EBA Logistic Talks 2025: підсумки року, тренди і людський капітал

18 листопада в Одесі відбулася зустріч лідерів логістичного бізнесу EBA Logistic Talks 2025 – закритий галузевий захід, організований Європейською Бізнес Асоціацією та Асоціацією Міжнародних Експедиторів України та міжнародною юридичною компанією Interlegal.
Захід, що зібрав керівників логістичних компаній, представників портів, транспортних операторів, HR-фахівців та топ-менеджерів, став майданчиком для відвертого діалогу про стан галузі, очікування на наступний рік та людський капітал як основу стабільності будь-якого бізнесу.
У фокусі першої панелі Logistics Updates була операційна реальність 2025 року. Експерти обговорили оновлення в митному регулюванні, цифрові зміни, питання безпеки маршрутів та розвиток транспортної інфраструктури, поділилися практичними кейсами, що вплинули на роботу компаній впродовж року.
Другу панель заходу, Human Capital, присвятили людям – головному ресурсу логістичної галузі. Разом учасники дискусії намагалися знайти шляхи подолання кадрового дефіциту, утримання та мотивації команд, окреслити риси сучасної корпоративної культури, яка формується в галузі.
Митна політика: відкрито про наболіле
Участь у зустрічі представників Одеської митниці – заступника начальника Володимира Алєксєєва, начальника управління забезпечення митного контролю та оформлення Олександра Холопова та керівниці відділу з питань запобігання та виявлення корупції Олени Руської – стала окремим позитивним сигналом для бізнесу. Їхня присутність дала можливість поставити гострі питання щодо прозорості та ефективності роботи Одеської митниці.
Олена Руська представила ключові здобутки та завдання відомства на 2025 рік, підкресливши, що головна мета – це забезпечення балансу між ефективним митним контролем та спрощенням законної торгівлі. Особливий акцент було зроблено на підвищенні швидкості митних процедур: середній час митного оформлення декларацій у режимі імпорту на Одеській митниці завдяки оптимізації процесів стабільно зменшується і наразі становить 1:33 години.
Також спікерка відзначила, що кількість рішень про коригування митної вартості скоротилася на 4% порівняно з 2024 роком. Особливої уваги заслуговує підвищення їх якості: якщо у 2024 році за результатами оскарження суди скасували 75% рішень про коригування, то у 2025 році цей показник становив лише 17%.
На завершення пані Руська підкреслила, що антикорупційна діяльність є основою чесної, прозорої та ефективної митної системи. Відомство активно впроваджує превентивні інструменти, включно з аналізом ризиків, моніторингом способу життя співробітників, а також перевірками на поліграфі та опитуванням CIPS-2025 (до останнього вже приєдналися понад 500 стейкхолдерів та представників бізнесу).
Розповідь про досягнення швидко перейшла у формат відкритого запитання-відповіді, де бізнес озвучив найбільш болючі проблеми, що гальмують вантажопотік через Одесу. Зокрема, занепокоєння, що Одеська митниця за низкою показників (час оформлення, спрацювання системи управління ризиками) знаходиться далеко позаду своїх колег з інших регіонів, що створює неконкурентні умови.
Учасники заходу вкотре нагадали про ключові проблеми, які потребують негайної реакції від керівництва: завищена митна вартість, зловживання оглядами, безпідставні відмови в оформленні вантажів. У відповідь представники відомства запевнили, що більшість цих питань вже перебуває в роботі.
Сподіваємось, що цей діалог стане важливим кроком до відновлення довіри та пошуку спільних механізмів вирішення системних проблем Одеської митниці.
Економіка припущень: хаос на ринку і вектор на цифрову трансформацію
Дмитро Казанін, власник та директор TEUS Terminal, підкреслив, що українська економіка зараз – це економіка припущень, а не прогнозів. Логістика перейшла у фазу постійної турбулентності та ризиків, де успіх бізнесу визначається здатністю працювати в хаосі і швидко приймати рішення з наявних даних.
Показовим прикладом хаотичності є ринок вагонів: впродовж місяця добова ставка оренди стрибнула з 200–300 грн до 1500–1600 грн, баланс попиту й пропозиції змінюється за лічені тижні, що змушує бізнес реагувати постфактум. До тиску додаються дефіцит водіїв, атаки на залізничну та портову інфраструктуру, високий урожай кукурудзи та простої у вузлових станціях.
Пан Казанін наголосив, що єдиним шляхом до стабільності та прогнозованості в таких умовах є впровадження форвардних контрактів. Окремо він акцентував на необхідності повної інтеграції всього ланцюга постачання «від поля до кінцевого споживача» – створенні однієї екосистемі даних, планування і координації для всіх учасників ринку.
На думку експерта, українська логістика вступає у нову епоху – епоху системності, партнерства та цифрової інтеграції. І саме єдина цифрова мережа здатна забезпечити сталість логістичних процесів в кризових умовах.

