Вантаж першого українського судна залишився без покупця
Ліван відмовився від зерна, що йшло на балкері Razoni – першому судні, котре вийшло з України в рамках Стамбульських угод.
Балкер Razoni з 26,5 тис. тонн кукурудзи на борту – був першим судном, що змогло вийти з України по зерновому коридору.
Прибувши в одеський порт ще 17 лютого, балкер на терміналі «Новолог» мав прийняти вантаж кукурудзи. Відправник – Voest Alpine, отримувач – ліванський покупець, тож пунктом розвантаження був порт Тріполі. Але через війну в Україні судно виявилося заблоковане, і вийти змогло лише за п‘ять місяців.
Вже 1 серпня Razoni вийшов з терміналу в порту Одеси, і надвечір 2 серпня прибув до Стамбула, де його перевіряла міжнародна інспекція.
В неділю, 7 серпня, балкер мав бути у Тріполі. Але поставка не відбулася: отримувач вантажу відмовився від української кукурудзи.
Тож тепер судно змінило пункт призначення на турецький порт Мерсін. За наявною інформацією, на якорі біля південного узбережжя Туреччини балкер чекатиме, доки знайдуть нового покупця.
Виглядає дивно результат такої довгої та небезпечної поставки. Отримувач абсолютно точно знав і про причини затримки, і про серпневий вихід судна з України. Адже увесь світ слідкував за Razoni з замовленим вантажем на борту. І навіть протягом тижня, що Razoni йшов до Тріполі, – операція поставки не викликала сумнівів ні у відправника, ні у міжнародної спільноти, що на різних етапах супроводжувала балкер на шляху до покупця.
Тим не менш, посольство України в Лівані підтвердило факт відмови. «Згідно з інформацією, наданою відправником українського зерна на борту Razoni, покупець в Лівані відмовився приймати вантаж через затримки термінів доставки (більше 5 місяців). Отож, відправник зараз шукає іншого покупця, щоб розвантажувати свій вантаж або в Лівані/Тріполі, або в будь-яку іншу країну/порт», – йдеться у повідомленні посольства.
Виходить, Стамбульські угоди відкрили морський експортний шлях з України, проте за свій ринок збуту нашим постачальникам ще доведеться поборотися. Знову і знову доводити світу, що держава-терорист Росія – єдина відповідає і за зірвані контракти, і за заблоковані в портах вантажі, і за величезні суми збитків, не кажучи вже про руйнування України та численні втрачені життя.