«Сірі» суднозаходи: в Ізмаїл приходить флот, що не цурається портів рф

Наприкінці червня українські журналісти та дослідники встановили судна, які перед заходом до українських портів бували у портах росії.

USM вирішив з’ясувати, чи заходили цьогоріч до портів країни-агресора судна, які були в порту Ізмаїла або йшли до/з нього (інформація станом на початок липня). 

Так, балкер Bella Nadia (прапор — Гвінея-Бісау) перебував на якірній стоянці у російському порту Кавказ з 15 по 28 лютого. Вже за чотири місяці судно прибуло до Ізмаїла, і стояло там з 30 червня по 8 липня. Тоді балкер з 11 288 тонн пшениці вирушив з терміналу «Дунайсудноремонт» в Ізмаїлі. 

Власник судна — ліванська компанія Angela Shipping Ltd.

Суховантаж Hazar S (прапор — Панама) тричі з початку року відвідував порт Новоросійськ: з 29 січня по 3 лютого, з 15 лютого по 17 березня, а також 26-29 березня.

В Ізмаїлі судно знаходилося 4-9 липня, де прийняло вантаж і вирушило до Туреччини.

Власник судна — Hazar Maritime Transport Co, менеджер — Oras Denizcilik Ve Ticaret Ltd. 

Суховантаж Kan 2 під прапором Тувалу був у порту Туапсе 11-13 лютого, з 27 лютого по 8 березня, а також у порту Кавказ — з 28 лютого по 16 березня та 3-15 квітня. 

Судно прийшло до Ізмаїла 2 липня, звідки 7 липня вирушило до Туреччини.

Власник і менеджер судна — ліберійська Akn Shipping Ltd.

Балкер A Line (прапор — Барбадос) перебував у Новоросійську 9-12 лютого, в Туапсе — 22-24 березня, 9-11 квітня та 20 квітня. Власник судна — Is Shipping Ltd, менеджер — Iskele Denizcilik Ticaret Ltd (обидві компанії — турецькі). 

У Ізмаїлі судно знаходилось з 5 липня. Востаннє воно експортувало вантажі з України 23 грудня минулого року — 11 500 тонн пшениці з терміналу Odessa State Silo в порту Одеси.

Aya — суховантаж під прапором Панами. Був у Новоросійську 1-10 лютого та 14-17 березня. Власник судна — Linhai Shipping Co Ltd, менеджер — Milestone Gemi Islet Ve Acente (Туреччина).

В Ізмаїлі Aya був з 1 липня, 6 числа вийшов з 5 500 ячменю з Ізмаїльського МТП.

До цього судно було в Ізмаїлі 9 травня, коли експортувало 5 497 тис. тонн кукурудзи з терміналу «Дунайсудноремонт». 

Балкер KLC Erciyes (прапор — Барбадос) востаннє експортував з Одеси 12,5 тис. тонн сої 27 січня. У Туапсе балкер гостював з 12 лютого по 16 березня, а також 4-12 квітня. Власник — Erciyes Shipping Co., менеджер — Iskele Denizcilik Ticaret Ltd (Туреччина).

До Ізмаїла судно прибуло 30 червня, де знаходилось станом на 6 липня. 

SNP Space — балкер під прапором Барбадосу — був у Новоросійську 12-13 лютого та з 16 по 20 травня. Турецька North Snp Shipping Corp є власником судна, Sinop Shipping Corp — менеджером.

З 5 по 8 липня судно перебувало в Ізмаїлі, завантажилося та вирушило до Італії.

Танкер Metin Huseynov (прапор Ліберії) гостював 23-25 квітня у Новоросійську, а 17-19 травня — в Тамані. Власник і менеджер судна — одіозна турецька Palmali Gemilik Ve Acentelik. 

Судно прибуло до Ізмаїла 3 липня. 9 липня танкер з 6 127 тонн соняшникової олії вирушив до Іспанії з терміналу «Дунайсудносервіс», який є також оператором.

Суховантаж під прапором Панами Kemal Kuru заходив до Новоросійська 15-17 січня та 1-11 лютого. Власник — Zelek Shipping Ltd, менеджер — Fuden Denizcilik Ticaret (Туреччина).

Також судно ремонтувалося на верфі в Новоросійську з 2 по 5 лютого. 

