Перспективи роботи нового морського коридору: інтерв’ю з директором ТЕУС Дмитром Казаніним

Повномасштабна війна, безумовно, вплинула на експорт вантажів водним транспортом. Наскільки стабільною є ситуація на сьогодні? Хто на геополітичній мапі світу отримує вигоди від так званих «зернових угод»? Про це та інше USM поспілкувався з директором транспортно-логістичної компанії ТЕУС Дмитром Казаніним.

Чи існують та як працюють компенсації від держави для суден, що ходять тимчасовими коридорами?

Після початку повномасштабного вторгнення судноплавство у західній частині Чорного моря було повністю заблоковано. З того часу якихось стабільних шляхів транспортування української продукції не існувало. Із серпня 2022 року до 17 липня 2023-го працював так званий «зерновий коридор», доки країна агресор в односторонньому порядку не розірвала угоду. Завдяки цьому коридору українські аграрії змогли вивезти близько 32 млн тонн зернових та олійних вантажів. Однак, цей коридор ефективно працював фактично тільки перші місяці, країна агресор постійно створювала штучні перешкоди. 

Далі у вересні, завдяки зусиллям ЗСУ, Міністерства оборони та Міністерства інфраструктури вдалося запустити та, як бачимо на практиці, забезпечити функціонування нового гуманітарного коридору, яким на цей час вже пройшли понад 50 суден і ще стільки ж очікуються. Попри регулярні погрози агресора, цей морський шлях працює та має свої переваги. 

Ну і ключове – стосовно компенсації від держави, а точніше запуску державного страхового фонду. Це 20 мільярдів гривень, розраховані на випадки, якщо судна із вантажами потраплять під бойові дії.  Однозначно, це – важливий чинник, який сприятиме розвитку нового гуманітарного коридору, перш за все, дозволить знизити вартість фрахту. Але варто зазначити, що це досі ініціатива, і мені поки невідомий механізм її практичної реалізації.   

«Зерновим коридором» можна було експортувати лише агропродукцію. Які можливості для інших вантажів відкривають тимчасові коридори?

Обмежень по вантажах і напрямках немає, у порівнянні з «зерновим коридором». Це значить, що будь-які вантажі можуть відправлятись як на експорт, так і бути ввезеними на територію України, чого не було з початку повномасштабного вторгнення – тобто судна, які йдуть в Україну, можуть бути завантаженими.  

Відповідно, це стосується не лише агропродукції, а й, приміром, продукції металургійної промисловості та добрив. Олійні вантажі та зерно, звісно, теж не втрачають своєї актуальності. Тому український бізнес з найрізноманітніших сфер може почувати себе більш впевнено та користуватися можливостями як для експортної діяльності, так і, що не менш важливо, для імпортної. 

Чому ООН та Туреччина більше наполягають на відновленні Зернової угоди, ніж на розвитку експорту тимчасовими коридорами? Це політичні мотиви чи є якісь реальні економічні загрози?

На мій погляд, ООН та Туреччина заробляють собі політичні бали. Щодо економічної вигоди, то вона була у Туреччини в той час, коли зерно було дорогим, тож ця країна тоді отримала можливість купувати дешеве зерно. На сьогодні економічного мотиву я не бачу. Лише політичний.

До яких максимумів можна наростити експорт тимчасовими коридорами?

Можна наростити експорт до рівня довоєнних обсягів. Однак зробити це буде складно, оскільки від обстрілів постраждала портова інфраструктура. Відпала третина потужностей. Тож це треба враховувати. Але міжнародні гравці все більше вірять у новий гуманітарний коридор, через що очікується збільшення заходів суден класу панамакс і, відповідно, нарощування об’ємів. 

Які перспективи ТЕУС бачить у відкритті портів/коридору (порти Чорноморськ, Одеса, Південний?)

Ми вже починаємо роботу в портах Чорноморськ та Одеса. Щодо Південного порту, то поки нас там немає, але є такі плани. Якщо ж говорити про сам формат роботи, то це завантаження прямим варіантом з вагонів на судна, або з автомобілів на судна. Також плануємо здійснювати роботу через склад з накопиченням. В Одеському порту це можливість накопичення 20 тис. тонн, а в Чорноморському – 10 тис. тонн. Але основний акцент ми робимо на комплексні ставки – від елеватора і до навантаження на судно прямим варіантом. Це значить, що пропонується увесь комплекс послуг, який є оптимальним для клієнта.

Наскільки сильно впливають обстріли портів росією на функціонування нового експортного маршруту?

Звісно, обстріли впливають на роботу, що можна побачити на прикладі Дунайської інфраструктури. При цьому такий негативний вплив стосується не лише самої інфраструктури, а й тих об’єктів, які використовуються під час навантаження й розвантаження суден. Аналогічно це стосується питання ризиків, страховки судна та вантажів. Та, на щастя, ЗСУ відбивають атаки досить добре. Тому паніки щодо заходу суден немає. Подальша перспектива роботи виглядає достатньо сприятливою.