Гра в довгу: як танкерні компанії вигадують нові лазівки для перевезення російської нафти

У 2023 році на танкерному ринку з’явилася нова й таємнича Kurow Shipping. Компанія привернула увагу тим, що одразу замовила вісім нових танкерів на одній з китайських верфей. Крім того, Kurow Shipping може бути пов’язана з перевезеннями російської нафти. 

Чому цей випадок є чимось новим для компаній так званого тіньового флоту — читайте в матеріалі USM.

Хто така Kurow Shipping?

Варто зазначити, що першими на загадкову компанію звернули увагу журналісти європейського видання TradeWins. Розслідувачка Айрін Енг у своєму матеріалі розповіла, що Kurow зареєстрована на Маршаллових островах, проте офіс компанії розташований в Дубаї. Проте у китайських ЗМІ зазначається, що компанія має «турецьке коріння». 

Енг підкреслила, що Kurow Shipping тільки з’явилася — й одразу створила флот з десяти суден.

Ознайомитися з повним текстом розслідування TradeWins можна за посиланням. 

Привернуло увагу журналістів саме те, що Kurow Shipping замовила на китайській верфі Zhoushan Changhong нові танкери. спочатку, влітку, стало відомо про чотири танкери LR2 типу aframax дедвейтом 115 тис. тонн. А вже у грудні 2023 компанія замовила ще чотири судна. 

Усі вісім танкерів мають бути побудовані до 2027 року, перші постачання очікуються у 2025 році. Ознайомитися зі списком замовлень можна за посиланням або на зображенні нижче:

Зазвичай поява нового гравця пов’язана або з розподілом іншої компанії, або ж зі зміною напрямку розвитку у великих судноплавних компаніях. Як приклад — pivot компанії Scorpio, яка була одним з провідних балкерних судновласників, проте несподівано стала провідним танкерним судновласником. 

Також поява компанії, що декларує портфель замовлень одразу на вісім нових танкерів, може бути рішенням великих інвестиційних структур зайти на судноплавний ринок. 

Проте все виявилося куди цікавіше — журналістам вдалося дізнатися, що один з танкерів Kurow Shipping пов’язаний з «кластером невідомих компаній, які є частиною «тіньового флоту». Тобто, є перевізником санкційної російської нафти. 

Kurow Shipping та K&O Ship Management

Зауважимо, що Kurow Shipping пов’язують з іншою фірмою — K&O Ship Management. Окрім того, що адреса реєстрації обох фірм збігається (обидві компанії «розташовані» на одному поверсі у Всесвітньому торговому центрі Дубая), є непідтверджена інформація від ЗМІ, що K&O Ship Management може бути дочкою Kurow.

K&O Ship Management — доволі «відома» фірма: через перевезення російської нафти компанія потрапила під санкції в Україні (НАЗК) та у Великій Британії.

Фактично K&O Ship Management має прямий зв’язок із російським «Совкомфлотом». Повідомляється, що фірма оперує 10 суднами, більшість з яких належать компаніям Гонконгу. Загалом, флот K&O складається з восьми танкерів і двох балкерів, усі судна носять прапор Панамського реєстру. 

У 2023 році судна K&O також змінили клас, аби приєднатися до Індійського реєстру судноплавства. Дивний збіг, але до цього класифікаційного товариства належить найбільша частка ринку «тіньового флоту».

Влітку 2023-го видання Splash знайшло деяких представників K&O Ship Management у LinkedIn. Так, менеджером флоту компанії є капітан Євгеній Чубенко, у чийому профілі, зокрема, зазначається, що він є менеджером флоту в «Совкомфлоті». 

Журналісти також знайшли ще одного співробітника K&O — на різних фотографіях у соціальних мережах він вдягнений у форму «Совкомфлоту». На жаль, редакції USM не вдалося знайти ті самі акаунти та підтвердити інформацію — ймовірніше за все, після висвітлення у ЗМІ профілі видалили. 

Зв’язок Kurow Shipping, K&O Ship Management та Covart

У грудні про фірми Kurow Shipping та K&O Ship Management згадало Управління контролю за іноземними активами США (OFAC).

Як розповів один з фахівців аналітичної корпорації S&P Global Байрон Маккінні, в останньому морському призначенні OFAC від 20 грудня є щонайменше три компанії, що згадувалися як перевізники російської нафти. Зокрема, й «відома» Covart. Нумо трішки й про неї.

