Росія може вийти із Зернової угоди вже в липні. Україна готує альтернативні шляхи експорту на випадок закриття «зернового коридору».

Український експорт блокує не лише росія. П’ять країн ЄС (Польща, Румунія, Словаччина, Болгарія та Угорщина) заборонили імпорт низки української продукції щонайменше до 15 вересня. 

Тож, найкращою альтернативою у випадку блокування Зернової угоди є річкові перевезення. Українські порти на Дунаї у 2022-2023 рр. продемонстрували здатність ефективно використовувати всі існуючі потужності для експорту. 

Про перспективи перетворення Дунаю та потужну альтернативу «зерновому коридору» йшлося на онлайн-засіданні Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві під головуванням міністра агрополітики України Миколи Сольського. 

Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков розповів, що наразі Україна має «три питання» до Румунії: 

• рейдова перевалка;
• отримання дозволу на подальше днопоглиблення гирла Бистре
• цілодобова робота каналу Суліна (Румунія).

Ці питання включили до порядку денного зустрічі міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та його румунського колеги, яка має відбутися в липні.  

Читайте також: Думка: українські порти продовжать роботу навіть попри вихід рф з Зернової угоди

Днопоглиблення 

Нагадаємо, після деокупації острова Зміїний у липні 2022 року вдалося розблокувати рух гирлом Бистре на Дунаї. До цього Україна перевозила вантажі через румунський канал Суліна, де судна місяцями простоювали у великих чергах.  

На момент деблокади гирла Бистре, його максимальна осадка становила 3,9 метра. Скоро Україна змогла збільшити глибину каналу до 6,5 метра на ділянці від Рені до Чорного моря. Це дозволило вже в березні збільшити кількість суднозаходів до 12 на добу, а вантажообіг — до 90 тис. тонн за добу. Наприкінці березня Бистре пропускало вже по 16 суден на добу.

Також після відкриття гирла Бистре Україна заробила додаткові $1,5 млрд. Ефект для держави склав, орієнтовно, плюс 10 млн тонн вантажів на рік. А ще після відкриття гирла ставка фрахту знизилася на 30%.

Осадку суден для проходу гирлом Бистре збільшили завдяки ліквідації наслідків заносимості, вилученню наносів з ґрунту, усуненню перекатів та відновленню паспортних характеристик в межах акваторій морських портів України.

Втім, поки велись роботи, Румунія виступала проти днопоглиблення. Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю. Країна висловила стурбованість тим, що Україна займається днопоглибленням каналу, який прорізає спільний, екологічно чутливий прибережний регіон.

Тоді Юрій Васьков заявив, що Україна не порушила жодних міждержавних домовленостей, поглибивши гирло Бистре на Дунаї. Він нагадав, що в останні роки Україна не проводила днопоглиблювальних робіт, що призвело до накопичення мулу. Тож, виконане у 2022 році днопоглиблення спрямоване на те, щоб повернути в каналі достатні глибини для проходження суден осадкою до 6,5 метра.

Відновлення паспортних характеристик передбачене Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї, яка зобов’язує придунайські держави утримувати свої ділянки в судноплавному стані для річкових і на відповідних ділянках для морських суден. Також вона зобов’язує виконувати необхідні роботи для забезпечення і поліпшення умов судноплавства.

Мінвідновлення вважає за доцільне довести глибину української частини Дунаю для забезпечення прохідної осадки суден — 7,2 метра, що дорівнюватиме прохідній осадці Сулинського каналу. Це дасть можливість суттєво підвищити пропускну спроможність українських портів, отримати кращі умови навігації Дунаєм і, зрештою, збільшити вантажообіг Дунайських портів до 32-35 млн тонн на рік.

Ситуація на зараз (Юрій Васьков): Україна готова виконувати роботи з днопоглиблення гирла Бистре, але для цього необхідні дозволи з боку Румунії та Європейської комісії. І, якщо Єврокомісія погоджується з ініціативою, то Румунія поки що не підтримує цю ідею, як не підтримує її вже понад 20 років.

Читайте також: Розвиток гирла Бистре допоможе збільшити експорт збіжжя на 1 млн тонн на місяць 

Рейдова перевалка 

Раніше Українська зернова асоціація (УЗА) попросила Уряд сформувати рейдові перевалки всім морським портам дунайського регіону. 

В УЗА стверджують, що рейдові перевалки на Дунайських портах гарантуватимуть операторам нижчі витрати та кращу ефективність роботи. Наприклад, така перевалка дає можливість формувати партії вантажу одразу з кількох портів. 

Також річці Дунай пропонують надати статус внутрішнього водного шляху  Е-80-09, відповідно до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення. Це дозволить значно збільшити потужності портів на Дунаї та знизити витрати на логістику.

