Чорноморські ро-ро перевезення. Виклики, які народжують можливості

Вантажно-аналітичне бюро Informall BG дослідило ринок Ро-ро та вантажно-пасажирських перевезень (ro-pax) Чорного моря, виявивши вплив російського вторгнення в Україну на регіональну транспортну галузь.

Значна частина регіональної чорноморської торгівлі між  Україною, Туреччиною, Румунією, Болгарією та Грузією здійснювалася за допомогою суден типу «ро-ро», які перевозили вантажівки, різноманітні транспортні засоби та залізничні вагони від берега до берега, однак з кінця лютого 2022 року поромне сполучення на Чорному морі фактично припинилося.

Вплив на спеціалізованих перевізників:

До лютого 2022 року ро-ро та вантажно-пасажирські перевезення (ro-pax) були зручною послугою та економили час для трейдерів, які перевозили свої вантажі в Чорному морі та за його межами на Близький Схід, Центральну Азію та Європу.

Даніїл Мельниченко, аналітик даних Informall BG: «Щоб пролити світло на поточний стан спеціалізованих перевізників (niche carriers) у Чорноморському регіоні, ми розглянемо довоєнні цифри. Згідно з нашим дослідженням, лише протягом 2021 року в Україну та з України було перевезено близько 38 000 вантажівок та трейлерів, понад 3 200 залізничних вагонів і щонайменше 45 000 комерційних і приватних транспортних засобів».

До війни дві компанії з Ро-ро перевезень, «Cenk RoRo», група, що базується у Туреччині та «УкрФері» з України, були основними постачальниками послуг з перевезення вантажів у регіоні.

Перевізник «УкрФеррі» володіє флотом із трьох поромів, призначених для перевезення рухомого складу та вантажівок одночасно. Ця функція дозволила «УкрФеррі» набрати обертів завдяки зусиллям щодо сталого транспортування та розвитку проєктів євроазіатських маршрутних поїздів, відомих як «Середній коридор» або «Транскаспійський маршрут», частиною якої стала залізнична поромна лінія Чорноморськ [Україна] – Батумі/Поті [Грузія]. Судна «УкрФеррі» протягом багатьох років забезпечували сполучення між Грузією та Україною. Грузія, як один із ключових регіональних торгових партнерів України, встановила тривалі ділові відносини з українськими трейдерами та виробниками. Крім того, залізниці Грузії схожі на українські, що дозволило розвинути ефективні Ро-ро перевезення рухомим складом між двома державами. Однак, як тільки сполучення було припинено через війну, грузинсько-українська торгівля через залізничні вагони була повністю припинена.

Зараз Грузія пов’язана з Європою та Україною через порт Бургаса, Болгарія, де болгарський вантажно-пасажирський лайнер «Drujba», яким керує «PB Management», забезпечує щотижневе обслуговування Батумі. Інший залізничний/автомобільний перевізник «Geroite Na Sevostopol» болгарської фірми «Navibulgar» регулярно курсує з Варни до порту Поті.

У той час як експортні відвантаження зерна нещодавно відновилися в Одеській затоці, українські Ро-ро термінали залишаються закритими з 24 лютого 2022 року, оскільки пороми застрягли в акваторії порту Чорноморськ. За даними Informall, два з трьох суден «УкрФеррі» застрягли в порту, а одне, що залишилося, під назвою «Вільнюс», на момент вторгнення перебувало в порту Батумі, що допомогло компанії уникнути блокади.

Після початку війни «УкрФеррі» намагався задіяти паром «Вільнюс» на нових рейсах. Спочатку «УкрФеррі» намагався налагодити співпрацю з болгарським Ро-ро оператором, що з’єднує порт Бургас (Болгарія) з Поті (Грузія), але безуспішно. Ще одна спроба створити лінію, яка з’єднала грузинський Поті та румунську Констанцу, дозволила фірмі здійснити один рейс в обидві сторони, однак виникли певні «підводні камені», які призвели до рішення припинити послугу після першого рейсу та повернути «Вільнюс» до району якірної стоянки біля порту Батумі. 

Поки «Вільнюс» не експлуатувався, «УкрФеррі» шукав можливості для чартерної роботи на період, протягом якого неможливо було працювати на їхніх традиційних лініях. Хоча наразі незрозуміло, до якої роботи «УкрФеррі» врешті-решт вдалося залучити судно, але MarineTraffic показує, що судно відійшло від якірної стоянки Батумі в серпні та наразі курсує між Алжиром та Іспанією. Маючи два непрацюючих судна, «УкрФері» перебуває у складній ситуації як з фінансової, так і з операційної точки зору, і поки інший флот залишається недоступним, «Вільнюс» може стати «рятувальним човном» для компанії.