Covart Energy Limited (або просто Covart) спеціалізується на постачанні нафтопродуктів морським та залізничним транспортом. Фірма зареєстрована у Гонконзі та внесена до санкційного списку Мінфіну США. 

Зазначається, що компанія різко збільшила свою частку в торгівлі російською нафтою після впровадження політики обмеження цін. Так, із травня 2023 року судна, зафрахтовані Covart, зробили щонайменше 23 заходи у порти росії. 

Covart також володіє судном під російським прапором Sanar 15 — танкером, який працює зазвичай в Азовському морі, перевантажуючи нафту на більші судна. 

На момент звіту OFAC зазначає, що Covart фрахтує судно «Совкомфлоту» з російського Приморська. 

«Структура власності на суднах, зафрахтованих Covart, варіюється від нещодавно підсанкційних організацій, таких як K&O Ship Management і Kurow Shipping, а також від невеликої кількості грецьких фірм», — зазначено у звіті Управління контролю за іноземними активами США.

Чому від дій Kurow Shipping страждають ВМС США

Звісно, уся ця плутанина із десятками фірм зроблена навмисно — це не нова спроба росії прибрати сліди незаконних перевезень своєї нафти. Проте випадок Kurow Shipping — дійсно щось нове і несе в собі дві великі загрози.

Перша з них: Kurow Shipping не придбав старі танкери, як це зазвичай роблять «тіньові» перевізники російської нафти, а замовив саме нові. 

Якщо уявити, що Kurow Shipping дійсно пов’язана з перевезенням російської нафти, то це дещо розкриває наміри уряду рф — зокрема, що росія готується до «гри в довгу». 

Зазвичай, старим флотом, яким перевозять роснафту, звикли жертвувати — «тіньовим» перевізникам байдуже як на санкції, так і на екологічні норми. Варто згадати вибух на судні Pablo, що перевозило підсанкційну нафту, у травні 2023 року біля берегів Малайзії. Після цього влада Малайзії опинилась в скрутному становищі, оскільки не змогла зв’язатись із судновласником, а отже й ухвалити рішення щодо того, що робити із судном — танкер просто кинули. 

Також є інформація, що кожен з нафтових танкерів LR2 коштував Kurow Shipping приблизно $61 млн, а загальна вартість восьми суден становила приблизно $488 млн. Це вже не кажучи, що поточна вартість нового схожого танкера становить приблизно $72,5 млн (за даними фірми Clarkson).

Звісно, старі танкери хоч і зросли у ціні через попит з боку «тіньових» перевізників, проте не настільки — замовити новий танкер все ще дорожче. Крім того, замовлення Kurow Shipping викликає занепокоєння, оскільки контракт передбачає будівництво нового судна на верфі, яка субсидується та знаходиться під контролем китайського уряду. 

Фактично, Kurow Shipping намагається створити законну присутність на ринку. Схоже, росія знайшла новий спосіб і надалі перевозити свою нафту.

Друга велика загроза вже геополітична. Китай і росія — не єдині країни, які стикаються з гострою потребою в танкерах, що долають великі відстані: такі ж танкери потрібні й США. 

У разі серйозного конфлікту в Тихому океані Штатам знадобиться близько ста танкерів різного розміру, аби постачати своїм ВМС паливо. За прогнозами, щоб покрити потребу військово-морських сил та авіації, потрібно до ста танкерів різного типу. Але рік тому аналітики зазначали, що у США є доступ до менш ніж десяти таких суден. 

Схожі думки озвучують і в Maersk Line Limited. Аналітики зазначають, що в умовах широкого конфлікту з Китаєм США втратять доступ до джерел нафти у регіоні, на які зараз покладаються. Й збудувати нові танкери — також проблема для США: верфі Китаю, хоч і зайняті, проте чисельно перевершують можливості американців. 

Тому коли росія, фактично союзник Китаю, будує нові великі танкери на китайських верфях — це ставить під загрозу впевненість у силах США. 

Наразі немає прямих зв’язків Kurow Shipping з урядом рф. Але якщо уявити, що Kurow Shipping дійсно пов’язана з російською нафтою, можна побачити, наскільки важливо припиняти діяльність «тіньових» фірм. Висновок лише один — у часи глобальної напруженості морська галузь продовжує грати важливу роль у національній безпеці та економічному процвітанні багатьох країн.

Фото: JML Shipyard Agency