Рф демпінгує ринок та атакує Дунай. Чи є в українського зерна запасні варіанти?

Україні все важче зберігати свою частку на світовому ринку агропродукції. Після виходу із Зернової угоди та обстрілів української портової інфраструктури, росія почала демпінгувати ринок збіжжя.

Про це Європейський Союз попередив низку країн, що розвиваються. Так, на думку представника ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля, рф прагне «створити нові залежності, посилюючи економічну вразливість і глобальну продовольчу небезпеку».

Як пише Reuters, Боррель закликав G20 та країни, що розвиваються, змусити москву повернутися до Зернової угоди та припинити атаки на сільськогосподарську інфраструктуру України.

«У той час, як світ стикається з перебоями у поставках і зростанням цін, росія звертається до незахищених країн з двосторонніми пропозиціями поставок зерна за зниженими цінами, вдаючи, що розв’язує проблему, яку сама ж і створила», – підкреслив Боррель.

На думку посадовця, дії рф є «цинічною політикою навмисного використання харчових продуктів як зброї».

Нагадаємо, 17 липня росія вийшла з Зернової угоди. Згодом кремль заявляв, що розцінюватиме іноземні судна, що наближаються до портів України, як потенційні військові обʼєкти. Зокрема, 28 липня корабель країни-терориста вийшов на зв’язок із цивільним судном у Чорному морі та погрожувала екіпажу. Водночас рф продовжила обстріли українських чорноморських портів, аби унеможливити експорт українського збіжжя, та вже атакує порти на Дунаї.

Нагадаємо, близько 30 суден зупинилися біля Ізмаїльського порту після того, як росія атакувала сусідній порт Рені дронами-камікадзе наприкінці липня. Й обстріли впливають не лише на український експорт — нагадаємо, після атаки росії на порт Ізмаїл в ніч на 2 серпня ціни на пшеницю на Чиказькій біржі підскочили на 6,5%.

Раніше USM повідомляв, що у травні порти Дунайського регіону обробили понад 3 млн тонн вантажів. Це абсолютний рекорд для портів цього регіону, через що розвиток дунайського кластера став одним із пріоритетних завдань АМПУ та Мінвідновлення. Проте зараз, після обстрілів, порти Ізмаїл та Рені, певно, скоротять свій експортний потенціал на деякий час. 

Чи є запасні варіанти, якщо Дунайські порти також стануть недоступні для експорту?

Перевезення олійних та зернових вантажів через Дунай – одні з найзатребуваніших сьогодні послуг. Однак нестабільність обставин та обстрілів інфраструктури змушує аналізувати, якими можуть бути запасні варіанти для роботи, якщо працювати через українські порти Дунаю стане надто небезпечно.

Як розповів USM керівник TEUS Terminal Дмитро Казанін, є кілька логістичних шляхів через порти Констанца, Галац, Браїла, Варна та Бургас. 

«Щодо порту Констанца, то там можна робити перевантаження, їдучи на територію Молдови. Доступними є такі формати: вагон – вагон, вагон – авто, вагон – судно за прямим варіантом, авто – судно за прямим варіантом. Також можна робити накопичення на транзитних складах з free-зоною. 

З позитивних перспектив варто відзначити ймовірність того, що Румунія може зняти для порту Галац заборону для імпорту українського зерна. Це могло б полегшити роботу українських зернових груп», — зазначив Казанін.

За словами фахівця, можливе також збыльшення потоків через порт Констанца. Це стосується олії, зерна, генеральних вантажів.

«Звідти добре виїжджати залізницею. Нашим прикордонним переходам буде непросто, бо доведеться витримувати надвелике навантаження, однак це нові шляхи, над якими варто працювати», — додав СEO TEUS Terminal.

Також є маршрути між Варною та Бургасом. А ще можна курсувати з Холмеу на Чорногорію. До країн Західної Європи (Австрії, Німеччини) через українські прикордонні переходи можна везти вантажі, добираючись до кінцевих точок доставки. Порти Щецин, Лієпая, Клайпеда, Рига – теж робочі варіанти. На думку Казаніна, зараз на них не роблять акцент, але все може змінитися блискавично, якщо українські порти перестануть працювати.

Казанін стверджує, що альтернативні шляхи передбачають збільшення технічних задач – міняти колісні пари, робити перенавантаження, використовувати європейські чи українські вагони. Усе залежить від специфіки конкретного перевезення, і українські компанії вже мають готові рішення на всі ці логістичні маршрути.

Втім, баржевий флот все одно не піде з річки. Тож йдеться про комплексну ставку – вантажити баржі на українських причалах та працювати далі.

«Обстріли портової інфраструктури є величезним болем для тих, хто розбудовує транспортно-логістичну галузь України, проте робота не спиниться за жодних обставин. Вітчизняні компанії вже пережили перший стрес від повномасштабної війни, а їх команди знають, що треба адаптуватися до різних, навіть найбільш несприятливих обставин», — резюмував фахівець.