Турецький перевізник «Cenk RoRo», який також постраждав від російського вторгнення в Україну та подальшого закриття ро-ро терміналу в порту Чорноморська, і два його судна «Cenk Car» [автовоз] і «Cenk M» [багатоцільове судно] відтоді застрягли у порту.

Перевізник «Cenk RoRo» був основним постачальником послуг Ро-ро, що транспортував вантажні автомобілі, транспортні засоби та проєктні вантажі між Туреччиною та Україною щодня без зупинок протягом року.

На відміну від «УкрФеррі», «Cenk RoRo» має більший флот із п’яти суден, що забезпечує загалом майже 500 вантажівок і 600 пасажирів. Поки два судна «Cenk RoRo» застрягли в Україні, решта флоту циркулює в Середземному та Чорному морях.

Фото: Олександр Хромов (Informall BG). Пором Cenk M у Чорноморську, Україна.

Розвиток Ро-ро терміналів у регіоні: 

Нові можливості та зростаючий попит серед регіональних перевізників спонукають Ро-ро «аутсайдерів» детально вивчати Чорноморський регіон. Констанца (Румунія) розташована на перехресті торгових шляхів, що з’єднують ринки країн Східної Європи (які не мають виходу до моря) з Кавказом, Близьким Сходом і Центральною Азією. Порт став вантажно-транзитним вузлом для всіх видів транспорту, включаючи Ро-ро.

Розташування порту є привабливим для Ро-ро операторів, які бажають налагодити нові лінійні послуги в регіоні, однак наявні потужності та інфраструктура Ро-ро терміналів не задовольнять потреби операторів повністю. Малоймовірно, що Констанца, основним бізнесом якої є перевалка контейнерів і зерна, зробить розвиток Ро-ро термінала пріоритетом на тлі високого, але досить короткострокового попиту на Ро-ро послуги в Чорному морі. На додаток, порт Констанца, який історично не має виходу до моря в зоні міста, має досить обмежені можливості для подальшого розширення Ро-ро терміналу.

Заблокований Ро-ро термінал в Чорноморську змусив регіональних вантажовідправників, які торгують з Україною, перенаправити рух своїх вантажівок Ро-ро в Констанцу, оскільки це найближчий вихід в море перед українським кордоном. Великий експедитор в Україні поділився з Informall BG, що «поточний час очікування на кордоні Румунія-Україна для імпортних вантажівок становить два тижні, тоді як водіям, які перевозять експортні вантажі до Констанци, доводиться чекати до тижня». Дійсно, порт Констанца переживає безпрецедентні часи, коли попит на послуги з обробки вантажів перевищує пропускну здатність порту, особливо на Ро-ро терміналі. Близько 70% Ро-ро трафіку, що надходить до Констанци, можна спрямувати в українські пункти призначення, якщо в порту будуть полегшені труднощі з операційним та транзитним оформленням. Однак такі фактори, як відсутність прориву в оформленні транзитних вантажів, транскордонні затори та досить низька рентабельність послуг Ро-ро терміналів, утримують Ро-ро оператора Констанци від самостійного інвестування в розвиток термінала.

Природа індустрії Ро-ро терміналів часто вимагає значного залучення інших зацікавлених сторін до розвитку передньої та задньої інфраструктури терміналу – насамперед операторів лінійних переправ. Часто поромних операторів спонукають інвестувати в розвиток терміналу в обмін на певні механізми компенсації, призначені для вигоди транспортного оператора. Крім того, оператори поромних переправ можуть отримати інвестиції за допомогою юридичних і фіскальних переваг, які зазвичай використовуються в довгострокових бізнес-проектах. Оскільки послуги Ро-ро не є основною діяльністю порту Констанца, очікується, що значний внесок у розвиток Ро-ро терміналу будуть зроблені тими операторами, які хочуть налагодити довгострокові послуги Ро-ро в регіоні через Румунію.

