Український експорт за рік війни: блокада портів та інші виклики

Український експорт за рік війни: блокада портів та інші виклики


Минулий рік для України став одним з найважчих. Попри складні умови від початку повномасштабного вторгнення рф, український бізнес експортував майже 100 млн тонн товарів на $44,1 млрд.

USM проаналізував, яким видався рік для українського експорту. 

Загальна статистика 

За даними Міністерства економіки України, торік загальні обсяги експорту сягнули 99,8 млн тонн. З них — 16,3 млн тонн експортували безпосередньо через «зерновий коридор». 

Водночас вартість експорту 2022 року на 35% менша, ніж у 2021. На 38,4% скоротились фізичні обсяги. Всього український бізнес експортував товарів на $44,1 млрд.

Морський транспорт став лідером в експорті товарів — 53,86 млн тонн. Саме такі підсумки 2022 року наводить Міністерство інфраструктури України. На другому місці – залізниця (33,73 млн тонн).  На третьому – автомобільний транспорт (12 млн тонн).

Обсяги експорту портів на Дунаї за 2022 виросли більше ніж у 4,2 раза — 13,15 млн тонн проти 3,1 млн тонн у 2021 році.

Логістика: виклики 2022 року 

Найважчими випробуваннями для експорту на початку повномасштабної війни стала блокада портів України, яка тривала близько пів року. 

Основні фактори, які вплинули на стабілізацію ситуації: 

  • укладання з ООН та Туреччиною «Зернової ініціативи», і як наслідок деблокада портів Великої Одеси;
  • підписання Угоди про лібералізацію вантажних автомобільних перевезень з ЄС;
  • розвиток прикордонної інфраструктури, зокрема збільшення пропускної спроможності існуючих автомобільних та залізничних пунктів пропуску, а також відкриття нових;
  • нарощування вантажоперевалки в портах Дунайського портового кластера.

На останній фактор вплинула ще одна перемога українських захисників — звільнення острова Зміїний. Саме це дозволило експортувати не лише каналом Суліна, а й гирлом Бистре.

«Визволення від окупантів острова Зміїний дозволило відкрити рух каналом гирла Бистре, розвантажити рейд каналу Суліна й вдвічі прискорити експорт українського зерна», — підкреслив керівник обласного департаменту транспорту, зв’язку та морегосподарського комплексу Олександр Гайдук.

Читайте також: Чи вплине відкриття гирла Бистре на експорт зерна?

Лідери експорту 

На першому місці (по обсягу і грошах) залишається кукурудза. Експорт цієї товарної групи склав 24,99 млн тонн вартістю $5,94 млрд. Це на 1% більше, ніж у 2021 році. 

Друге місце (за вартістю експорту) займає соняшникова олія — $5,46 млрд. Це на 14,4% менше, ніж у 2021 році. Скорочення у порівнянні з 2021 роком в обсягах склало 16,3%. Асоціація «Укроліяпром» повідомила, що у 2022 році експорт олійно-жирової продукції склав $6,9 млрд.

У топ-10 пробилось і насіння соняшнику. Україна експортувала 2,7 млн тонн вартістю $1,255 млрд. Це в 33 рази більше, ніж у 2021 році. 

Залізна руда хоч і залишилася в топі з експортом 23,9 млн тонн на суму $2,9 млрд доларів, але при цьому скорочення склали -45,9% в обсягах і -57,8% у вартості. 

«Причина – морські порти для руди й інших промислових товарів і далі закриті, до того ж ціни й попит скорочуються через побоювання рецесії», — підкреслив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.

Як писав USM, зараз лише порти Одеської області здатні під’єднатися до відвантаження металів. Основні потужності для експорту металургійної продукції розміщені у «Південному», Одеському і Чорноморському портах.

За минулий рік експортували 11,2 млн тонн пшениці вартістю $2,6 млрд. Це на 44,1% менше в обсязі і на 44,7% менше, ніж у 2021 році. 

Географія постачань  

Географічно 63% експорту припало на ЄС ($27,9 млрд). 

Найбільшим ринком експорту серед держав-членів ЄС стала Польща — $6,6 млрд. А поза межами Євросоюзу експорт найбільше спрямувався до Туреччини — $2,9 млрд, випередивши Китай з $2,46 млрд. Але при цьому експорт до Туреччини в межах року скоротився на 29%, а до Китаю на захмарні 69%. 

Також торік Україна зокрема зосередилась на експорті до країн Африки та Азії, які страждають від продовольчої кризи. Так, була створена ініціатива Grain from Ukraine. 

Вже у грудні 2022 року загальна сума оголошених внесків у програму від її учасників складала майже $190 млн. На той момент до ініціативи доєднались понад 30 держав. 

Очікування 2023 

Попри війну та напружену економічну ситуацію, торік Україні вдалось вийти на вельми хороші показники. Звичайно, у цьому відчувається і підтримка країн-партнерів, які закуповують українське продовольство, а також допомагають бізнесу триматись на плаву. Зокрема, мова йде і про підтримку аграріїв. Наприклад, у постачанні потужностей зберігання зерна, дефіцит яких може призвести до величезних збитків. 

Варто зазначити, що велику роль у високих показниках відіграв «зерновий коридор», і якби російська делегація у складі СКЦ не створювала штучні затримки і як наслідок черги з суден у порту Стамбулу, можливо цифри експорту були б значно більші. 

Як розповіла USM менеджерка з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олена Нероба, експорт у 2023 році залежатиме від ефективності роботи всіх наших експортних маршрутів. Це «зерновий коридор», «шляхи солідарності», Дунай.  

«І в кожному є свої виклики. «Зерновий коридор» залежить від російської сторони в СКЦ, яка не перевіряє судна. Під будь-яким брехливим приводом вони скорочують кількість інспекцій, яких зараз у середньому менш ніж три на день. Цього категорично мало», — зазначає Олена Нероба. 

На Дунаї інші проблеми, серед яких недостатня осадка, а також обмежена географія експорту. Своєю чергою українському фермеру відправляти збіжжя залізницею, авто та Сулиною дорожче. 

Читайте також: чи зможуть порти Дунаю укріпити позиції на ринку?

«Експортний потенціал України складає 70 млн тонн, це по 7-8 млн тонн на місяць. Це все бажано відправляти через порти, як раніше», — підкреслила експерт.

Важливо й те, що українська влада звернула увагу й на Дунайські порти. Якщо продовжувати інвестувати в них, можемо сподіватись на збільшення експорту й цими річковими та морськими шляхами. 

Важко сказати, що очікує Україну цьогоріч, але і влада, і бізнес рішуче налаштовані не лише давати відсіч ворогу на фронті та повертати окуповані території, а й продовжувати підтримувати та розвивати економіку.