Оговтатись після кризи: про гарантії та прогнози відновлення роботи Суецького каналу 

Суецький канал знову у центрі уваги, адже його адміністрація робить перші заяви про довгоочікуване відновлення роботи. Як судновласники реагують на припинення вогню і чи планують повертатись до звичного маршруту у Червоному морі, які терміни встановлюють для повноцінного повернення транзиту і що відбуватиметься зі ставками фрахту? 

USM звернувся за коментарем щодо цієї ситуації та перспектив, які вона відкриває, до української логістичної компанії Global Ocean Link. 

Коротко про головне

Численні атаки єменських хуситів на торгівельні судна у Червоному морі, які розпочались у листопаді 2023 року, змусили судновласників «перебудувати» логістично вигідні маршрути на довші, але більш безпечні. 

Вже через рік від початку кризи, у жовтні 2024 року, стало відомо, що 6,5 тисяч суден змінили свій курс через мис Доброї Надії. А в адміністрації Суецького каналу схарактеризували ситуацію в регіоні як «виключну кризу».

Загалом транзит суден через Суецький канал 2024 році скоротився на 60%, відповідно Єгипту це «обійшлося» у 7 млрд доларів. 

Водночас важливо уточнити, що попри все Суецький канал залишається найважливішим і найкоротшим маршрутом з Європи до Азії в порівнянні з альтернативними шляхами. До того ж за словами голови Управління Суецького каналу (SCA) Осама Рабі, ці альтернативні шляхи не забезпечені належними морськими службами та супутніми сервісами (технічне обслуговування та ремонт суден, заправка палива, вивіз ТПВ, морська швидка допомога, швидка зміна екіпажів).

Після угоди про припинення вогню між Ізраїлем і угрупуванням ХАМАС, перший етап якої набув чинності 19 січня, з’явились і перші очікування, що транзит каналом поступово почне відновлюватись, а судновласникам не доведеться обирати для своїх суден довший шлях в обхід Африки – через мис Доброї Надії. 

Невдовзі і єменські хусити заявили про припинення обстрілів суден і кораблів у Червоному морі, але судноплавні компанії досі залишаються дуже обережними щодо повернення у цей регіон. 

Окрім того, наразі угода між Ізраїлем і ХАМАС все ще виглядає доволі «хиткою». Так, угруповання ХАМАС 10 лютого оголосило, що має намір відкласти наступне звільнення ізраїльських заручників, заплановане на 15 лютого, «до подальшого повідомлення» у відповідь на, як вона стверджує, порушення Ізраїлем поточної угоди про припинення вогню. Міністр оборони Ізраїлю Ізраель Кац доручив привести армію у стан найвищої бойової готовності. 

Перші очікування та прогнози

Наприкінці січня 2025 року голова Управління Суецького каналу (SCA) Осама Рабі заявив, що Суецький канал повертається до повноцінної роботи. Ця заява прозвучала після того, як відбулася зустріч з генеральним секретарем Міжнародної морської організації Арсеніо Домінгесом. На зустрічі підкреслили важливість відновлення роботи каналу після підвищення рівня стабільності в регіонах Червоного моря та протоки Баб-ель-Мандаб.

«Це не буде негайне повернення до Суецького каналу», – заявив міністр зовнішньої торгівлі Єгипту Хасан Ель-Хатіб на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія). 

Очікується, що операції повернуться до нормального темпу до кінця березня, а повне відновлення транзиту через Суецький канал може відбутися до середини 2025 року.

Комерційний директор Global Ocean Link Володимир Гузь зазначив, що ця новина є дуже вагомою, однак вона передусім стосується безпосередньо домовленості. Тож для того, аби аналізувати її реальний вплив на сферу судноплавства у практичній площині, треба перевірити, які саме міжнародні організації та уряди готові стати гарантами безпеки.

«Окрім самого питання гарантій, важливо розуміти, хто з учасників ринку фактично готовий послуговуватися саме логістикою та Суецьким каналом у нинішніх умовах. Тут ми аналізуємо з погляду двох видів судноплавства – трампового та лінійного», – підкреслює Володимир Гузь. 

Як пояснює експерт, наприклад, трампове судноплавство, яке ходить від замовлення до замовлення, та на кожне з таких замовлень формує новий маршрут. Якщо казати з погляду відновлення, то судна типу «костер», якими володіють арабські судновласники, і раніше були не проти ходити цими логістичними маршрутами. Водночас великий флот від цього відмовлявся. Йдеться саме про європейських перевізників та судна типу «хенді».

