ІМО розпочала кампанію проти біопалива у судноплавстві

Судноплавні компанії та екологічні організації б’ють на сполох через негативні наслідки біопалива, яке загрожує продовольчій безпеці.
Міжнародна морська організація (IMO) розпочала обговорення регуляторних заходів щодо досягнення судноплавною галуззю чистого нуля викидів до 2050 року. Про це пише Splash.
Одним із ключових питань стала стрімка популяризація біопалива, яка викликала серйозне занепокоєння з боку низки судноплавних компаній та екологічних організацій.
Такі компанії, як Hapag-Lloyd та Louis Dreyfus Armateurs, долучилися до масштабної кампанії проти використання біопалива у морському транспорті. Експерти попереджають, що для задоволення зростаючого попиту судноплавної галузі потрібно буде рекультивувати територію розміром з Німеччину – 34 мільйони гектарів сільськогосподарських угідь до 2030 року.
Низка неурядових організацій, серед яких Transport & Environment (T&E), заявляють, що більшість сучасного біопалива виробляється з харчової сировини, що спричиняє вирубку лісів, дефіцит води та загрожує продовольчій безпеці.
За підрахунками T&E, до 2030 року третина світового судноплавства може перейти на біопаливо — порівняно з менш ніж 1% сьогодні. Дослідження, проведене Cerulogy, вказує, що пальмова та соєва олії становитимуть до 66% біодизеля у морському транспорті, оскільки є найдешевшими варіантами.
Однак цей вибір має катастрофічні екологічні наслідки: виробництво біопалива з пальмової та соєвої олії створює у 2–3 рази більше викидів вуглецю, ніж традиційне викопне паливо, якщо враховувати вирубку лісів.
Європейські країни вже усвідомили небезпеку, яку несе біопаливо. Франція, Норвегія, Нідерланди та інші держави обмежили або повністю припинили використання біопалива на основі пальмової та соєвої олії.
Європейський Союз також вирішив виключити таке біопаливо зі свого головного нормативного акту щодо суднового палива (FuelEU), розуміючи його негативний вплив на клімат і продовольчий ринок.
Згідно з дослідженням Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у 2013/2014 маркетинговому році в Європейському Союзі близько 20 мільйонів тонн насіння олійних культур використали для виробництва біопалива.
Організації, що виступають проти біопалива, вимагають від ІМО та держав-членів не включати біопаливо рослинного походження до списку прийнятних для відповідності екологічним стандартам MARPOL VI.
Наразі в межах глобального стандарту палива (GFS), який розробляє IMO, є ризик того, що викопне паливо буде масово замінено біопаливом, що лише погіршить ситуацію для клімату.
Бразилія, яка є одним із найбільших виробників біопалива, лобіює його активне використання. Однак екологічні організації побоюються, що це призведе до ще більшої вирубки лісів та скорочення сільськогосподарських земель, необхідних для вирощування продовольчих культур.
Хоча багато судноплавних компаній вже використовують відпрацьовану рослинну олію як альтернативне паливо, екологи наголошують, що такі відходи є обмеженим ресурсом.
Дослідження T&E показує, що для одного великого контейнерного судна (20 000 TEU), яке курсує між Китаєм та Бразилією, знадобиться щорічний запас відпрацьованої олії з 2 000 ресторанів McDonald’s або жир, отриманий від більш ніж мільйона свиней.
Науковці попереджають: без продуманого регулювання IMO ризикує перетворити біопаливо на «зелену» пастку, яка завдасть більше шкоди, ніж користі.
Тож, попри зростаючу популярність біопалива в судноплавній галузі, воно не є екологічно безпечною альтернативою традиційному паливу. Основні загрози – це вирубка лісів і знищення екосистем, підвищення викидів вуглецю, загроза продовольчій безпеці, лобіювання інтересів виробників та необхідність жорсткого регулювання.
Як нещодавно писав USM, комітет ІМО визнав українські стандарти підготовки моряків.