Затонулі після війн кораблі досі загрожують екології

Серед затонулих суден та кораблів в океані понад 8500 класифікують як такі, що загрожують розливом нафти.

Міжнародна спілка охорони природи (МСОП) поперив, що забруднення морського середовища затонулими та покинутими суднами в океані може досягти піку вже в цьому десятилітті. Дані про це опублікували на сайті Профспілки робітників морського транспорту України.

Приблизно із трьох мільйонів затонулих ауден в океані Міжнародна спілка класифікує як такі, що потенційно забруднюють навколишнє середовище.

«Більшість з цих затонулих суден належать до часів Першої та Другої світових воєн і містять шкідливі хімічні забруднювачі, боєприпаси, що не вибухнули, та приблизно шість мільярдів галонів важкого палива. Це в 545 разів більше нафти, ніж під час витоку з танкера Exxon Valdez у 1989 році, і в 30 разів більше, ніж під час витоку з платформи Deepwater Horizon у 2010 році», — йдеться у повідомленні.

З розвитком судноплавства забруднення моря з затонулих суден все більше стає глобальною проблемою.

Станом на зараз, бракує інформації та механізмів міжнародної співпраці щодо того, як управляти забрудненням від затонулих суден. Уряди багатьох країн не можуть діяти на випередження, щоб запобігти таким випадкам.

Водночас фінансові витрати на ліквідацію забруднення від затонулих кораблів є надзвичайно високими. У середньому роботи оцінюють від $2300 до $17 тис. за тонну.

«Есмінець USS Mississinewa затонув у 1944 році у водах Федеративних Штатів Мікронезії. Після шторму в 2001 році ВМС США довелося викачати з судна 1,8 млн галонів нафти. Це коштувало близько $6 млн». Через велику кількість морських аварій, за оцінками МСОП, витоки із затонулих суден, як очікується, досягнуть найвищого рівня впродовж найближчих десяти років, враховуючи наслідки більш ніж 75-річної корозії. Крім того, суворі погодні умови, спричинені зміною клімату, можуть прискорити процес руйнування затонулих суден», — вважають в МСОП.

Серед пропозицій вирішення проблеми — новий міжнародний стандарт, який би визначав найкращі методи та класифікував затонулі судна відповідно до потенційних екологічних, соціальних та економічних наслідків.

Національні уряди також можуть включити питання затонулих суден до своїх морських просторових програм і планів на випадок надзвичайних ситуацій.

Фото ілюстративне.