Альтернативні маршрути можуть взяти на себе до 75% вантажів морського коридору, — Деркач

Альтернативні логістичні маршрути можуть забезпечити експорт близько 4,5 млн тонн вантажів на місяць із приблизно 6 млн тонн.

Про це в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» заявив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач.

Альтернативні логістичні маршрути через дунайські порти, залізницю та автомобільні пункти пропуску можуть забезпечити експорт близько 4,5 млн тонн вантажів на місяць із приблизно 6 млн тонн, які раніше перевозили українським морським коридором.

«Ця цифра дає можливість нам експортувати… Інформація про те, що в нас колапс із експортом, це неправда», — наголосив він.

За словами Деркача, із близько 6 млн тонн вантажів, які щомісяця перевозили морським коридором, приблизно 4 млн тонн припадало на зернові, ще близько 2 млн тонн — переважно на метали та залізну руду.

Одним із головних альтернативних напрямків залишаються дунайські порти. Вони вже перейшли на посилений режим роботи та здатні перевалювати до 3 млн тонн вантажів на місяць.

Деркач визнав, що Росія посилила атаки і на дунайську портову інфраструктуру. Водночас, за його словами, міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення роботи портів. За останній місяць обсяги перевалки на Дунаї вже зросли утричі.

Додатково збільшити пропускну спроможність напрямку могло б відновлення цілодобової роботи румунських лоцманів на Сулінському каналі. Наразі проведення суден здійснюється лише у денний час. Україна обговорює це питання з Румунією та Європейською комісією.

Мінінфраструктури також працює з румунською стороною над підготовкою українських лоцманів. Після отримання відповідних сертифікатів вони зможуть проводити судна Сулінським каналом.

Ще 1-1,5 млн тонн вантажів на місяць можуть перевозити залізницею, а близько 200-300 тис. тонн — автомобільним транспортом. Сукупно ці маршрути й формують потенціал приблизно у 4,5 млн тонн щомісяця.

Для збільшення автомобільних перевезень Україна продовжує розбудовувати прикордонну інфраструктуру. Зокрема, будується міст через Дністер між Україною та Молдовою в районі Ямполя Вінницької області. У перспективі пункт пропуску «Ямпіль — Косеуць» має запрацювати як повноцінний автомобільний пункт пропуску з мостовим переходом.

Також на пункті пропуску «Порубне — Сірет» на кордоні з Румунією вже облаштували чотири смуги для вантажного транспорту. Після завершення відповідних робіт з румунського боку його пропускна спроможність для вантажів має зрости вдвічі. Очікується, що щодня через цей пункт зможуть проходити близько 150 вантажівок на експорт.

Загалом міністерство розраховує протягом року збільшити пропускну спроможність українського кордону на 15-20% завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску.

За словами Деркача, це важливо не лише для експорту, а й для імпорту, оскільки автомобільним транспортом в Україну надходить понад 30% імпортних вантажів.

Водночас альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.

«Якщо ми, наприклад, про олійні, то для них це збільшення витрат не так критично. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо просто вкрай потрібно отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо», — пояснив Деркач.

Він також зазначив, що цьогорічна ситуація з логістикою є складнішою, ніж у 2022 році та попередні роки, оскільки Росія суттєво посилила удари по всьому ланцюгу перевезень — складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах та окремих автомобілях.

За даними Адміністрації морських портів України, з 1 січня до 24 серпня зафіксували 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки на судна в портах та ще 69 атак на судна за межами портів.

За інформацією «Укрзалізниці», за весь період війни російські війська здійснили близько 6,1 тис. атак на залізничну інфраструктуру. При цьому понад 1,5 тис. атак припали на період із 1 січня до 20 серпня цього року.

Раніше USM повідомляв, що АМПУ пояснила, як формується черга суден на прохід Сулінським каналом.