Дефіцит хліба та інші фейки про зерно в Україні

Тема експорту українського зерна, зокрема після деблокади портів України, викликає численні дискусії. USM розвінчує міфи та пояснює, чому зерна та хліба в Україні – вдосталь.

Фейки про нестачу зерна в України, особливо внаслідок експорту з деблокованих портів, набирають обертів. Одні активно закликають не продавати збіжжя, інші вбачають «зраду» в розпродуванні зерна, і всі разом твердять про голод, який обов‘язково спіткає Україну, якщо не припинити експорт наших зернових. Що ж відбувається насправді?

Скільки хліба можуть з‘їсти українці?

Український Кабмін ще 8 років тому затвердив норми споживання хлібопродуктів для однієї працездатної особи на рік. Отже. Одна доросла людина має споживати хліб пшеничний – 62 кг на рік, хліб житній – 39 кг, макаронні вироби – 4 кг, борошно пшеничне –9,4 кг. Вважається, що діти, підлітки та непрацездатні споживають таких продуктів значно менше.

Аналогічні норми прописали і в нормах харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.

Добову норму розрахували на одну людину у грамах. Один військовий на добу має споживати: хліб із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного першого сорту – 300 г, хліб із борошна пшеничного першого сорту – 350 г, булочку із борошна пшеничного першого сорту – 70 г, і борошно пшеничне другого сорту – 15 г.

Саме ці норми дозволяють порахувати, скільки ж зерна потрібно Україні для внутрішнього споживання. Власне, виходячи з цих розрахунків, щороку між Міністерством аграрної політики та продовольства України і учасниками зернового ринку підписують спеціальний Меморандум про взаєморозуміння. Минулоріч такий Меморандум визначив граничні обсяги експорту пшениці на рівні 25,3 млн тонн. Врожай пшениці при цьому склав 33 млн тонн (на 26% більше показника 2020 р.), а внутрішня потреба становила всього 7,5 млн тонн пшениці.

Скільки українці виробляють і споживають хліба?

Експерти зазначають, що вже у липні українці знов почали витрачати більше грошей на хліб. Це пов’язано з інфляцією та статками громадян. До війни тенденція йшла на спад: люди більше споживали м’ясну та рибну продукцію, фрукти та овочі.

Виробництво хліба в Україні, як і його споживання, скорочувалось, починаючи з 2000-х років. Про це свідчать щорічні звіти Державної служби статистики. Причини для таких змін були різні — від «тіньового бізнесу», кращого рівня життя та до нових дієтичних вподобань людей.

В Україні за січень-лютий 2021 р. виготовили 122,8 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів. Це на 7,4% нижче за показник аналогічного періоду 2020 року.

Українські ЗМІ повідомляють, що кількість споживачів хліба в Україні від початку повномасштабної війни скоротилась на 2-3 млн, а падіння виробництва хліба в січні-липні становило 15-20%. На такі показники вплинула вимушена міграція населення, бойові дії та окупація. В Україні зупинилась приблизно п’ята частина хлібозаводів.

Новий врожай

У 2022 році аграріям вдалось отримати близько 52 млн тонн зернових культур. При цьому для задоволення внутрішніх потреб українців необхідно близько 18 млн тонн зернових. Проста математика: громадяни споживають значно менше, ніж фермери збирають та виробляють загалом.

Для прикладу: потреби країн Африки в імпорті зерна в цьому році (з 1 липня 2022 по 30 червня 2023) оцінюють майже у 100 млн тонн, з яких близько 57 млн тонн пшениці.

Згідно з даними Barva Invest, на кінець літа врожайність пшениці склала 16,5 млн тонн (довоєнний прогноз: 28,3 млн тонн, -42%).

При цьому війна спровокувала дефіцит потужностей зберігання зерна (яке, між тим, має властивість псуватись). Раніше USM розповідав, що до середини осені в Україні дефіцит потужностей для зберігання зерна може становити 10-15 млн тонн. 

Тобто все зерно, яке не вдасться експортувати та яке перевищує потреби внутрішнього споживання, потенційно може зіпсуватись. А це величезні збитки як для держави, так і для аграріїв, які вклали свої кошти у вирощування зернових.

У свою чергу, ціни на агропродукцію вельми нестабільні, оскільки блокада портів та військові дії рф на територіях України зруйнували налагоджену логістику. Лише після відкриття «зернових коридорів» ціни на пшеницю піднялися приблизно на 1 тис. грн. Але морський експорт – це все ще ризик, тому багато підприємців віддає перевагу більш складному, але у той же час більш надійному способу транспортування, наприклад, автошляхами чи залізницею до Польщі.  

Експорт: кому він потрібен?

У 2021/2022 маркетинговому році (липень – червень) Україна експортувала 61,52 млн тонн зернових та олійних культур.

Станом на кінець серпня, з України з початку 2022/23 МР експортували 2,98 млн тонн зерна. Тобто на 51,6% менше, ніж за відповідний період 2021/22 МР (6,17 млн т).

Міністерство аграрної політики повідомляє, що з України експортували:

• пшениці: 783 тис. т, що на 73% менше р/р (2021/22: 2,931 млн т)
• кукурудзи: 1,935 млн т, що на 68% більше р/р (2021/22: 1,935 млн т)
• ячменю: 257 тис. т, що у 8 разів менше р/р (2021/22: 2,070 млн т)
• жита: 0,1 тис. т (2021/22: 5,9 тис. т).

Такі низькі показники, безсумнівно, впливають на економіку. Валютна виручка від експорту агропродукції за перші три місяці війни дорівнювала вартості експорту за один довоєнний місяць.

До деблокади портів Великої Одеси, зерно продавали альтернативними шляхами, використовуючи автомобільне, залізничне і річкове сполучення. Між тим, залишки минулорічного врожаю в Україні на початку року складали приблизно 28,6 млн тонн.

З 1 серпня морем вдалось експортувати ще 2,9 млн тонн зернової продукції. Стамбульська угода передбачає, що «зерновий коридор» діятиме ще 3 місяці, тож цей показник буде рости.

Всім вистачить 

І знов «сухі» цифри та розрахунки дозволяють запевнити, що в Україні зерна вистачить і на потреби громадян.

У 2021-2022 МР внутрішнє споживання становило 19,792 млн тонн зернових та зернобобових. І мова йде не лише про хліб, а й про корми для худоби, внутрішню переробку й інші потреби.

Як розповіла USM менеджерка з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олена Нероба, врожай минулого року складав 88,788 млн тонн, на експорт пішло 65,239 млн тонн.

Як бачимо, залишок від експорту становив 23,549 млн тонн, що покриває навіть більше, ніж об’єм внутрішніх потреб країни. 

Цей маркетинговий рік не буде винятком, навіть зважаючи на скорочення врожаю. Багато людей виїхали за кордон, за оцінками ООН, йдеться про понад 11 мільйонів людей, з яких повернулись лише 4,7 мільйонів. І це напряму вплине на зменшення наших внутрішніх потреб.

Як бачимо, зерновий експорт – не проблема, а беззаперечне досягнення України в умовах війни, і жодної зради чи приводів для паніки він не несе. А от розповсюдження фейкових тез про загрозу голоду через експорт зерна — це пряме «підспівування» російській пропаганді. Бо руйнування української економіки будь-яким способом — одна з цілей ворога. І «зерновий коридор» є нічим іншим, як свідченням їхньої поразки на політичному полі битви. Тож не слід приймати на віру гучні заяви без підтверджень, і дозволяти маніпуляції вигаданими розрахунками і залякуванням з боку чергових «експертів».