Як протидіяти популістам та розвʼязати проблему блокади кордонів

Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації.

Блокади на польсько-українських кордонах у 2023 році створили прецедент, коли протест проти українського економічного впливу стає інструментом тиску польського бізнесу на свій уряд. Надалі такі дії можуть поширитися й на інші країни ЄС — якщо український уряд або бізнес не запровадить вимірювану, прозору та доказову логістику експортних вантажів. 

Події 2023 року на польсько-українському кордоні відкрили «скриньку Пандори»: різні прошарки польського бізнесу побачили у торговельній блокаді України метод розв’язання своїх проблем. Ось і перші цьогорічні протести фермерів перейшли в площину «дайте нам субсидії у 1000 злотих на гектар кукурудзи», «не підвищуйте нам сільськогосподарський податок» тощо. 

Водночас заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак продовжував стверджувати, що, українська агропродукція нібито здатна дестабілізувати виробництво харчових продуктів у кожній країні ЄС. Це, по-перше, сигнал для решти 26 країн ЄС: «Готуйтеся, у вас будуть спірні питання з Україною через її аграрний експорт». А також сигнал для бізнесів цих країн: «Бажаєте виторгувати преференції чи дотації — оголосіть, що потерпаєте від української агропродукції, влаштуйте протест чи заблокуйте проїзд. І буде вам щастя». 

Оскільки бізнес-асоціації в Європі дуже потужні, і їхня думка важить більше ніж думка уряду, цей цикл (блокування української агропродукції в обмін на преференції) може тривати нескінченно. І немає жодних запобіжників, що цю тему не візьмуть на озброєння тамтешні популісти та всілякі деструктивні рухи.

Запобігти цьому може проактивна позиція як українського уряду або бізнесу, так само й проукраїнських політиків ЄС і підприємців. Зокрема, йдеться про впровадження сучасних технологій адміністрування та відстеження експортно-імпортних потоків між Україною та країнами ЄС. Нинішня логістика неспроможна розвʼязати цю проблему, але зараз вже доступні технології, які можуть дуже швидко вдосконалити процеси та врятувати наше європейське майбутнє. 

Аналіз та обмін даними у режимі реального часу, розв’язання логістичних задач за допомогою математичних моделей або штучного інтелекту допоможе управляти напруженістю логістичних інфраструктур. Це значно покращить їхню оперативну взаємодію з вантажовласниками України та кінцевими споживачами в ЄС. І навпаки.

Економічні шоки та «загрози дестабілізації ринків» ведуть економіки країн до перевитрат. Адже шоки зазвичай гасять грошима (субсидіями, дотаціями, преференціями), або ж відмовою від цього та, врешті-решт, припиненням розвитку. А тепер уявіть, що європейські політики та бізнеси отримають цифровий розрахунок та план дій. І наперед побачать: де й на кого впливатиме українська продукція; які елеваторні та портові потужності будуть зайняті; скільки втратять, а скільки зароблять бізнеси; куди й на чиї ринки поїде українська агропродукція; як відреагують споживчі ціни тощо.

Прозора, відповідальна й доказова логістика — це той інструмент, який позбавить популістів важелів тиску. Уявіть собі, що всі дані доступні та відкриті. Ми вибили б з-під ніг усі аргументи у тих, хто блокує чи страйкує. Звісно, ті політики, які використовують бунти для своїх цілей, для рейтингів, цьому б не зраділи. Але я впевнений, що здорові, прагматичні сили, які виступають проти популізму, будуть зацікавлені мати відкриті, чесні логістичні дані та математично вирахуваний аналіз впливів.

Як приклад, що побудова принципів доказової логістики можлива, можна навести ініціативу українських та польських бізнесів у сегменті агро-, логістики та ІТ. Підприємці у грудні оголосили про створення єдиного й прозорого логістично-інформаційного середовища. На думку підписантів, це забезпечить його учасникам рівноправний доступ до даних про інфраструктуру, плани експорту, переміщення та локацію транспорту.

Комп’ютер з математичною моделлю не прийде сам керувати логістичними процесами. Це відбудеться лише тоді, коли цього захочуть люди, відповідальна їх частина. Такими людьми можуть бути безпосередньо власники бізнесів, які не хочуть марно переплачувати та втрачати кошти за перевезення. Це можуть бути й уряди країн, які не бажають потурати популістам, а зацікавлені мати сучасний інструмент прогнозування економічних процесів, упередження можливих шоків та вчасного їх пом’якшення.

За таких умов, європейські переробники та споживачі української продукції могли б виважено планувати збільшення своїх виробничих потужностей. А ринок завчасно б розумів такі плани. Такий підхід дозволив би нам запобігати непорозумінню та інтегрувати український сільгоспсектор у ЄС без ризику дестабілізації ринків, із завчасно прогнозованим впливом на економіки європейських країн.