Тарифи у Молдові. Чому знижки на тарифи залізниці на транзит українських вантажів позитивно вплинуть на експорт

Після посилення ризиків для морського експорту Україна знову активніше шукає альтернативні маршрути для вантажів. Одним із таких напрямків став залізничний транзит через Молдову, де місцева залізниця погодила 50% знижку на перевезення українських вантажів до кінця 2026 року.

В тексті USM разом із власником і директором компанії TEUS Дмитром Казаніним розповідає, чому це рішення важливе для експорту та імпорту та як воно може змінити логістику через Рені, Ізмаїл, Джурджулешти та румунські порти.

Чому Молдова погодилася на такі знижки

Після фактичної зупинки повноцінного морського експорту через порти Великої Одеси Україна почала терміново розширювати альтернативні маршрути. Одним із них став залізничний коридор через Молдову — як у напрямку дунайських портів, так і далі до Румунії та Констанци. Головною проблемою цього маршруту тривалий час залишалася його вартість: високі тарифи на молдовській ділянці робили залізницю менш конкурентною порівняно з автомобільними перевезеннями та іншими напрямками.

Сам підхід до такого маршруту не новий. Молдова вже забезпечувала залізничний транзит українського зерна у 2022–2023 роках, коли після початку повномасштабного вторгнення Україна була змушена перебудовувати експортну логістику. Питання зниження тарифів також обговорювалося задовго до нинішньої морської блокади: у червні 2024 року «Укрзалізниця» та Calea Ferată din Moldova створили робочу групу, яка серед іншого мала опрацювати тарифні умови для українського транзиту.

У 2026 році «Залізниця Молдови» вже застосовувала спеціальні понижувальні коефіцієнти на низці транзитних напрямків. Зокрема, з березня для всіх видів вантажів на окремих маршрутах через Басарабяску, Етулію, Джурджулешти, Унгени та Велчинець діяв коефіцієнт 0,70 до базової ставки. Для зерна, шротів, руди, соняшникової олії та інших вантажів існували окремі тарифні умови залежно від маршруту й обсягів.

Втім після посилення російських атак на українське судноплавство та портову інфраструктуру питання тарифу стало критичнішим. На початку серпня Київ запропонував Кишиневу знизити номінальну вартість залізничного транзиту на 50%, щоб збільшити перевезення українського зерна через Молдову до румунського порту Констанца. На той момент молдовська сторона у відповідь пропонувала Україні гарантувати певні обсяги вантажів, а сторони продовжували узгоджувати строки та параметри роботи маршруту.

Паралельно у серпні на Одещині зустрілися міністр інфраструктури Молдови Владімір Боля з українським міністром інфраструктури Миколою Калашником. Сторони обговрили розвиток залізничного сполучення та збільшення транзиту. 

Уже після переговорів CFM погодила зниження тарифу на транзитні вантажні перевезення на 50%. Знижка діятиме до кінця 2026 року та охоплює низку маршрутів через молдовську залізничну мережу. Вона поширюється як на всі види вантажів на визначених напрямках, так і окремо на зернові, шроти, макуху, олію, руду та вантажі у цистернах. При цьому застосування знижки не прив’язали до гарантованого обсягу перевезень.

Для Молдови рішення також має економічний сенс. Кишинів розраховує отримати додатковий транзит і доходи для власної залізниці. Прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан заявляв, що країна може заробити на українських вантажах кілька мільйонів євро і не повинна втрачати таку можливість. Водночас рішення викликало невдоволення частини молдовських аграріїв, які побоюються конкуренції з дешевшим українським зерном.

Для України значення маршруту передусім у додатковій пропускній спроможності. За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, через Молдову залізницею можна перевозити близько 500–800 тис. тонн української агропродукції на місяць. Першим завданням є вихід приблизно на 500 тис. тонн, після чого обсяг можна збільшити до 800 тис. тонн. Це не замінить морські порти, через які до блокади проходила основна частина українського агроекспорту, але робить молдовський напрямок одним із ключових резервних коридорів.

Економічна користь від зниження тарифів та вплив на логістику до портів

Як розповів в коментарі USM власник та директор логістичного оператору TEUS Дмитро Казанин, зниження тарифів на транзит вантажів територією Молдови на 50%  це справді дуже важливе рішення для українського експорту та імпорту, особливо для логістики півдня України та дунайського напрямку.

«До цього висока вартість залізничного транзиту через Молдову суттєво обмежувала використання цього маршруту. У багатьох випадках автомобільний транспорт економічно вигравав у залізниці, навіть попри меншу вантажопідйомність та інші операційні обмеження. Через це частина вантажовласників і трейдерів просто не розглядала залізничний маршрут через Молдову як конкурентний», — зазначає експерт.

На його думку, зниження тарифу на 50% може суттєво змінити цю економіку. Залізниця знову отримує можливість конкурувати з автомобільним транспортом, особливо на великих партіях зернових, олійних, шротів, добрив та інших масових вантажів.

Окремо це може змінити баланс вантажопотоків між портами Ізмаїл та Рені. До цього значна частина вантажів вимушено тяжіла до Ізмаїла саме через дешевшу сухопутну логістику. Для трейдера ключовим фактором часто була не лише вартість перевалки в самому порту, а повна логістична собівартість від точки завантаження до борту судна. Через дорогий транзит територією Молдови доставка вагонів у напрямку Рені часто програвала альтернативним маршрутам, тому Ізмаїл отримував додаткове навантаження. Тепер Рені може стати значно конкурентнішим.

«І це особливо важливо в періоди мілководдя на Дунаї. Рені має важливу логістичну перевагу — можливість працювати із суднами з більшою осадкою порівняно з окремими ділянками та маршрутами в напрямку Ізмаїла. Коли рівень води на Дунаї падає, кожні додаткові 20–30 сантиметрів допустимої осадки безпосередньо впливають на кількість вантажу, яку можна завантажити на судно, а відповідно і на собівартість морського фрахту на тонну», — зазначає Казанин. 

За словами експерта, саме тому здешевлення залізничного транзиту через Молдову, це не просто знижка на окремій ділянці маршруту. Воно фактично відкриває можливість по-новому перерозподілити вантажопотоки між Ізмаїлом, Рені, Джурджулештами та румунськими портами.

Для українського експорту це означає більше альтернативних маршрутів, кращу конкуренцію між видами транспорту та портами і, як наслідок, потенційне зниження загальної логістичної собівартості.

Для імпорту ефект не менш важливий. Через цей коридор можна ефективніше організовувати поставки в Україну добрив, пального, наливних та інших масових вантажів із Румунії та дунайського регіону.

«У нинішніх умовах головна цінність такого рішення — у створенні ще одного економічно життєздатного маршруту. Українська логістика має бути максимально диверсифікованою: залізниця, автомобільний транспорт, Дунай, порти Великої Одеси та альтернативні маршрути через Молдову й Румунію повинні доповнювати один одного», — зазначає експерт.  

Наприкінці Дмитро Казанин пропонує рахувати 50% зниження тарифу як реальний стимул для розвитку транспортного коридору Україна – Молдова – Румунія та як можливість суттєво збільшити роль Рені в українському експорті й імпорті.