Юридичний погляд на ризики морських перевезень
Партнерка юридичної фірми Interlegal, арбітр МКАС при ТПП України Карина Горова представила огляд клієнтських запитів у морському бізнесі, які є своєрідним «дзеркалом ринку». У 2025 році команда Interlegal супроводила 182 проєкти у сфері Transport & Shipping. Найпоширенішими запитами стали claims handling, юридичні консультації щодо чартерних угод, арешти/звільнення суден.
Експертка підкреслила, що воєнні дії суттєво позначилися на морському бізнесі, і на перший план для учасників вийшли питання безпеки порту, можливість девіації судна, розірвання чартеру та розподілу ризиків у разі пошкодження судна через атаку. Як відзначила пані Горова, у випадку інциденту на морі критично важливо мати чіткий і реальний страховий поліс та залучати юристів з перших годин для координації дій.
Окрема частина презентації була присвячена безпечній купівлі-продажу суден, правильній роботі з банками та механіці платежів – питанням, які завжди були і будуть важливими для судноплавного бізнесу. Крім того, партнерка Interlegal надала практичні поради щодо арештів суден у різних юрисдикціях, адже саме вибір юрисдикції, за її словами, визначає успіх арешту.
Страхування військових ризиків: обмежені ліміти та “запах” збитків
Сергій Федченко, керівник Logistic Insurance Online (Lion broker), поділився практичним досвідом врегулювання військових збитків, зазначивши, що Україна наразі є країною з найбільшим досвідом у цій сфері. В першу чергу він застеріг учасників, що ресурси страхових компаній обмежені: важливо встигнути застрахувати свій вантаж, доки ліміт відшкодування не вичерпано. За словами пана Федченко, черговий великий збиток може стати останньою краплею для андеррайтерів, що призведе до призупинення страхування військових ризиків для українського напрямку.
Спікер наголосив, що при страхуванні вантажів критично важливо переконатися в покритті у портах та на терміналах, оскільки саме вони знаходяться у зоні найбільшого ризику. На прикладі конкретних кейсів пан Федченко розповів про виклики у страховому врегулюванні: від ситуацій, коли після прильоту частину вантажу знищено безслідно і до проблем із непрямими збитками (наприклад, поява плісняви у контейнерах зі шротом через вплив температури при пожежі). На його думку, найскладнішими є ситуації, коли вантаж не проходить так званий smell test. У таких випадках, навіть за відсутності фізичних ушкоджень, зазвичай оголошують тотальний збиток.
Спікер підкреслив, що його компанії вдається вирішувати питання оперативно, і час від надання всіх необхідних документів щодо події до виплати компенсації складає максимум два тижні. На завершення він закликав бізнес уважно аналізувати інформацію щодо страхових полісів та заздалегідь анонсувати вантажі, щоб встигнути покрити ризики до непередбачуваної події.
Сервіс починається зсередини
CEO Ukramarine Logistics Яна Сараніна поділилася практикою побудови корпоративної культури, яка допомагає команді витримати тиск війни, дефіцит кадрів та постійну зміну ринку. Її головний меседж: логістика починається не з контейнерів, а з людей. В складних умовах команда стає головним активом компанії, а інвестиції в співробітників безпосередньо перетворюються на якість сервісу – задоволений співробітник створює задоволеного клієнта.
Щаслива команда – це системна робота, переконана експертка. Ukramarine стабільно інвестує частину операційних витрат у розвиток персоналу , а керівництво постійно ставить собі питання, чи отримують співробітники такий самий рівень сервісу, як і клієнти. Як вважає Яна Сараніна, голос команди – стратегічний компас компанії, тому результати опитувань лояльності (eNPS) призводять до реальних змін у культурі та процесах.
Формування нового покоління логістів в Ukramarine вважають важливою частиною соціальної відповідальності. Компанія проводить дні відкритих дверей, запровадила студентську практику, співпрацює з університетами, щоб зробити свій внесок у майбутнє галузі.

Гнучка культура для глобального масштабування
Теми корпоративної культури в контексті масштабування бізнесу торкнулася Марія Чебручан, HR-BP, Intraholding communication manager Formag Forwarding. На її думку, надмірна жорсткість культури стає головною причиною труднощів при міжнародному масштабуванні – а з ними стикається близько 70% компаній.
Ігнорування локальних особливостей, нав’язування єдиного стилю, відсутність культурної адаптації при міжнародному розширенні призводить до того, що співробітники витрачають сили на спроби пристосуватися, вважають, що їх не чують, і зрештою йдуть через відчуття невідповідності. Корпоративна культура стає невидимим бар’єром для входу на ринок та закріплення позицій.
Марія Чебручан запропонувала концепцію гнучкої корпоративної культури, яка поєднує незмінне жорстке ядро (місія та принципи роботи компанії, етичні стандарти та стандарти якості) з гнучкою оболонкою (стиль комунікації, системи мотивації, формат взаємодії, робочі процеси). В той час як ядро тримає бренд цілісним незалежно від географії, оболонка має адаптуватися до локального контексту і підвищувати ефективність команди.
