Венесуела переходить на російську нафту після припинення постачань зі США

З березня по жовтень 2025 року до країни доставили понад 7 млн барелів роснафти — перші такі обсяги за останні шість років.
Після зупинки постачання з США Венесуела почала імпортувати нафту з Росії. Про це повідомляє Bloomberg.
Постачання з Росії, які у вересні сягнули 69 тисяч барелів на добу, замінили американські вантажі, що повністю припинилися після рішення адміністрації Дональда Трампа відкликати ліцензію компанії Chevron на роботу у Венесуелі.
Цей крок, який Вашингтон пояснив посиленням санкцій проти режиму Ніколаса Мадуро, фактично завершив короткий період співпраці між двома країнами у нафтовому секторі.
Венесуела використовує імпортовану нафту як розріджувач для своєї надважкої сирої нафти з басейну Оріноко, що становить понад половину з її нинішніх 1,1 млн барелів на добу видобутку. Без такого компонента транспортування нафти трубопроводами є технічно неможливим, тому пошук нового постачальника став критично важливим для експортної галузі Каракаса.
Російське пальне виявилося дешевшим та якіснішим за іранський конденсат, який Венесуела закуповувала раніше. У результаті Москва здобула новий ринок збуту після втрати Європи через санкції та посилила політичну присутність у безпосередній близькості до США.
«Санкції змушують цих виробників «обійматися» одне з одним», — зазначив аналітик Commodity Context Рорі Джонстон, коментуючи зближення Москви та Каракаса.
Для президента Мадуро угода з Росією означає політичну підтримку на тлі міжнародної ізоляції. Натомість для Кремля партнерство стало символічним плацдармом у регіоні, який традиційно вважається «заднім двором» Сполучених Штатів.
Попри відновлення часткової діяльності Chevron у межах так званого вантажного обміну, російські поставки продовжуються. Однак ефективні удари українських дронів по нафтопереробних заводах РФ у Балтійському регіоні, включно з терміналом Усть-Луга, який забезпечує до 7% експорту російської нафти до Венесуели, можуть ускладнити подальші постачання.
Аналітики зазначають, що навіть на піку обсягів російська нафта покривала лише половину потреб Венесуели у розріджувачах, але стратегічне значення співпраці Москви й Каракаса виходить далеко за межі енергетики, перетворюючись на черговий елемент геополітичного протистояння зі США.
Також нещодавно Венесуела і США обмінялися звинуваченнями через морські операції в Карибському басейні.