Логістика стає дорожчою й децентралізованою: як бізнес перебудовується через війну

USM розповідає, як новий державний механізм кредитування може допомогти бізнесу відновлювати склади та логістичну інфраструктуру на тлі їхнього дефіциту, подорожчання оренди та переходу компаній до децентралізованої моделі з кількома регіональними хабами.

Український бізнес зможе залучати до 1 млрд грн кредитування з державною компенсацією частини процентної ставки для відновлення паливної, складської та логістичної інфраструктури. Механізм запускають у момент, коли російські атаки продовжують скорочувати доступні складські площі, а компанії дедалі частіше розподіляють запаси між кількома регіонами замість концентрації в одному великому комплексі.

Програма вже набула чинності. За даними Європейської Бізнес Асоціації, до неї долучили 47 банків, які наразі адаптують власні кредитні продукти до нових умов. Максимальна сума кредиту з державною підтримкою становить 1 млрд грн, мінімальна — 100 млн грн, а для проєктів на територіях можливих або активних бойових дій — 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 відсоткового пункту базової ставки банку.

Кошти можна спрямовувати не лише безпосередньо на відновлення пошкоджених об’єктів. Механізм передбачає фінансування захисних споруд, підземних сховищ, резервуарів для пального та інших рішень, які мають зробити бізнес стійкішим до наступних атак.

Бізнес переходить від одного великого складу до кількох менших

Для логістичного ринку така підтримка з’являється на тлі суттєвої зміни самої моделі роботи компаній.

Як розповів USM комерційний директор логістичної компанії Global Ocean Link Володимир Гузь, наразі бізнес активніше розглядає складські потужності у західних регіонах — насамперед на Львівщині та Закарпатті. Водночас проблема полягає в обмеженій кількості якісної складської нерухомості: значна частина доступних приміщень фактично є ангарами, які ще потрібно модернізувати до сучасних логістичних стандартів.

Паралельно компанії намагаються зменшити ризик втрати одразу великої частини запасів.

«Замість одного великого комплексу на 15–20 тисяч квадратних метрів компанії дедалі частіше шукають декілька менших складів на 3–5 тисяч квадратних метрів, а іноді навіть на тисячу, щоб створювати невеликі регіональні розподільчі точки поблизу основних логістичних вузлів», — пояснює Гузь.

Актуальні дані ринку підтверджують цей тренд. За дослідженням аналітиків, у січні–серпні 2026 року переїзди та переїзди з одночасним розширенням забезпечили вже 82% усіх орендних угод зі складами. Лише 18% припало на звичайне розширення. Найбільш активними орендарями були логістичні оператори — 42% угод. Аналітики також прямо фіксують, що великі компанії дедалі частіше розподіляють товарні запаси між об’єктами в західних регіонах.

Причина такого переходу — не лише бажання бути ближче до західного кордону. У 2026 році атаки суттєво скоротили саму пропозицію складської нерухомості.

Якісні склади дорожчають

Дефіцит закономірно тисне і на ціну. За словами Володимира Гузя, якщо раніше оренду складських площ у західних регіонах можна було знайти приблизно за $3–5 за квадратний метр, то зараз вартість якісних об’єктів може сягати $10–15.

Оцінки консультантів із нерухомості відрізняються залежно від класу, локації та характеристик конкретного об’єкта. Тобто для компаній перебудова логістики означає додаткові витрати одразу на кількох рівнях. Потрібно знайти нові площі, модернізувати їх, розподілити запаси між кількома точками та перебудувати транспортні маршрути.

Саме тут кредитування може дати бізнесу додатковий ресурс. За словами Гузя, воно здатне допомогти профінансувати модернізацію складів та перехід до нової моделі в умовах, коли компанії втрачають не лише нерухомість, а й товари, які знаходилися всередині пошкоджених комплексів.

Окремо держава розширила механізм компенсації таких втрат. До майна, яке може підпадати під компенсацію воєнних збитків, додали пальне в акцизних складах, транспорт для його перевезення, сільськогосподарську техніку, вантажівки та причепи масою понад 7,5 тонни. Максимальну компенсацію страхових премій збільшили до 5 млн грн на одного суб’єкта господарювання на рік.

Імпорт зростає швидше за експорт

Ще одна проблема, на яку звертає увагу Global Ocean Link, виходить уже за межі складської нерухомості.

За словами Гузя, імпортні вантажопотоки в Україну продовжують працювати: компанії роблять нові букінги, а внутрішній попит на товари зберігається. Водночас скорочення частини українського виробництва змінює структуру поставок.

Якщо раніше бізнес міг імпортувати сировину, яку потім переробляли українські підприємства, то зараз частина такого потоку заміщується вже готовими товарами з-за кордону.

Підтверджує це і статитика від Держмитслужби. За дев’ять місяців 2026 року Україна імпортувала товарів більш ніж на $75,1 млрд, тоді як експорт становив близько $29,6 млрд. Таким чином, співвідношення вже перевищує 2,5 до 1. Для порівняння, за весь 2025 рік імпорт становив $84,8 млрд, а експорт — $40,3 млрд, тобто співвідношення було близьким до 2,1 до 1.

Якщо дивитися окремо лише на третій квартал 2026 року, різниця ще більша: за даними Держмитслужби, імпорт становив $25,9 млрд проти $8,5 млрд експорту — фактично трохи більше ніж 3 до 1.

У Global Ocean Link не виключають, що загальне співвідношення надалі може погіршитися до 1:3 або навіть 1:3,5.

За таких умов питання відновлення логістики поступово виходить за межі ремонту окремого складу чи пошуку нового приміщення. Бізнесу потрібно одночасно захищати запаси, створювати резервні логістичні точки, оплачувати дорожчу оренду та підтримувати маршрути, які стали складнішими через війну.

Новий механізм кредитування може частково зменшити це навантаження, особливо для компаній, які втратили власні об’єкти або зараз створюють розподілену мережу складів. Однак сам ринок уже рухається до моделі, де головним фактором стає не лише вартість логістики, а й здатність компанії продовжувати роботу після втрати одного зі своїх вузлів.

Читайте також: Резервний маршрут без резервної складської моделі це лише половина плану Б