В Ізмаїлі суховантаж пробув з 3 по 10 липня. Востаннє судно експортувало з Ізмаїла 3 208 тонн рапсу 24 квітня — теж з терміналу «Дунайсуд

Baron (прапор Туреччини) — суховантаж, який був у Новоросійську 10-19 січня, в Туапсе — з 6 по 13 квітня. Власник — Eos Denizcilik Danismanlik San, менеджер — Armador Gemi Isletmeciligi (Туреччина). 

14 липня судно з 4 968 тонн пшениці вийшло з терміналу «Дунайсудноремонт» в Ізмаїлі до Туреччини.  

Суховантаж CS Cihan під прапором Ліберії перебував на ремонті у Новоросійську з 3 по 5 квітня. Також судно було в Новоросійську з 15 по 19 квітня. 

Власник — Tf Shipping Ltd, менеджер Cs Shipping & Trading Inc (Туреччина). 

В Ізмаїлі судно було з 7 липня. За останніми даними, 24 листопада минулого року суховантаж експортував 6 415 тонн сої з терміналу TTG у Чорноморську. 

Eyup — суховантаж під прапором Панами. Ремонтувався у Новоросійську з 3 по 6 травня. 

Володіє судном Eyuo Shipping Ltd, менеджер — CVS Denizcilik Sanayi Ticaret Ltd (Туреччина). 

Судно прибуло до Ізмаїла 9 липня, а 20 липня вирушило з 6 820 тонн кукурудзи з терміналу «Дунайсудносервіс».

Суховантаж під прапором Вануату Nesa був у Новоросійську з 29 січня по 11 лютого. 

Власник і менеджер — North Wind Shipping SA (Маршаллові острови).

Раніше, 27 березня, судно перевозило 2 007 тонн борошномельної пшениці з вантажного терміналу портопункту «Кілія» в порту Усть-Дунайськ.

Ми навмисно згадали лише ті судна, які заходили до росії з 2023 року. Бо за рік повномасштабної агресії рф проти України світ мав час поспостерігати за тим, як росіяни нищать наші території, інфраструктуру (і порти в тому числі), житлові будинки і, найголовніше, людей.

У нашій статті фігурували чотири російські порти: Новоросійськ, Туапсе, Тамань і Кавказ. За даними держпідприємства «Росморпорт», ці порти стягують корабельний, канальний, лоцманський, маячний, навігаційний, екологічний збори тощо, залежно від підприємства.  

Деякі судна, згадані у цьому матеріалі, заходили на ремонт на російські верфі. За цю послугу вони, вочевидь, так само сплачують певні суми.

Тож, усі ці судна цьогоріч оплатили росії виготовлення й закупівлю зброї для знищення українців. Судновласники й менеджери допомогли російському бюджету, поряд із покірними росіянами та компаніями, які досі не вийшли з ринку рф або не припинили торгівлю з країною-терористом.

USM не звинувачує у заходах таких суден українські порти. Наразі Україна опинилася в ситуації, коли морські порти знову заблоковані, а найближчі партнери рятуються від напливу вагонів та автівок з українськими вантажами. Врятувати український експорт (а значить, і стабільність валюти, і ціни, і продовольчу безпеку як в Україні, так і в світі) наразі можуть лише Дунайські порти. 

Тому українські компанії можуть швидко погоджувати судна, які повезуть наше зерно до інших країн, і не витрачати дорогоцінний час на перевірки історії річних суднозаходів кожного балкера, на жаль. Можливо, є й ті підприємці, які знали, що певне судно ще кілька місяців тому сплачувало портовий збір в руки росіян, заляпані чужою кров’ю. Але в будь-якому разі було б не обʼєктивно покладати всю провину на них.

Судновласники могли взяти приклад зі світових компаній — Maersk, CMA CGM, Hapag-Lloyd, ONE — які припинили суднозаходи в порти рф. Оператори та менеджери суден мали вдосталь часу, аби побачити, як росія використовує кошти, як порушує звичаї війни та засади міжнародного права. Але всі вони вирішили продовжити годувати дракона. 

Більшість власників і менеджерів згаданих суден — турецькі компанії. Туреччина вже утвердила свою політику нейтралітету та посередництва у цій війні. Але межа між нейтралітетом і фінансуванням геноциду, як бачимо, стирається.

Джерела інформації: MarineTraffic, Stark Shipping, Equasis, BlackSeaNews та «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень».

Ольга Горбенко.