Війна дронів: як Україна виграє битву за Чорне море
В умовах великої війни справжнім викликом для російських окупантів стали унікальні українські морські дрони. Ці розробки змусили ворога докорінно змінити стратегію та значно зменшивши загарбницькі «апетити» Кремля. Детальніше про те, як морські безпілотники стали нічним жахом Чорноморського флоту РФ, читайте у матеріалі USM.
Вже два з половиною роки триває повномасштабна війна Росії проти України. Країна-агресор залучила до атак по українських містах майже всі наявні засоби: від артилерії до надзвукових ракет. Велику роль для ударів по цивільній інфраструктурі росіяни приділили своєму Чорноморському флоту.
Так, ворог активно залучав військовий флот для завоювання контролю над узбережжям і захоплення важливих портів на півдні України. Разом із тим окупанти покладалися і на крилаті ракети «Калібр», якими РФ обстрілювала українські міста з кораблів і підводних човнів у Чорному морі.
Таким чином росіяни сподівалися заблокувати морський експорт України та фактично контролювати потік продовольства до країн Азії та Африки, шантажуючи світ голодом.
Втім, попри практично відсутність власного військового флоту Україна змогла активно протидіяти ворогові. Задля цього довелося адаптуватися до поточних умов і вдосконалювати наявні потужності.
Першою переламною подією у російсько-українській війні на морі стало ураження у квітні 2022 року флагману Чорноморського флоту РФ — ракетного крейсера «Москва». Зараз цей день вважається останнім для домінування Росії у Чорному морі.
Аби потопити «Москву», ЗСУ атакували корабель двома ракетами берегового комплексу «Нептун» вітчизняного виробництва. До цього вважалося, що аби затопити такий корабель, необхідно щонайменше 6–7 крилатих ракет. Ця подія дозволила Україні вже у червні звільнити від окупантів острів Зміїний, а згодом — відновити експорт зерна з портів Великої Одеси, зруйнувавши кремлівські амбіції щодо повного захоплення Чорного моря.
Як тоді зазначив командувач ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа, «перлина російського військового флоту» була знищена через самовпевненість окупантів, адже вони думали, що корабель знаходиться поза зоною досяжності українських сил ППО.
Відтак, втрата «Москви» не тільки знизила можливості російського флоту у проведенні ракетних ударів, але й мала значний психологічний вплив, вперше показавши слабкість військово-морських сил окупантів на морі.
Проте, щоб остаточно вигнати ворога з Чорного моря, одних лише «Нептунів» було недостатньо. Україна досі мала обмежені можливості у прямому протистоянні з російськими великими військовими кораблями. Тож постало питання виробництва більш ефективних, швидких і непомітних засобів боротьби з ворожими кораблями. Тоді українські інженери розпочали виробництво безпілотних катерів-камікадзе, які мали б уражати ворожий флот, залишаючись непомітними для радарів РФ.
Перші успішні бойові операції з використанням морських дронів відбулися у серпні-вересні 2022 року, коли дрони атакували російські кораблі біля берегів Криму. Ці атаки мали серйозний вплив на російські морські операції, змусивши флот переглянути свою тактику і відвести значну частину кораблів до більш захищеного порту Новоросійськ.
Морські дрони-камікадзе стали потужним інструментом для України завдяки їхній здатності виконувати ударні місії на великій відстані без ризику для людського життя. Вони могли атакувати кораблі, навіть перебуваючи у глибоких водах під повним радіолокаційним та протиповітряним захистом ворога. Дрони-камікадзе діяли автономно або з дистанційним управлінням і були налаштовані на точкові удари по найважливіших цілях.
Це змінило хід війни на морі на користь України, оскільки Росія втратила можливість вільно використовувати свій флот для блокади та наступальних операцій.
Разом із тим українські безпілотні апарати забезпечили постійний тиск на російський флот, змусивши його витрачати більше ресурсів на захист і перекидання кораблів.
