеликі партії вантажів із Дунаю до Єгипту до атак фрахтували за $28-29 за тонну, а за три дні ставки зросли до $43-44. Водночас навіть вищий фрахт не гарантував готовності судновласників заходити до українських портів.

27 липня

Україна закликала Світову організацію торгівлі сприяти відновленню безпеки цивільного судноплавства у Чорному морі. Українська сторона заявила, що продовжуватиме експорт через відкриті порти та «Шляхи солідарності», але для протидії загрозам потрібна підтримка міжнародної спільноти.

На цей день також призначили екстрене засідання Ради Безпеки ООН через російські атаки на цивільні судна та морські експортні маршрути України. Запит Києва підтримали Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Латвія.

Тим часом зупинка суднозаходів майже паралізувала аграрну логістику. Через відсутність гарантій безпеки більшість судновласників не готові направляти флот до українських портів, а експортери майже припинили доставляти туди нові вантажі автомобільним і залізничним транспортом. Компанії не хочуть накопичувати зерно, вагони та автотранспорт біля терміналів без розуміння строків прибуття суден.

28 липня

Під час засідання Ради Безпеки ООН Велика Британія та Франція засудили російські атаки на цивільні судна. Представник Франції наголосив, що удари по портах і суднах із зерном загрожують продовольчій безпеці мільйонів людей, насамперед в Африці та на Близькому Сході.

Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що безперебійна робота портів Одещини є питанням національної безпеки. Під час поїздки до регіону урядовці обговорили роботу морських портів, Дунайського напрямку, безперервність логістики та реалізацію Комплексного плану стійкості.

Всеукраїнська аграрна рада звернулася до прем’єр-міністра із закликом запровадити антикризові заходи. За оцінкою асоціації, тривала зупинка морських портів могла призвести до накопичення 27,4-32,4 млн тонн агропродукції. Серед пропозицій були пільгові кредити, реструктуризація агрокредитів, державні гарантії та аудит пошкоджень портової інфраструктури.

Гірничорудна компанія Ferrexpo призупинила морські поставки після пошкодження судна з 55 тис. тонн залізорудних окатків. У компанії заявили, що через атаки на портову інфраструктуру і торговельні судна судновласники почали скасовувати рейси, тому найближчим часом Ferrexpo не очікує відновлення морського експорту.

Того ж дня російські війська втретє атакували одне цивільне судно під прапором Ліберії на підходах до Одеського порту. На момент удару на борту не було ані вантажу, ані екіпажу.

29 липня

Перший заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач уточнив, що порти Великої Одеси формально не зупиняли: судна продовжують заходити й виходити, однак кількість суднозаходів скоротилася. На цьому тлі Україна та Румунія почали працювати над збільшенням спроможності дунайських портів, щоб активізувати альтернативні вантажні перевезення.

«Укрзалізниця» продовжила та розширила обмеження на перевезення зернових вантажів до окремих портових станцій Одеської області. Зокрема, обмеження стосуються перевезень ячменю та пшениці до станцій «Одеса-Порт» і «Одеса-Порт-Експорт» для одного з отримувачів. 

Профспілка моряків Індії закликала терміново евакуювати екіпаж суховантажа MV AMIR1, який перебував у порту Чорноморська. На борту судна перебувають 15 моряків, зокрема 13 громадян Індії. Посольство країни повідомило, що тримає ситуацію на особливому контролі через постійні ризики ракетних і дронових атак. 

Також стало відомо, що у червні та липні Росія завдала 16 ударів по продовольчій і портовій інфраструктурі Одеси. Близько 80% цих атак здійснили крилатими ракетами «Бандероль». Серед пошкоджених об’єктів — інфраструктура Одеського порту, порту Південний та приватних терміналів.

30 липня

Директор TEUS Дмитро Казанін поділився думкою, що дунайські та румунські порти можуть прийняти частину вантажопотоку з Великої Одеси, однак жоден альтернативний маршрут не здатен повністю замінити потужності глибоководних портів. За його словами, багато судновласників відмовляються заходити до українських чорноморських портів, переглядають уже підтверджені рейси або вимагають значних доплат за ризик. Це впливає на експорт зерна, рослинних олій, шроту, металів, добрив і сировини, а також на контейнерні та генеральні вантажі.

