Пошкодження інфраструктури стали приводом для створення тіньового ринку вагонів, — Щуклін
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації.
Незапровадження залізницею конвенцій (тимчасового обмеження навантажень вагонів) після пошкоджень обстрілами залізничної та портової інфраструктури, спричинило дисбаланс у вантажопотоках.
Зокрема, йдеться про накопичення вагонів на мережі у напрямку портів та збільшення обороту вагонів з 9-10 до 14-16 днів. У підсумку це стало приводом для виникнення нелегального ринку «просування» вантажних вагонів.
Так, учасники ринку змушені платити чиновникам та посередникам, аби прискорити рух своїх вагонів, адже в умовах черг і заторів саме гроші визначають, які вагони рушать першими. У довоєнні роки УЗ оперативно розвʼязувала проблеми з накопиченням вагонів на мережі шляхом запровадження конвенцій, тимчасово обмежуючи навантаження вагонів у проблемних напрямках. Але зараз цього не відбувається.
Якщо в трубі перевищується тиск і виникає прорив, то перше, що ви робите — перекриваєте рух води, ремонтуєте трубу, і відкриваєте кран лише тоді, коли закінчите ремонт. Так само, за відсутності окремого регулятора, робила та повинна робити «Укрзалізниця».
Проблеми з пропускною спроможністю виникали завжди, всі роки щось завжди траплялося: або ламалися тепловози, або траплялися аварії, або впливала погода — у шторм навантаження в портах зупинялося. Тобто, це не вперше з нами відбувається, і залізниця до таких речей має колосальну технічну готовність. У момент затору на мережі негайно припинялося навантаження, завжди запроваджувалися конвенції аж до «розсмоктування» цього затору.
Щойно надходила телеграма зупинити приймання вантажу, всі вагони, навіть ті, які вже були навантажені — залишалися на станціях відправлення і чекали, коли відновиться рух. Зараз же відсутність синхронізації потоків сприяє тому, що вагонів на мережі опиняється більше, ніж залізниця здатна пропускати, а бізнес стикається з невиконанням зобовʼязань та фінансовими втратами.
Складається враження, що комерсанти залізниці спеціально скасували свою відповідальність, зобов’язання щодо термінів доставки, спеціально не запроваджують конвенції, аби створити «щільність ринку» та попит на «послуги з прискорення та просування вагонів».
Тобто крім тарифу, крім плати за користування вагоном, зараз виробники змушені платити за те, щоб вагони їхали. Натомість той, хто сумлінно стоїть у черзі, весь час опиняється у поганому становищі — адже проїзд його вагонів через це відсувається ще далі. Тож коли на такого вантажовласника починають тиснути зобовʼязання та загрози штрафів за їх невиконання, він теж вимушено вдається до послуги «платного просування вагонів».
Затори вагонів справжня «ринкотворча» умова, коли за відсутності офіційної відповідальності по строках, попит породжує пропозицію. Найсумніше, що ця послуга «платного просування» — навіть серед прогресивних виробників і вантажовласників не вважається хабарем. Це сприймається як умова існування, окрема платня, яку передбачають у бюджеті на логістичні витрати. Ось у чому біда: коли нашу інфраструктуру бомблять, об’єктивну причину пошкодження інфраструктури перетворюють на ринок платних послуг.
Ця ситуація шкодить усій системі: ресурси й кошти витрачаються на розв’язання проблем, створених самими учасниками ринку, а залізниця отримує збитки, які перекладаються як підвищення тарифів для всіх користувачів. Основна проблема бізнес-моделі, що домінує в УЗ полягає в тому, що чинна система орієнтована на використання активів компанії для отримання додаткового доходу через експедиторські послуги, а не на раціональне управління перевезеннями та ефективне обслуговування вантажовідправників.
Вантажному напряму «Укрзалізниці» потрібні цифровізація, відкриті дані та максимальне усунення функціонерів від тих процесів, які спроможна виконати автоматизована система — так само як це вдалося у пасажирському сегменті. Якщо в нового голови правління УЗ вистачить сили та наснаги самостійно розібратися у першопричинах цього явища та викорінити його, — це буде вагома перемога.