Маґура
Найпершим і беззаперечно найвідомішим українським морським дроном, який і зараз успішно знищує кораблі окупантів, є Magura V5.
Цей надводний дрон розробили ще у 2022 році за активної участі української оборонної індустрії, зокрема конструкторських бюро, що працювали спільно з військовими відомствами, зокрема, з ГУР. Розробкою займалася державна компанія STE (Спецтехноекспорт), яка спеціалізується на оборонних технологіях.
На перших етапах українські інженери та військові експерти намагалися модифікувати наявні транспортні засоби, такі як гідроцикли та моторні човни, оснащуючи їх вибухівкою та дистанційними системами керування для виконання завдань як на річках, так і на морі.
Засновник команди розробників, відомий під позивним Борець, розповів, що на початку розробки його команда зіштовхнулася з тим, що не могла знайти готових платформ, які б відповідали вимогам бойових завдань. Після відвідування кількох міжнародних військових виставок фахівці вирішили працювати з вітчизняними виробниками, і саме STE забезпечила технологічну базу для створення Magura V5.
Це дозволило швидко розробити перші прототипи, але вимагало постійного вдосконалення гідродинамічних властивостей та стійкості на воді. Зрештою, інженери розробили спеціальний корпус з використанням карбонових матеріалів, аби підвищити міцність і зменшити помітність для ворожих радарів.
Більшість технологічних аспектів дрона залишалися засекреченими через військову необхідність. Однак, відомо, що розробники приділили особливу увагу автоматизації та оптимізації систем керування дронами. Це включало створення автономних функцій для навігації та уникнення перешкод, що підвищило ефективність дронів у бою.
Дрон Magura V5 має такі основні технічні характеристики:
- Довжина: 5.5 метрів;
- Ширина: 1.5 метра;
- Висота над рівнем води: 0.5 метра;
- Максимальна швидкість: 42 вузли (близько 78 км/год);
- Дальність дії: до 450 морських миль (833 км);
- Бойове навантаження: до 320 кг вибухівки;
- Керування: супутникове через Starlink і Kymeta, а також наземні радіосистеми.
Дрон має потужні можливості для навігації завдяки автоматичним системам GNSS, інерціальним системам і візуальним системам навігації. Це дозволяє йому працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Magura V5 також оснащений системою зниження теплової видимості, що робить його важчим для виявлення.
Magura V5 активно використовувався з весни 2023 року в ряді бойових операцій. Однією з найвідоміших місій було ураження російського розвідувального корабля «Іван Хурс» у травні 2023 року. Дрон діяв у складі групи з кількох безпілотників, які скоординовано атакували корабель, завдавши істотних пошкоджень плавзасобу. Ця операція стала показовою, оскільки демонструвала, як безпілотні апарати можуть долати потужну оборону великих військових кораблів.
Magura V5 став важливою частиною нової морської стратегії України. Завдяки цим дронам Росія змушена була змінити свою тактику, відвівши значну частину кораблів до безпечніших «рідних гаваней», таких як Новоросійськ. Цей дрон, разом з іншими українськими розробками, створив нову реальність морської війни, де великі та дорогі кораблі можуть бути знищені значно дешевшими та мобільнішими засобами.
Sea Baby
Ще одним потужним інструментом для методичного знищення флоту РФ став дрон зі скромною назвою «Морський Малюк» — Sea Baby.
Ідея створення Sea Baby також виникла в українських військових колах у 2022 році. Дрон розроблявся під керівництвом СБУ як частина таємного проєкту для проведення операцій проти російських військових суден та інфраструктури.
За словами голови СБУ Василя Малюка, ці дрони є «проривною інновацією», а у їх створенні брали участь винятково українські фахівці без участі приватних компаній чи іноземних партнерів. Процес розробки проходив у секретних умовах, оскільки йшлося про надзвичайно чутливі бойові технології. Sea Baby був представлений як ключовий засіб для проведення операцій на великій відстані та завдання великих ударів по стратегічних цілях.