Василь Веселовський, генеральний директор Informall, каже: «Хоча існують чіткі можливості успішного створення Ро-ро послуг з Туреччини/Грузії до Румунії/Болгарії, вони стають менш привабливими для Ро-ро операторів, коли вони знайомляться з умовами Ро-ро терміналу щодо надання послуг. Термінали в Болгарії та Румунії шукають можливості для спільного інвестування в інфраструктуру термінала та модифікації конструкції причальних споруд, щоб покращити фінансову модель термінала. Іншими словами, розвиток причального понтона [за потреби], облаштування паркінгу та FPR (перша точка зупинки) вимагають від термінала значних CAPEX/OPEX інвестицій, тоді як дохід залишається на досить скромному рівні, особливо від послуг вантажно-пасажирських перевезень”.

Явні можливості не передбачають їхньої стійкості:

Сьогодні, коли в Україні триває війна, на терміналах Констанци спостерігається значний надлишок вантажів, головним чином – через українських і молдавських вантажовідправників, які переміщують свої вантажі транзитом. Важливо, що ані Румунія, ані сусідня Болгарія ніколи не бачили в своїх портах значних обсягів транзитних вантажів до початку війни в Україні. Оскільки Україна та Молдова не є членами системи Митного союзу ЄС, транзитні вантажі, що надходять до портів Румунії та Болгарії, потребують відповідної обробки. Як наслідок, недостатньо налагоджені митні процедури та оформлення документів сприяють затримкам і перевантаженням терміналів, особливо в порту Констанца, а потім – і на українських кордонах. Поки обидва перевізники «Cenk RoRo» та «УкрФеррі» борються за частину свого флоту, яка застрягла в Україні, на ринок виходить ще один Ро-ро перевізник. Оператор Sea Lines, що базується на Аландських островах, збирається налагодити сервіс, який з’єднає Туреччину та Румунію з нещодавно переобладнаною компанією SEA ANATOLIA (колишній EUROPEAN SEAWAY P&O Ferries). Попри руйнівну війну та ризики, які зараз оточують Чорноморський регіон, перевізник інвестує в інфраструктуру Ро-ро термінала та має намір запустити лінію наприкінці 2022 – початку 2023 року.

Економічний вплив на регіон:

Крім України, яка, звичайно, несе найбільші фінансові втрати від російського вторгнення, також постраждали деякі галузі в Туреччині та Грузії, які залежать від своєчасного надання Ро-ро послуг.

Туреччина та Україна є основними торговельними партнерами в багатьох галузях промисловості, зокрема харчовій. Угода про вільну торгівлю між Туреччиною та Україною, підписана 3 лютого 2022 року, незадовго до вторгнення, мала забезпечити подальший поштовх економіці обох сторін.

Дослідження Informall BG показує, що агропродовольчі товари, такі як фрукти та овочі, становили до 50% від загальної Ро-ро торгівлі між Туреччиною та Україною у 2021 році. Лише у 2021 році з Туреччини до України було перевезено близько 230 000 тонн різних харчових продуктів і майже весь цей обсяг виконав перевізник «Cenk RoRo».

Проєктний менеджер Informall BG Олександр Хромов розповідає: «Українські рітейлери активно закуповували сільськогосподарську продукцію з Туреччини кожного зимово-весняного сезону.  Турецька фермерська продукція протягом багатьох років була доступним рішенням для українських покупців у холодну пору року. На жаль, оскільки Україна була відключена від Ро-ро сполучення через російську морську блокаду, ці вантажі довелося транспортувати наземними шляхами з дуже високою ставкою фрахту. Більшість товарів турецького виробництва в Україні подорожчали, багато інших просто зникли з прилавків».

Те ж саме сталося з продуктами грузинського походження, які транспортувалися вантажівками та залізничними вагонами на судах типу Ро-ро навіть на значно більшу відстань. У той час як Туреччина розташована на достатній наземній відстані від України, експортери з Грузії, навпаки, мали обмежені можливості, оскільки «Укрферрі» був змушений призупинити свою лінію сполучення.

Експерти Informall BG кажуть: явний попит на Ро-ро перевезення в Україну є, хоча переважно через Констанцу, з причини близькості порту до українського кордону. Проте існуючий попит зникне, коли український Ро-ро термінал знову відкриється та відновиться поромне сполучення після закінчення війни.

Тим часом експерти вважають, що передбачений розрив в обсягах може бути надмірно компенсований шляхом збільшення трафіку «середнього коридору» з ринків Кавказу та Центральної Азії, що поєднується з ЄС через Грузію. У разі постійного зростання попиту на вантажні перевезення Ро-ро та продовження зусиль щодо розвитку логістики «Середнього коридору», сталість послуг через Ро-ро Болгарії та Румунії може бути досягнута, навіть якщо поновляться прямі Ро-ро послуги в Україні.