Через росіян під ризиком голоду опинилися 50 млн людей

Внаслідок російського вторгнення в Україну та блокування чорноморських портів, під ризиком голоду опинилися понад 50 млн людей. USM розповідає, як Зернова угода змогла відтермінувати світову продовольчу кризу.

До російського вторгнення Україна була п’ятим за масштабом експортером зерна у світі. Так, за підсумками 2021 року експорт зерна з України склав 51,2 млн тонн — на суму $12,5 млрд, повідомляли у Міністерстві агрополітики.

Разом із повномасштабним нападом на Україну 24 лютого 2022 року та блокуванням українських портів країна-терорист поставила під загрозу виживання народів Африки та Близького Сходу. За оцінкою ООН, дефіцит зерна і подорожчання продуктів поставили перед ризиком голоду 50 мільйонів людей, повідомили у Центрі стратегічних комунікацій ЗСУ.

Проте мрії росіян про «маленьку переможну війну» не збулися. Український народ став активно чинити опір окупантам. Так, після відновлення контролю над островом Зміїний, Україна змогла відкрити рух каналом гирла Бистре з Дунаю до Чорного моря. Згодом, завдяки воєнним успіхам ЗСУ та погіршенню становища окупантів, росії довелося погодитися на підписання Чорноморської зернової ініціативи.

Зернову угоду підписали у Стамбулі 22 липня 2022 року. Учасниками ініціативи виступили чотири сторони – ООН, Україна, росія і Туреччина. Підписання угоди стало однією з найбільших дипломатичних перемог України. Так, Чорноморська ініціатива не лише посприяла відновленню експорту українського збіжжя, а й врятувала світ від продовольчої кризи.

З початку Зернової угоди до країн Африки, Азії та Європи з портів Великої Одеси вийшли 1004 судна. Загалом протягом року ініціатива дозволила перевезти близько 32,856 млн тонн зернових. Угода принесла до бюджету України понад 20 млрд доларів та допомогла запобігти світовому голоду.

В межах Угоди вдалося розблокувати порти Великої Одеси для торгового флоту. Угода стосувалася морського експорту не тільки збіжжя, а й мінеральних добрив. Для контролю за виконанням умов ініціативи створили Спільний координаційний центр (СКЦ) під егідою ООН.

А вже наступного дня після підписання угоди країна-терорист завдала ракетного удару по порту Одеси. Це ще раз показало світові цинічність російської федерації та її нехтування міжнародними домовленостями.

Протягом всього часу дії Зернової ініціативи росія методично зривала її роботу. Так, з кінця вересня 2022 року представники рф у СКЦ саботували інспекцію суден із зерном. Через дії росіян, агропродукція не приходила до країн-покупців вчасно. Разом із тим, безпрецедентна черга суден, що сформувалася у протоці Босфор, створювала ризики аварій та ускладнювала проходження водних воріт.

Наприкінці жовтня росія вперше оголосила про вихід із Зернової угоди. Тоді «причиною» свого рішення країна-терорист назвала атаки ЗСУ на кораблі чорноморського флоту рф. 

Втім, одразу ж після «призупинення» участі рф, учасники угоди відзначили, що робота Зернового коридору покращилася: з українських портів знову почали виходити судна, а кількість інспекційних груп СКЦ, що перевіряють судна з агропродукцією, збільшилась. 

А вже за декілька днів, коли шантаж не спрацював, росія вирішила повернутися до Зернової угоди. Саме тоді стало зрозуміло: остаточне припинення Чорноморської ініціативи — лише питання часу.

Після повернення до угоди росія продовжила терор: обстрілювала українські термінали й зернові елеватори. Паралельно з тим, кремль вигадував все нові вимоги та причини, аби остаточно зірвати Зернову ініціативу. 

З початку 2023 року москва «грала на нервах» світової спільноти, погоджуючись на продовження угоди в останній момент перед закінченням її терміну дії.

І от, за рік росія знову оголошує про вихід із Чорноморської ініціативи. Схоже, що цього разу вже остаточно. Проте Україна має свій план. За політичної підтримки країн-партнерів і довіри страховиків, держава готова й надалі експортувати агропродукцію країнам, що потребують її. Зокрема, Україна спільно з союзниками активно розвиває порти Дунайського кластеру, а також сухопутні шляхи через «коридори солідарності». 

Також не варто виключати можливість експортувати агропродукцію через морські порти — хай вже й поза Зерновою угодою. Нагадаємо, Чорноморська ініціатива вдало функціонувала й без участі росії наприкінці жовтня 2022 року. 

Окупанти розуміють високу ймовірність такого розвитку подій. Тому одразу ж після виходу з Угоди, країна-терорист поспішила оголосити всі судна, що заходять до українських портів, «потенційними воєнними цілями».

Проте кремль у своїх розрахунках знову забув врахувати реакцію України. А вона послідувала. У відповідь на російські погрози ЗСУ попередили, що розглядатимуть судна, що прямують до чорноморських портів рф, як ті, що перевозять вантажі військового призначення.

Врешті-решт російським можновладцям довелося трохи «охолонути». Тепер країна-терорист вже не обстрілюватиме торговельний флот, але лише «перевірятиме» вантажі суден.   

На тлі стрімкого перебігу подій, учасники Зернової угоди прагнуть «схвильовано» перечекати, поки ситуація не розв’яжеться сама. Так, генсек ООН Антоніу Гутерріш повідомив, що «дуже шкодує» про рішення росії припинити свою участь в Ініціативі. Водночас уряд Туреччини досі сподівається на перемовини з путіним. 

Поки західні союзники розводять руками, Україна доводить, що світова безпека, зокрема й продовольча, залежить від лише від наших Збройних Сил. Вільне й безпечне судноплавство у Чорному морі можливе тільки після звільнення Україною всіх окупованих територій. І чим швидше це зрозуміють західні партнери, тим швидше закінчиться найкривавіша війна 21 століття.

Данило Попов