Основні характеристики надводного дрона Sea Baby:
- Бойове навантаження: до 850 кг вибухівки;
- Дальність дії: понад 800 км;
- Максимальна швидкість: до 80 км/год;
- Автономність: до 60 годин.
Цей дрон відзначається високою мобільністю і здатністю приховано пересуватися на великих відстанях. Завдяки супутниковому керуванню та інфрачервоним камерам, Sea Baby може виконувати місії у складних умовах, зокрема вночі або при активному радіоелектронному придушенні з боку ворога.
Серед найвідоміших операцій «морських малюків»: атака на Кримський міст 17 липня 2023 року. Тоді два безпілотники змогли пошкодити опори та проліт мосту.
У вересні 2023 ці дрони уразили малий ракетний корабель «Самум», а незабаром пошкодження від атаки Sea Baby отримали патрульний корабель проєкту 22160 «Павел Державин», буксир «Профессор Николай Муру» та розвідувальний катер «Владимир Козицкий».
Перше бойове застосування «морських малюків» відбулося у жовтні 2022 року під час атаки на так званий Кримський міст. Цей удар став значною подією у війні, оскільки міст є ключовим об’єктом російської інфраструктури, який використовувався для транспортування військової техніки до Криму. Пізніше, у липні 2023 року, дрон знову використовувався для атаки на міст, завдавши значних пошкоджень опорам споруди.
Головною відмінністю SeaBaby від Magura V5 є його високий рівень автономності та більша вибухова потужність — 850 кг проти 320 кг у Magura. Sea Baby розроблений для атак на великі та найбільш захищені цілі, такі як мости чи великі військові кораблі.
Мамай
Не таким відомим, але не менш ефективним надводним дроном є Mamai. Цей безпілотник також розробила СБУ для спеціальних операцій у Чорному морі. Його головна особливість — це висока швидкість, яка дозволяє йому розвивати до 110 км/год, що зробило його найшвидшим об’єктом у Чорному морі станом на кінець 2023 року.
Вибухова потужність дрона варіюється залежно від місії, але аналогічно з SeaBaby безпілотник зазвичай використовується для ураження великих військових цілей. Довжина Мамая сягає близько 6 метрів.
Розробка дрона Mamai, як і попередніх моделей, тривала з початку 2022 року. За словами керівника СБУ Василя Малюка, ці дрони стали результатом довготривалої роботи українських інженерів, які працювали в умовах високої секретності на підземних заводах.
Mamai використовувався для серії атак на російські військові кораблі, серед яких:
- ураження десантного корабля «Оленегорский Горняк» в акваторії Новоросійська. Ця атака стала однією з найуспішніших операцій на морі у 2023 році;
- атаки на патрульний корабель «Павел Держа́вин»;
- ураження танкера Sig, який забезпечував постачання російських сил.
Дрони також використовувалися для атаки на інші важливі військові цілі, такі як розвідувальні судна та буксири. Це, своєю чергою, значно ускладнило операції російського флоту в Чорному морі.
Mamai вирізняється серед інших українських дронів неймовірною маневровістю, що дозволяє йому успішно проводити атаки навіть на добре захищені цілі. Завдяки своїм технічним характеристикам, Mamai є ефективною зброєю для проведення швидких і раптових ударів, зокрема в умовах, коли важливо уникнути виявлення або атакувати ціль до того, як вона зможе відреагувати.
Толока
Окрім безекіпажних катерів Сили оборони України також розробляють і новітні підводні безпілотники. Одним із таких є Toloka TLK-150.
Основна компанія, яка займається його розробкою, залишається засекреченою, але відомо, що це одна з ключових українських оборонних компаній, яка працює в тісній співпраці з військовими відомствами України.
Характеристики підводного дрона Toloka TLK-150:
- Довжина: 2,5 метри
- Максимальна вибухова потужність: до 500 кг вибухівки
- Автономність: до трьох місяців у режимі очікування
- Тип навігації: автоматичне керування за допомогою систем GNSS та інерціальних систем
- Максимальна глибина занурення: інформація наразі обмежена, але дрон може оперувати на значних глибинах.
