Заблоковані: допоміжний флот «застряг» в окупованих портах України

USM розповідає, які допоміжні та спецсудна залишились в окупації. Розмірковуємо, чи зможуть їх експлуатувати росіяни у власних цілях, та на які проблеми наражає судна блокада технічного флоту.

Частка українського флоту буксирів та інших допоміжних суден фактично опинилась в блокаді.

У Херсонському порту «застряг» один з найпотужніших плавучих кранів України та Європи – Захарій LK-600. Його побудували на суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському» в Києві у 2009 році. Вантажопідйомність – 680 тонн. У 2017 році цей кран працював у Туреччині в Стамбулі, минулоріч його повернули в Україну.  

Поруч знаходиться ще один плавучий кран – KPL 108, який прибув до Херсона 16 лютого з Миколаївського порту.

У Маріупольскому порту поруч з невідомим судном, на якому окупанти вимкнули АІС, знаходиться буксир чи судно спецпризначення також з вимкненою системою ідентифікації.

За даними MarineTraffic, на ДП «Бердянський морський торговельний порт» наразі немає допоміжного флоту. У коментарі USM директор держпідприємства Ольга Самініна розповіла, що до війни порт перебував на грані кризи.

«Який вантаж вони збираються перевалювати і в які країни? Більшість кранів не працює, ми повинні були їх ремонтувати упродовж весни та літа. Аналогічно з іншим механізмами. Тобто, все дуже безглуздо і незрозуміло, але для зняття дурних відео про початок роботи Бердянського порту для російського телебачення – саме те», – каже Ольга Самініна.

Подібна ситуація з наявністю допоміжного флоту в Миколаївському морському і в Запорізькому річковому портах. Є висока ймовірність, що технічні судна встигли «перегнати» до інших портів.

Вгору річкою Дніпро теж не відображаються судна-помічники. Можливо, їх приховали з метою безпеки.

Простій допоміжних суден, буксирів та плавкранів негативно впливає на їх технічну складову, але зараз залишається лише чекати деокупації та повернення флоту в законну власність.  

Важливо сказати, що на окупованих територіях російські загарбники не можуть використовувати порти у повну силу. По-перше, обслуговувати судна, буксири та плавкрани треба вміти. По-друге, для цього потрібні спеціалісти, а більшість українців відмовились працювати на росіян.

Один з варіантів розвитку подій – перевезти з рф людський ресурс в захоплені міста України. Таким чином росіяни поступово заселяли Крим, анексований у 2014 році. Але, як бачимо, портова інфраструктура з того моменту там працює ледь-ледь. На це впливають і санкції, і погіршення ситуації з зерном через нестачу зрошення, і взагалі підхід «по-російськи».

Війни, які розв’язала рф у XXI століття, особливо на прикладі Грузії (Абхазія та так звана Південна Осетія) і Молдови (невизнане Придністров’я), показали, що загарбники взагалі не мають цілі розвивати захоплені незаконним та насильницьким шляхом території. Після себе вони залишають лише розруху та занепад.