Ситуація на зараз (Юрій Васьков): Мінвідновлення декілька місяців тому давало на погодження Збройним Силам проєкт рейдової точки в районі гирла Бистре, але отримало відмову. 

Зараз міністерство знову звернулося до ЗСУ, зокрема до Військово-Морських Сил, але про їхню позицію наразі нічого не відомо. 

Також УЗА пропонувала організувати якірну стоянку в територіальних водах Румунії. Організація такого роду перевалки з барж із зерном на великі судна типу Panamax дозволила б значно збільшити пропускну здатність Дунайського шляху для експорту українського зерна. 

За попередніми оцінками, дунайські порти України могли б вдвічі збільшити експорт зерна, а Румунія — збільшити доходи від портових зборів та розвантажити безпосередньо свої порти, оскільки зерновози не потребуватимуть причалу.

Ситуація на зараз (Юрій Васьков): У Констанці є дві точки, на яких можна здійснювати рейдову перевалку, але через румунські термінали. Це здорожчує логістику, плюс для українських суден не завжди є місце. 

Тож, Україні потрібна рейдова точка, яка дозволила б суднам ходити повз румунські термінали одразу до морського судна та здійснювати рейдову перевалку напряму. 

Читайте також: УДП домовляється про рейдову перевалку в порту Констанца

Інвестиції в Дунайські порти

Українські порти на Дунаї в рази збільшили обсяги перевалки, з того моменту, як стали «рятувальним кругом» для українського експорту в умовах блокади росією морських портів. 

У травні порти Дунайського регіону обробили понад 3 млн тонн вантажів, це для них — абсолютний рекорд. 

Зокрема, Ізмаїльський порт з початку року обробив понад 9 млн тонн млн тонн вантажів. Нещодавно на Раді морського порту Ізмаїл підтримали проєкт щодо розширення потужностей підприємства. У порту збудують мультимодальні термінали, які перевантажуватимуть генеральні, навальні та наливні вантажі. А річний вантажообіг порту збільшиться на 900 тис. тонн. 

Цьогоріч Україна планує обробити щонайменше 20 млн тонн через Дунай. Попри те, що сьогодні порти Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ задіяли майже всі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для подальшого розвитку існує. Зокрема, йдеться про модернізацію та оновлення інфраструктури портів, залучення інвестицій для будівництва нових терміналів і днопоглиблення. Потреба в інвестиціях для українських портів на Дунаї складає не менше $120 млн.

Наразі багато учасників ринку створюють на Дунаї логістичну інфраструктуру через недостатні потужності для зберігання та експорту зерна. Зокрема, «Нібулон» будує новий термінал в Ізмаїлі; агрохолдинг «Кернел» придбав в порту Рені річковий термінал «Дунай Пром Агро». Розвивають інфраструктуру на Дунаї також УДП, «Аскет-Шиппінг», Danube Logistics Group тощо.  

Також раніше міністр інфраструктури Олександр Кубраков розповів про перші результати запуску додаткових портових потужностей на Дунаї, зокрема: 

• експлуатацію понад 20 нових морських терміналів;
• нові технології перевантаження з використанням плавкранів, мобільних перевантажувачів, суден-накопичувачів як плавучі склади, інших засобів;
• користування новими тимчасовими складами, обладнаних вагами та лабораторіями.

Ситуація на зараз (Юрій Васьков): Уздовж українського узбережжя Дунаю зараз будують понад 12 терміналів. Деякі термінали вже збудовані. 

Наразі для цього є спрощений закон, ухвалений торік, а місцеві органи готові пропонувати земельні ділянки під будівництво — тож, процедура дуже проста.

Читайте також: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Як за рік війни змінились українські порти на Дунаї

Післямова

Україна планує задіяти усі можливі альтернативи у випадку закриття «зернового коридору». Серед них — розширення пропускної спроможності Дунайського регіону, а також введення додаткових пунктів переходу та сухих портів на західному кордоні з Польщею та Румунією. 

Крім того, у держбюджеті на 2023 рік передбачені 20 млрд гривень для потенційного страхування суден з українським зерном, які погодяться продовжити роботу, попри блокаду «зернового коридору». 

Чи справді росія вийде з Зернової угоди в липні, можна лише здогадуватися. Залишається сподіватися на скасування заборони на імпорт продукції українського АПК у Європі, відкриття рейдової точки в Румунії, дозволу на днопоглиблення гирла Бистре та збільшення експортного потоку суходолом. Україна самостійно планує свою експортну стратегію заздалегідь, враховуючи всі ризики, та потребує підтримки партнерів. А їхні рішення часто можуть бути незрозумілими для українців. 

Ольга Горбенко, Руслан Сорока.