Пані Чебручан наголосила, що гнучка культура – це не компроміс із цінностями, а «стратегічна здатність зростати, зберігаючи ідентичність». Така гнучкість забезпечує компаніям втричі швидше масштабування, більшу лояльність персоналу в різних регіонах і краще повернення інвестицій.
Ринок праці: критичний дефіцит кадрів і стратегії його подолання
Надія Савченко, CEO «HR Agency People», відзначила, що український ринок праці зіштовхнувся з критичним дефіцитом кадрів у логістиці, і зараз галузь вступила у період, коли працівник обирає роботодавця, а не навпаки. Це вимагає від роботодавців трансформації підходів до найму, адаптації робочих процесів, стратегічних інвестицій у лідерство та системного розширення кадрового потенціалу.
Спікерка наголосила, що для логістики гострою є проблема сприйняття: серед шукачів роботи професії, наприклад, комірника чи далекобійника не вважаються престижними, оскільки не мають належного піару. Разом з тим, елемент соціального схвалення є дуже вагомим для нового покоління кадрів. Сучасну молодь мотивує не лише висока оплата. Ці кандидати шукають компанії (і роботу) з цінностями і сенсами, гнучкими процесами (дистанційний формат, адаптований графік), можливостями розвитку і кар’єрного зростання.
На думку пані Савченко, щоб привабити такі кадри, логістичним компаніям необхідно не просто підвищувати зарплати, а інвестувати ресурси у формування сильного HR-бренду, популяризувати і підвищувати престиж логістичних професій загалом. Не менш важливо навчати керівників роботі із новим поколінням співробітників, зокрема «зумерами», адже «люди йдуть не з компаній, а від менеджерів».
Іншим стратегічним рішенням для подолання кадрового голоду є розширення кадрового потенціалу та відкритість до різноманіття. Спікерка закликала бізнес позбуватися консервативного ейджизму і активніше залучати працівників старше 50 років, створювати умови для інтеграції ветеранів, бути готовими до роботи з іноземцями. Нарешті, частковою відповіддю на нестачу готових спеціалістів може стати внутрішнє навчання та перекваліфікація вже залученого персоналу.

Подолання освітнього розриву – новий проєкт ОНМУ/АМЕУ
Ірина Савельєва, проректор з наукової роботи ОНМУ, окреслила базову освітню проблему, що загострює нестачу кваліфікованих працівників у логістичній галузі. І не лише в Україні: за даними World Bank, до 2030 року глобальний дефіцит логістичних кадрів перевищить 15 мільйонів фахівців.
Основна проблема виховання нового покоління кадрів для логістичної галузі, як зазначила пані Савельєва – невідповідність між тим, чого вчать у вишах, і тим, що насправді потрібно бізнесу. Для подолання освітнього розриву ОНМУ та АМЕУ запустили освітній проєкт, мета якого – повністю оновити навчальні програми за спеціальністю «Організація перевезень» та наповнити їх практичним досвідом.
До ініціативи залучаються всі ланки логістичного ланцюга – від міністерств та портів до експедиторів і трейдерів. Бізнесу пропонують стати співавтором навчальної програми, яка гарантуватиме, що випускники одразу відповідатимуть актуальним вимогам логістичних компаній.
Ініціатори проєкту закликають гравці ринку допомогти визначити, які саме знання та навички потрібні випускникам, скласти чек-листи необхідних компетенцій, підготувати та надати практичні матеріали для оновлення навчального контенту, брати участь у проведенні круглих столів, лекціях, організації поїздок до портів, терміналів та митниці для викладачів і студентів.
Проєкт вже отримав широку підтримку галузі: до нього долучилися провідні портові оператори та логістичні компанії (зокрема, TEUS, Ukramarine, Kernel, MSC, DP World, Global Ocean Link, HHLA Container Terminal), а також державні структури та асоціації (Державна митна служба України, Мінрозвитку, АМПУ).
Підсумки зустрічі
EBA Logistic Talks 2025 стали не просто формальною розмовою, а реальним діалогом для пошуку рішень тих проблем, з якими стикається бізнес. Ця дискусія ще раз показала: логістична галузь входить у новий рік із великими викликами, але й з потужним запитом на зміни – не тільки у процесах, але й у культурі, цінностях, філософії.
Бізнес, держава, експерти та освітні інституції готові працювати разом над впорядкуванням логістичного хаосу, цифровою інтеграцією, розвитком команд і подоланням кадрового голоду. Головний інсайт і прогноз на майбутнє простий: в умовах турбулентності логістика витримає і зростатиме там, де є місце операційній гнучкості, співпраці та інвестиціям в людей. I саме такі діалоги формують основу для сильного й конкурентного ринку.
Матеріал надано організаторами заходу.
