Порти Великої Одеси та Дунаю: статистика і перспективи агроекспорту з України

Фото: Grain Ukraine Conference

Левову частку української агропродукції експортують «зерновим коридором». Приблизно 50% від загального експорту відбувається через глибоководні порти Одеського регіону.

Під час конференції Grain Ukraine заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков розповів, що у 2022 році вантажообіг на імпорт та експорт через морські шляхи склав 26%, тоді як у Дунайських портах — 12%.

«Але хочу нагадати, що минулий рік не є повністю показовим, оскільки майже 2 місяці порти працювали у традиційному форматі. Потім логістика переорієнтувалась на вимушені альтернативні шляхи. Якщо говорити про сьогодні, то Дунайський регіон — це понад 20% товарообігу, і відповідно це більше, ніж 20% участь у функціонуванні економіки України», — підкреслив Юрій Васьков.

Станом на сьогодні під час роботи «зернового коридору» 50% експорту агропродукції йде через морські шляхи, 25% — західні кордони (автоперевезення та залізниця) і ще 25% — через порти Дунаю.

За весь час роботи «зернового коридору» 950 суден пройшли на вхід та на вихід. Наразі є проблеми функціонування морських шляхів. За підсумками травня 2023 року, очікується менше, ніж 1,3 млн тонн експорту зерна. Максимальні показники фіксували у жовтні цього року — 4,3 млн тонн. Із листопада і до сьогодні рф блокує нормальну роботу Зернової угоди.

Читайте також: Блокада портів України та інші виклики.

Водночас цьогоріч від Дунайських портів очікують близько 20 млн тонн вантажообігу. До початку повномасштабної війни участь цих портів в економіці України складала лише 1,5%.

«Перспективи для розвитку портів на Дунаї стали можливим завдяки нашим Збройним Силам, відкриттю гирла Бистре після звільнення острова Зміїний. Коли використовували лише румунський канал Суліна, були багатомісячні черги на очікування проходження каналом», — нагадав заступник міністра.

Читайте також: Як за рік війни змінились українські порти на Дунаї.

Завдяки гирлу Бистре вдається проводити до 70% суден, у такому разі не потрібно очікувати на проходження каналом Суліна. Але наразі є питання і проблеми на вихід, оскільки завантаження суден, які мають осадку більш ніж 7 метрів, вимушені використовувати канал Суліна. Це створює певні простої.

Як раніше повідомляв USM, Україна розпочне днопоглиблення гирла Бистре. У планах збільшити осадку суден у дунайському гирлі до 7,2 м.