Також стало відомо, що Південний гірничо-збагачувальний комбінат частково призупиняє роботу через атаки Росії на цивільні судна. У компанії пояснили, що призупинення видобутку на Південному ГЗК — це вимушений крок, який максимально відтермінували. Від початку повномасштабного вторгнення комбінат постійно працював в умовах низки критичних чинників: ворожі обстріли, перебої з енергозабезпеченням, стрімке зростання вартості логістики, запровадження європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) і посилення квот ЄС на продукцію українського ГМК. У липні 2026 року до цих викликів додалося значне погіршення безпекової ситуації для морської логістики, яка проходить через українські чорноморські порти.

Також в цей день на Одещині визначили механізм реагування на можливий витік із затонулого судна. Як зазначили в Одеській ОВА, профільні служби та наукові установи продовжують моніторити акваторію Чорного моря після затоплення судна GOLDEN LEO біля Одеси.

31 липня

В цей день делегація України виступила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, де повідомила, що від початку повномасштабної війни російські війська завдали ударів по 232 суднах у Чорному морі та знищили понад тисячу об’єктів української портової інфраструктури. Українська делегація також попередила, що продовження атак створює загрозу постачанню продовольства до країн Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу.

Також Всеукраїнська аграрна рада та Український клуб аграрного бізнесу у спільній заяві закликали уряд відтермінувати заплановане підвищення тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення та переглянути підходи до тарифоутворення. На думку аграріїв, підвищення тарифів УЗ зробить експорт зерна через Констанцу збитковим.

Через перебої в чорноморській логістиці, в Індії імпортери повідомили про збільшення закупівель в Аргентині. Місцеві трейдери також зазначили, що переходять на інші види рослинних олій.

1 серпня

Уряд повідомив, що готує кредити під заставу врожаю для аграріїв через зупинку морського експорту. Агровиробники зможуть залучати доступне фінансування під заставу зібраного врожаю, щоб провести осінню посівну та не продавати зерно за заниженими цінами.

3 серпня

Кабінет Міністрів тимчасово скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових та олійних культур. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, рішення стало першим кроком у межах екстреного пакета підтримки аграріїв через російські атаки в Чорному морі. Скориговані ціни діятимуть протягом періоду стабілізації ситуації.

Аналітики з ASAP Agri зазначили, що «Хендісайзи» практично зникли з ринку, а костери продовжують дорожчати: судновласники майже не розглядають рейси з портів Великої Одеси.

4 серпня

«Кернел» попередив про подорожчання зберігання зерна на власних елеваторах. Через логістичну кризу та зупинку роботи портів компанія пропонує клієнтам два варіанти щодо зерна, яке вже надійшло на зберігання. Так, клієнти можуть вивезти зерно протягом вересня, і тоді умови зберігання залишаться без змін. Якщо цього не станеться, вартість зберігання може зрости приблизно на 70% — це пов’язано з необхідністю переміщувати зерно до полімерних рукавів, що, за словами компанії, суттєво збільшує собівартість зберігання.

Також стало відомо, що темпи експорту зерна з України впали втричі. Середньодобові відвантаження зерна з України скоротилися до 48 тис. тон, одночасно зросли витрати на транспортування продукції та знизилися закупівельні ціни на внутрішньому ринку: продовольча пшениця подешевшала на 16%, фуражна — на 17%, кукурудза — на 8%, ячмінь — на 14%, ріпак — на 5%.

Аграріям пообіцяли пом’якшити умови кредитування через ускладнення морської логістики. Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, нинішні проблеми з морським експортом за масштабом співставні із ситуацією на початку повномасштабного вторгнення.

5 серпня

За словами Тараса Висоцького, через російські атаки під загрозою опинився експорт понад 30 млн тонн зернових та олійних культур. Це становить близько половини прогнозованого цьогорічного врожаю. Закупівельні ціни на зернові та олійні культури вже знизилися в середньому на 30%. Прямі втрати українського агросектору цього року можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд.

Як повідомили аналітики GMK Center, українська металургія може втрачати до $200 млн на місяць через проблеми з морським експортом. Через морський коридор у першому півріччі 2026 року проходило 50% експорту сталі, 95% чавуну та половина залізної руди. Альтернативні сухопутні маршрути для частини продукції економічно невигідні, а нові квоти ЄС додатково обмежують експортні можливості.

Також стало відомо, що УЗ веде переговори із сусідніми країнами щодо розширення транзитних коридорів для експорту українського зерна на тлі російських атак на чорноморські порти. За словами голови правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського, співпрацюючи зі своїми партнерами, залізниця може обробляти максимум 1 млн тонн зерна на місяць.