Найбільші китайські порти приймають іранську нафту попри санкції

Найбільші порти КНР приймають іранську нафту, підкреслюючи прогалину в зусиллях США щодо обмеження фінансування Тегерана.

Про це повідомляє Bloomberg.

У січні-червні термінали в портових кластерах біля Циндао, Даляня і Чжоушаня — основних пунктів імпорту, які приймають промислові метали, сільськогосподарські та споживчі товари, а також нафту — допомогли Китаю закупити майже 1,4 мільйона барелів на день іранської нафти, згідно з даними аналітичної компанії Kpler.

За даними Kpler, лише в червні порти, розташовані навколо Циндао, отримали 15,5 млн барелів іранської нафти, що еквівалентно майже $1 млрд за поточними цінами на нафту зі знижкою, причому танкери, що потрапили під санкції, використовувалися на різних етапах шляху з Перської затоки до Китаю.

Така ж картина повторилася і в інших місцях східного узбережжя Китаю, де порти Дунцзякоу і Ланцяо також приймають іранські вантажі.

Хоча Китай офіційно не визнає санкцій США і відстоює своє право на торгівлю з Іраном, великі компанії, що мають зв’язки з міжнародними ринками, зазвичай надзвичайно консервативні, коли йдеться про відносини з Тегераном, а особливо з контрагентами, що перебувають під санкціями. Вони побоюються перспективи бути відрізаними від міжнародних ринків. На початку цього року материнська компанія закликала порти в Шаньдуні не пускати до своїх терміналів танкери, що потрапили під санкції.

Продовження використання великих портів відображає прагматичне сприйняття Китаєм неоднозначних повідомлень адміністрації Трампа, яка пообіцяла «максимальний тиск» і розбомбила ядерні об’єкти — лише для того, щоб через кілька днів президент США написав у соціальних мережах, що Китай «може продовжувати купувати нафту в Ірану».

У той час як Вашингтон запровадив кілька раундів обмежень щодо китайських компаній, які, як вважається, сприяють потокам, Міністерство фінансів США зосередило свої зусилля на танкерах і трималося подалі від великих портів і нафтопереробних заводів. На сьогодні лише один портовий термінал у регіоні Дунгінг у провінції Шаньдун потрапив до чорного списку за прийом іранських вантажів — крок, який був сприйнятий трейдерами як навмисний сигнал, спрямований на уникнення супутніх збитків в інших секторах.

Стійкість потоків також відображає постійну потребу Китаю в барелях зі знижкою, які використовує величезна приватна нафтопереробна промисловість, що бореться з мізерною маржею в умовах охолодження економіки.

Офіційно, згідно з даними китайської митниці, країна не імпортувала жодного бареля іранської нафти з середини 2022 року. Але нафта, яка завантажується в іранських портах, зазвичай прямує з Перської затоки до вод Малайзії або до іншого перевалочного пункту, де її перевантажують з одного танкера на інший у морі.

Судна, що перебувають під санкціями США, часто використовуються на шляху з Ірану до Малайзії, а потім перевантажуються на інші судна, часто з так званого «тіньового флоту», для подальшої подорожі до Китаю.

Раніше USM повідомляв, що Трамп дозволив Китаю купувати нафту в Ірану, але закликав переходити на американську.