Обсяг перевалки українського зерна у порту Клайпеда впав удвічі

Ключовим бар’єром для експорту українських продуктів переробки зернових залишаються проблеми з логістикою.

Попри підтримку Європи, обмеженість маршрутів та високі витрати ускладнюють вихід української продукції на світові ринки. Про це заявив директор ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський, пише «АПК-Інформ».

За його словами, вагому підтримку надали так звані шляхи солідарності — маршрути, відкриті для українського експорту країнами ЄС через свою залізничну інфраструктуру, зокрема до балтійських і польських портів. Однак ці альтернативи не здатні повністю компенсувати втрату традиційних маршрутів.

«Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни», — зазначив Рибчинський.

Додатковим каналом залишається маршрут через Дунай до румунського порту Констанца, однак і він не позбавлений труднощів: зберігаються воєнні ризики, що підвищує вартість страхування та логістики загалом.

«Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив», — пояснив експерт.

Так, лише порт Венспілс у 2023 році незначно збільшив перевалку української продукції порівняно з 2021 роком. Через порт Клайпеда ж обсяги впали майже вдвічі. Натомість польські порти істотно наростили обсяги обробки українського зерна та продуктів його переробки.

Втім, попри складнощі, балтійські порти залишаються важливим елементом експортної логістики. Серед їхніх переваг Рибчинський назвав стабільний клімат, сучасну інфраструктуру, коротші строки доставки до Європи, менші затори та вищу безпеку судноплавства. Основним недоліком залишаються високі логістичні витрати — у 2–3 рази більші, ніж через дунайський напрям.

Як раніше інформував USM, порт Клайпеда стане ключовим хабом для перевірки походження українського зерна.