«Відповідно, на цей час, швидше за все, відновлення логістики Суецьким каналом вплине на роботу суден середнього класу – тобто middle суден, а саме хендісайзів», – коментує комерційний директор GOL. 

На його думку, зокрема для повноцінної аналітики цього питання потрібно глянути з погляду ретроспективи та повернутися до 2023 року, коли у листопаді почалися атаки єменських хуситів. 

«Після цих подій понад рік порушено формат лінійного судноплавства, а глобальні лінії – перебудовані. Це цілком логічно, адже великі перевізники прагнули убезпечити себе. Перебудування у зворотному напрямку не відбудеться автоматично. Тим більш – питання гарантій безпеки залишається відкритим, у зв’язку з чим станом на сьогодні є сенс розмежовувати поняття «домовленості» та «гарантії». Ті заяви про відновлення судноплавства, які є на сьогодні, – усе ж таки більше саме про домовленості», – зазначає Володимир Гузь. 

Реакція судноплавних компаній 

Великі судноплавні компанії з обережністю ставляться до гучних заяв щодо відновлення руху через Суецький канал. Після економічного форуму у Давосі AP Moller-Maersk A/S вказали, що ще занадто рано планувати повернення.

Водночас перше судно СМА CGM вже пройшло Суецьким каналом, що також стало показовим прикладом. 

Як пояснює комерційний директор GOL, якщо говорити про так великі лінії як СМА CGM чи Maersk, вони розглядають процес повноцінного відновлення сервісу в згаданому регіоні приблизно в третьому кварталі нинішнього року. 

«А рік лише розпочався. Тож найближчим часом велике судноплавство Суецьким каналом не має підстав для стрімкого відновлення. Цей процес відбуватиметься поступово, якщо йому сприятиме безпекова ситуація. Саме за такої умови на початок 2026 року судноплавство у цій місцевості може відновитися до «дохуситівського» рівня (до початку конфлікту)», – підсумовує Володимир Гузь. 

Експерт додає, що щодо важливих очікуваних тенденцій, то є підстави чекати глобального зниження ставок фрахту. Це можна прослідковувати вже сьогодні. 

«Причина – кількість флоту, введеного в експлуатацію та використовуваного на ринку. Якщо говорити в часових термінах та кількості флоту, то це приблизно на два тижні більше, тож виходить плюс 2 пароплави на вивантаженні й навантаженні, використовувані з метою забезпечення кожного трейду в регіоні. Це все вийде з ринку, а вартість фрахту ще більш знизиться. Саме такими є наші прогнози щодо логістики в Суецькому каналі на найближчий період», – наголошує комерційний директор GOL Володимир Гузь. 

Значення Суецького каналу для України

Варто додати, що криза у Суецькому каналі також вплинула і на Україну. 

У січні минулого року шість бізнес-асоціацій України звернулися до президента України Володимира Зеленського з проханням розглянути на засіданні Ради національної безпеки й оборони (РНБО) України складнощі, що виникли в українських компаній під час вантажних перевезень через Суецький канал.

«Щороку понад 40% вітчизняного експорту зерна та продуктів харчування прямують через Суецький канал до країн Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Також зростатимуть внутрішні ціни на паливо та мінеральні добрива, які в значній кількості надходять із країн Близького Сходу, а також Казахстану та Узбекистану», – йшлося у зверненні.

Наразі є і позитивні тенденції щодо співпраці України та Єгипту. Так, на початку лютого цього року міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль під час візиту до Єгипту зустрівся з головою державної адміністрації економічної зони Суецького каналу (SCZone) Валідом Гамальальдіном.

Тоді від міністерства пролунала заява, що Україна розглядає економічну зону Суецького каналу для створення продовольчого хабу в Єгипті.

Під час візиту міністр разом із послом України в Єгипті Миколою Нагорним оглянули портову інфраструктуру SCZone, що об’єднує шість портів, а також локації, де український бізнес може розмістити свої елеватори, логістичні центри, складські приміщення.

За словами Віталя Коваля, SCZone – це ключова економічна зона Єгипту, яка пропонує сприятливі умови для інвесторів та індустріального розвитку.

«Наше завдання – щоб українські аграрії не просто експортували сировину, а використовували спеціальні економічні зони для її переробки. Українська продукція має виходити на африканські ринки з доданою вартістю. Це дасть можливість зайти на внутрішній ринок Єгипту та експортувати вже готову продукцію до країн, з якими Єгипет має зону вільної торгівлі», – наголосив міністр.

Звісно, поки це все ще залишається на стадії планів, але вже можна стверджувати, що повноцінне відновлення роботи Суецького каналу позитивно вплине на економіку та світову торгівлю.