Імпорт дизпалива з Марокко до Іспанії сягнув історичного максимуму: експерти підозрюють, що воно російське 

У березні-квітні Іспанія імпортувала з Марокко 123 тис. тонн дизельного палива — більше, ніж за попередні чотири роки разом. 

Такі дані наводить Корпорація стратегічних резервів нафтопродуктів (CORES), що підпорядковується Міністерству екологічного переходу Іспанії, пише El Pais.

До цього Марокко ніколи не експортувало дизельне паливо до Іспанії. У галузі припускають, що частина цього палива може походити з Росії. Водночас відстежити походження дизпалива практично неможливо. Брюссель запровадив санкції проти російських нафтопродуктів у лютому 2023 року, але Марокко таких обмежень не має.

За даними платформи Vortexa, яка відстежує переміщення суден, у 2025 році до марокканських портів прибуло понад мільйон тонн дизельного палива з Росії (25% імпорту Марокко). У 2024 році — 9% із 6,5 млн тонн дизпалива в Марокко надійшли з Росії, у 2023 році — 1,62 млн тонн.

У секторі вказують, що Марокко не має нафтопереробних потужностей (із 2016 року), тому придбання нафти для подальшого реекспорту не виглядає економічно доцільним. Це може свідчити, що дешеве російське дизпаливо потрапляє в марокканські резервуари, змішується з іншим паливом і реекспортується під марокканським сертифікатом — уже без вказівки на російське походження.

Таку схему, відому як «тріангуляція» для обходу санкцій, вже застосовували в інших секторах. Зокрема, у 2023 році іспанська влада почала розслідування щодо підозри, що дизпаливо з Росії та інших країн потрапляє до Іспанії під виглядом продукції з третіх країн.

Після перших постачань із порту Танжер Міністерство екологічного переходу Іспанії почало розслідування, але не змогло довести російське походження палива. За словами експертів, через однакову в’язкість дизпалива по всьому світу його походження встановити складніше, ніж у випадку з нафтою.

У 2024 році антимонопольні й податкові органи Іспанії відкрили справу щодо «дизельної мафії» — схеми з обігом палива на 1,9 млрд євро. Згідно з повідомленням Cadena Ser, паливо з Росії, Ірану та Сирії імпортувалося під «фальшивим прапором» — його національність змінювали в Туреччині або Марокко, щоб оминути санкції.

Кілька компаній, які у 2023 році звинувачувалися у ввезенні дизпалива з Марокко за нижчими цінами, або вже були покарані, або перебувають під слідством.

Також після початку війни значно зріс імпорт дизельного палива до Іспанії з країн, які раніше не були його постачальниками, зокрема — з Туреччини та Сінгапуру.

У 2023 році генеральний директор Exolum Хорхе Ланса заявив, що уряд Іспанії не має змоги довести, чи дизельне паливо, що пройшло через Туреччину, є російським. Його слова пролунали після заяв представників нафтогалузі про те, що така схема створює недобросовісну конкуренцію.

Гендиректор Repsol Хосу Йон Імаз у 2024 році також висловив занепокоєння: коли індійські НПЗ купують дешеву російську нафту й виробляють дизпаливо, це шкодить конкурентоспроможності європейських нафтопереробних підприємств. Repsol має п’ять таких заводів в Іспанії, Moeve — два, BP — один. Вони важливі для місцевих економік у низці іспанських міст і задіяні у процесах декарбонізації.

Ще у травні 2023 року Імаз порушив це питання на рівні Єврокомісії. З початку повномасштабного вторгнення ЄС прагне через санкції обмежити доходи РФ і вплинути на її військову активність, що триває вже три роки.

Попри ці санкції, російська економіка зростає. За даними МВФ, у 2024 році ВВП РФ зріс на 4,1% — більше, ніж у США, єврозоні чи Іспанії. На 2025 рік прогноз становить +1,5%, на 2026-й — +0,9%. Як зазначає BBC, попри обмеження, доходи від експорту енергоресурсів продовжують надходити до бюджету Росії, а танкери з нафтою прямують до Індії та Китаю.

Раніше USM повідомляв, що біля узбережжя Лівії загорівся танкер, що неодноразово заходив в російські порти.