Карти, гроші, Братиславські угоди, або лотерея вартістю в контракт

Коли знову стикаєшся з тим, що морські перевізники на Дунаї називають чартери CBN (cargo booking note) та зазначають в них посилання на Братиславські угоди, на думку одразу спадає одна неприємна рулетка, вона ж сопрано. Спиратися на Братиславські угоди у чартері – все одно що стріляти собі у скроню з револьвера з одним патроном. Навіть якщо вам щастило десятки разів, це зовсім не гарантує, що наступний постріл теж буде порожнім. 

І як би недоречно не було згадувати це зараз, ще недоречніше – бавитись в цю екстремальну гру зі своїм чартером. 

Братиславські угоди не є нормативно-правовим актом в законодавчому розумінні. Це лише домовленість (договір) про співпрацю дунайських пароплавств. 

Розберімося, чи можна такий інструмент вважати ефективним та чи інструмент це взагалі. І всупереч усім класичним спискам «за і проти», цього разу почнемо (спойлер: і завершимо) мінусами. 

«Застосовне право? Ні, не чули!»

У регулюванні цього пункту Братиславські угоди досить мінімалістичні: «застосовне право – за місцем реєстрації відповідача». Просто? Так. Ефективно? Ні. Чи стає проблемою майже одразу, як щось піде не зовсім гладко? Звісно! 

Зараз – юридична бувальщина (читайте – короткий опис справи). 

Судновласнику не заплатили багато демереджу. Судновласник був хорошим, поганим і став злим, але так і не зміг отримати свої гроші. Судновласник знає, що можна піти в арбітраж і розраховувати на успіх, але натомість йде до місцевого суду в Молдові. Це довго, незрозуміло і, звичайно, вкрай не подобається Судновласнику… І важко сказати, хто більше дивується: ми, які неодноразово просили судновласників так не робити, чи суддя місцевого суду в Молдові, якому пояснюють правову природу демереджу. 

Юрисдикції різних країн передбачають різні умови перевезення, не кажучи вже про різноманітні дрібні процесуальні моменти. У них не завжди можна знайти чіткі і вичерпні відповіді на питання, що виникають при виконанні чартеру, тому радимо бути обережними. 

З вогню та в полум’я 

Тут зупинимося на питанні компенсації простою судна, тобто демереджу. Через велике навантаження на дунайські порти й підхідні канали (Суліна та Бистре) ситуація з довгим очікуванням на Дунаї час від часу з гарячої стає пожежонебезпечною. Цей пункт також регулюється Братиславськими угодами, але доволі поверхнево. Наприклад, регулювання зупинок під час вантажних робіт розпливчасте та узагальнене, що може спричинити лише складніші спори.

Finita la comedia 

Досудове та судове врегулювання спорів – окремий привід попітніти від напруження як фрахтувальникам, так і судновласникам. Тільки досудовий варіант врегулювання може займати від трьох (!) місяців та більше. А от щодо арбітражного застереження (або, точніше, його відсутності), то Братиславські угоди відправляють нас до суду за місцем реєстрації відповідача, де за час розгляду вашого кейсу можна не тільки збідніти, а ще й постаріти. 

Може здатися, що у Братиславських угодах є й певні позитивні моменти, наприклад, спрощена процедура накладення застави на вантаж (lien on cargo) та його подальшого продажу судновласниками. Однак запевняємо, так лише здається.  «Спрощена» процедура на практиці зовсім не проста. 

В доробку Interlegal є цікавий кейс з lien on cargo. Судновласник зазнав колосальних збитків через порушення чартеру (звичайно, CBN) і мав чудовий шанс забезпечити свої вимоги, оскільки вантаж все ще перебував на борту судна. Але Братиславські угоди поставили Судновласника перед вельми цікавим вибором: застосувати заставу на вантаж за місцевим правом Молдови чи Румунії. Чи варто пояснювати, як це незручно, непрактично та й взагалі не факт, що спрацює?  

У нас спрацювало, але краще не змушуйте нас (чи будь-кого іншого) повторювати це трюк. 

Після такої антиреклами хочеться випити чогось міцного і благати про альтернативу. На щастя, вона у нас є та називається «Правила Гаага-Візбі» (досвідчені юристи на цьому моменті шанобливо схиляють сивочолі голови).

Цією оновленою версією Гаазьких правил послуговуються вже понад 100 років. На ринку вони зарекомендували себе як надійний варіант для усіх контрактів морських перевезень. Баланс між інтересами перевізників та вантажовласників, простота використання у судових справах, максимальна гнучкість для сторін – увесь цей пакет подарунків ви отримаєте, просто написавши «Гаага-Візбі» замість «Братиславських угод». 

І більше ніяких російських рулеток! Звучить як вигідна пропозиція, чи не так?

Користуйтеся, радійте та звертайтеся до Interlegal за новими порадами для оптимізації ваших контрактів!

Провідний юрист та адвокат Тарас Драган та claims handler Олексій Банних, Interlegal.