Наразі про цю розробку відомо небагато. Втім, як зазначають розробники, підводний дрон здатен атакувати російські підводні човни та кораблі, уражати критичну інфраструктуру ворога, а також проводити операції з розмінування та розвідки морських акваторій.
Однією з ключових особливостей Toloka TLK-150 є його здатність перебувати у режимі очікування до трьох місяців, що дозволяє йому залишатися непомітним до моменту атаки. Це робить його ідеальним для операцій у складних і небезпечних зонах, таких як Чорне море, де російський флот активно застосовує засоби радіоелектронної боротьби.
Toloka TLK-150 відзначається кількома інноваційними рішеннями. Так, завдяки своїй високій автономності дрон може виконувати довготривалі місії без постійного втручання оператора. Водночас спеціальні матеріали корпусу та інноваційні рішення в області теплового маскування роблять цей дрон практично невидимим для ворожих систем спостереження.
Разом із тим, Toloka може бути обладнана як вибуховими засобами для атаки, так і спеціальним обладнанням для розвідувальних операцій, що робить його універсальним рішенням для ведення морської війни.
За своїми проєктними характеристиками TLK-150 має значно менші розміри порівняно з надводними катерами-камікадзе. Над поверхнею води будуть лише антена та камери, що робить його виявлення як радіолокаційними системами, так і візуально, більше предметом теоретичних обговорень, ніж практичної реальності.
Марічка
«Марічка» — це автономний підводний дрон, що є результатом роботи інженерів-добровольців та фінансувався через пожертви. Розробкою «Марічки» зайнялася волонтерська компанія AMMO Ukraine.
Дрон Безпілотник призначений для завдавання серйозних ударів по російських кораблях, мостах, а також критичній інфраструктурі. Він має високу стійкість до засобів радіоелектронної боротьби, що робить його ефективним в умовах сильного електронного протистояння.
Перші випробування дрона відбулися у серпні 2023 року, і він вже пройшов серію успішних тестів. Очікується, що «Марічку» використовуватимуть як дрон-камікадзе для атак на ворожі цілі під водою, де кораблі менш захищені.
Основні характеристики:
- Довжина: 6 метрів;
- Ширина: 1 метр;
- Дальність дії: до 1000 км;
- Вартість: приблизно 16 мільйонів гривень ($430,000).
Також розробники зазначають, що дрон може працювати на глибині, де не досяжні стандартні засоби виявлення.
FURY
FURY (First Ukrainian Robotic Navy) — ще один амбітний проєкт підводного автономного безпілотника, який розробляється в Україні для використання у морських бойових операціях. Він орієнтований на виконання складних місій, таких як ураження підводних і надводних цілей на великих відстанях, а також виконання розвідувальних і мінно-захисних операцій.
Дані щодо основних характеристик дрона наразі обмежені, але передбачено, що безпілотник може нести торпеди для атаки на підводні цілі й, так само як Toloka, працювати тривалий час без втручання оператора. Дрон також має широкий спектр сенсорів для виконання розвідувальних місій.
Це новий проєкт, який почали розробляти у 2023 році в рамках ініціативи «Перший Український Роботизований Флот». Основним поштовхом до створення цього дрона стало зростання потреби у нових засобах для протидії російським підводним і надводним силам у Чорному морі. Проєкт підтримується Міністерством оборони України, яке прагне використовувати FURY для забезпечення ефективної морської оборони.
Виробництвом FURY займається група українських інженерів у тісній співпраці з міжнародними партнерами. Розробники вирішили не створювати дрон з нуля, а взяли за основу вже наявні платформи, які адаптували для виконання бойових завдань. Це дозволило значно скоротити час розробки та знизити ризики, пов’язані з новою технікою.
Раніше USM писав, що в ГУР розповіли як працюють морські дрони Magura V5.