Іран висунув США умови для відкриття Ормузької протоки

Тим часом Іран та Оман погоджують нову схему руху торговельних суден через протоку.

Іран висунув Сполученим Штатам низку вимог, виконання яких Тегеран вважає необхідним для повного відкриття Ормузької протоки. Про це заявив секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану Мохаммад Багер Зольгадр, повідомляє The New York Times.

За словами іранського посадовця, США мають припинити морську блокаду, скасувати санкції проти Ірану, вивести американські сили з регіону, розморозити іранські активи та виплатити компенсації за збитки, завдані під час війни. Тегеран також вимагає припинити військові дії проти своїх союзників у регіоні та погрози на адресу Ірану.

Заява Зольгадра пролунала на тлі переговорів Ірану та Оману щодо нової системи організації судноплавства через Ормузьку протоку.

Раніше глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран та Маскат «дуже близькі» до укладення відповідної домовленості. Іранське МЗС 5 серпня повідомило, що сторони вже погодили географічні координати запропонованого маршруту, а спільну заяву щодо його роботи готують до публікації.

За попередніми даними, запропонована схема передбачає окремі маршрути для суден, що входять до Перської затоки та виходять із неї. Вхідний маршрут має проходити переважно через іранські територіальні води, тоді як судна у зворотному напрямку прямуватимуть маршрутом поблизу узбережжя Оману.

Одним із найбільш спірних питань залишаються можливі платежі за проходження протоки. За даними Reuters, Іран пропонував стягувати з суден плату, розмір якої може становити 5–7% вартості вантажу. Оман розглядає нижчу ставку, тоді як США виступають проти будь-яких обов’язкових зборів. Вашингтон наполягає на збереженні права транзитного проходу через міжнародний водний шлях.

США також не погоджуються з трактуванням, за яким Іран отримав би право дозволяти або забороняти рух торговельних суден через протоку. Таким чином, навіть досягнення домовленості між Тегераном та Маскатом саме по собі не гарантує відновлення повноцінного міжнародного судноплавства.

Ситуація ускладнюється тим, що попередня домовленість між США та Іраном, відома як Ісламабадський меморандум, фактично розпалася. Документ, укладений у червні за посередництва Пакистану, передбачав припинення бойових дій та відкриття Ормузької протоки для комерційного судноплавства. Сторони також мали перейти до ширших переговорів щодо остаточного врегулювання конфлікту.

Однак уже за кілька днів Іран оголосив про закриття протоки, звинувативши США та їхніх союзників у порушенні домовленостей. Згодом бойові дії відновилися, а американська сторона поновила морську блокаду іранських портів.

На цьому тлі комерційний рух через Ормузьку протоку залишається на вкрай низькому рівні. За даними Kpler, останнім часом протоку перетинають трохи більше десяти суден на добу, тоді як до початку війни цей показник становив близько 130 суден.

Водночас частина суден продовжує користуватися альтернативним південним маршрутом поблизу Оману. Вашингтон наполягає, що цей шлях залишається відкритим для комерційного судноплавства, однак Іран не визнає такий порядок руху беззастережно. 

Переговори Ірану та Оману можуть стати основою для часткового відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, але наразі немає ознак остаточної домовленості. Головні суперечки стосуються контролю над маршрутами, безпеки суден, можливих зборів та ролі США у забезпеченні проходу.

Для світового ринку нафти це принципове питання: через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світового споживання нафти, тому тривале обмеження судноплавства створює ризики не лише для перевізників, а й для глобальних цін на енергоносії.

Разом із тим, як писав USM, єменські хусити розглядають можливість запровадити збори для більшості комерційних суден, які проходять через протоку Баб-ель-Мандеб.