Як вплине на аграріїв та логістику система наскрізного відповідального планування залізничних перевезень

Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації.

Найбільшу вигоду від впровадження в Україні системи наскрізного відповідального планування залізничних перевезень отримають аграрії та всі інші виробники, особливо з форвардними експортними контрактами, залежні від точної логістики своїх вантажів. Причому це стосується всіх компаній, незалежно від обсягу виробництва та наявності власних вагонних парків, елеваторів та терміналів: оскільки великі агрокомпанії отримають покращення ефективності експлуатації своїх потужностей, а малі зможуть нарівні з великими розраховувати на безумовне виконання зобов’язань за договорами і, отже, справедливі ціни на свою продукцію.

Таку думку висловив Юрій Щуклін, член логістичного комітету ЄБА та радник Голови правління “Укрзалізниці”. Він зазначив, що обговорення проєкту наскрізного планування активізувало опір його реалізації та критику з боку компаній, чия економічна модель ґрунтується на викупі та перепродажі аграріям доступу до логістики.

— Опоненти аргументують, ніби система раннього наскрізного планування надасть преференції компаніям, які мають власні елеватори та термінали, а середній та малий аграрний бізнес будуть у програші. Це ніщо інше як маніпуляція. Так, наскрізне відповідальне планування призведе до того, що у компаній з повним циклом логістики все працюватиме ефективно і точно як годинник. Але водночас зобов’язання власників пов’язаних інфраструктур відвантажувати та перевозити вантаж однаково стосуватимуться і малих компаній, і середніх, і великих! Наразі перевезення понад 50% обсягів зерна в Україні проводиться 5-7 посередниками-експедиторами, які лише викуповують вузькі ділянки логістики та нав’язують свої послуги (а головне ціни) виробникам, які не мають власних вагонів, елеваторів та терміналів.

Коли ж у невеликого виробника-замовника будуть такі можливості зайняти місце в логістичному ланцюжку, як і у великого, йому будуть не потрібні ці посередники. Зрозуміло, посередники не в захваті від такої перспективи та обурюються, що технологія, яку я пропоную, дискримінує й обмежує їх можливості та гнучкість. Але в цьому випадку все навпаки: запропонована технологія та система планування зрівнює всіх учасників. Невеликий виробник зараз має можливість планувати лише з найближчих одного-двох елеваторів і станцій, і не має можливостей рухатися по термінах або оперативно переносити відвантаження на інші локації, як це можуть робити посередники — трейдери чи експедитори, — вважає експерт.

Юрій Щуклін наголошує, що головною перевагою системи наскрізного планування буде можливість виробника заздалегідь контрактувати та фіксувати у ціні всі події логістики вантажу від точки зародження порожняка до точки поглинання вантажу. Наявна організація перевезень не дає такої можливості, у результаті найвужчі ділянки логістики періодично стають дефіцитним ресурсом, який “Укрзалізниця” прагне монопольно адмініструвати, а посередники-трейдери та експедитори з їхньою допомогою конкурують із самими аграріями за доступ до ринків та монетизують такий контроль.

— До війни дефіцитним ресурсом були провізні здібності припортових станцій, зараз це пропускні та провізні можливості транскордонних переходів та іноземних перевізників. Уявіть абсурдну ситуацію, коли ви як пасажир купили квиток на поїзд “Київ-Варшава”, але вузька ділянка шляху, кордон, не включена у квиток: і поїздка передбачає, що кордон ви пройдете через 4 місяці очікування у черзі, або почнете шукати можливості “домовлятися”. А у вантажних перевезеннях саме так і відбувається! Дефіцитний ресурс не повинен розподілятися (або продаватись на аукціоні, під виглядом вагонів) окремо від інших етапів логістики! Аграрій заслуговує на можливість заздалегідь купити для свого вантажу квиток на ринок, де все заздалегідь враховано: і швидкість руху поїзда, час проходження кордону, перехід на євроколію, шлях до порту. Наскрізне відповідальне планування надасть саме таку можливість, – аргументує експерт.

Він зазначив, що в аграрній спільноті та “Укрзалізниці” тривають дискусії щодо зміни системи планування перевезень і на даному етапі є ризик, що замість очікуваної аграрним ринком реформи відбудеться її імітація.

— Побачивши, наскільки потрібні запропоновані мною зміни, чиновники “Укрзалізниці” зрозуміли, що ігнорувати запит ринку не вдасться, та вирішили терміново модернізувати свою АС “Месплан”, і, напевно, витратять на це чималі гроші з бюджету. Повністю ігноруючи той факт, що в їхній автоматизованій системі інші учасники логістичного ланцюжка не зможуть планувати СВОЇ події, бачити стикування з планами та календарями інших перевізників. Ось яскравий приклад. Виробники ще навесні масово відправляли вантажі через кордон із впевненістю, що вантаж пройде — адже іноземний перевізник підтверджував згоду на приймання вантажу саме в той спосіб, як хотіла “Укрзалізниця”, в її АС “Месплан”!

Прийнявши вантажі до перевезення, взявши плату, “Укрзалізниця” при цьому ігнорувала обмежену пропускну спроможність переходів і корки, що вже є! Наявна технологія та автоматизовані системи “Укрзалізниці” не передбачають нічого іншого, крім планування роботи самого монополіста, виконання його завдань та досягнення його цілей, — не вантажовласника чи інших учасників перевезення! Принципова відмінність у тому, що моя система дозволить усім учасникам ринку планувати свою роботу, свої ресурси. Іноземні перевізники, порти та термінали, в результаті отримають стикування всіх планів та календарів — стикувальний розклад. Не буде рукотворних черг, як і аукціонів, які лише розганяють вартість вагонів, сказав Юрій Щуклін.