Росія скаржиться на «проблеми з експортом», але знайшла 1 млн тонн зерна для країн Африки

Росія планує відправити до Туреччини загалом 1 млн тонн зерна для подальшої переробки та відправки до країн Африки.

За результатом домовленостей, досягнутих на зустрічі президентів Реджепа Тайїпа Ердогана і владіміра путіна, росія відправить до Туреччини 1 млн тонн зерна для бідних країн, повідомляє Sabah.

Росіяни планують відправити до Туреччини 40 суден. Кожне з них доставить 25 тис. тонн зерна.

За даними видання, найближчими днями судна почнуть завантажувати в портах Туапсе й Новоросійська. Після того, як судна дістануться Туреччини, зерно перероблять на приватних борошномельних підприємствах.

Перероблене зерно планують відправити до Буркіна-Фасо, Зімбабве, Малі, Сомалі, Еритреї та Центральноафриканської Республіки. Пріоритет надаватимуть країнам, які не мають потужностей з переробки зерна. Також розглядається можливість постачання борошна в Чад, Лівію, Джибуті, Ємен та Ефіопію.

Про що говорить така російська «щедрість»?

Вчергове – про те, що заяви російських політиків про «придушення» західними санкціями зернового експорту країни-терориста завжди були маніпуляційними.

Нагадаємо, однією з причин виходу з Зернової угоди росія називала негативний вплив санкцій ЄС та США на її експорт зернових культур. Але прямого ембарго на російське збіжжя країни Заходу не впроваджували.

По-перше, росія поставила під загрозу продовольчу безпеку у світі самим лише виходом з Чорноморської ініціативи. Відправки зерна з українських морських портів у межах угоди пом’якшували гуманітарну кризу, адже поставки збіжжя на світові ринки зменшують ціни на нього. Плани росії доволі прозаїчні: витіснити Україну зі списку світових експортерів зерна й збільшити у ньому свою частку, аби продавати своє збіжжя дорожче. Не варто вірити у гуманність країни, яка розпочала не одну жорстоку війну.

По-друге, експорт російської пшениці наразі є рекордним. Аби не йти врозріз зі своїми ж «скаргами» на скорочення поставок, рф припинила обмінюватися з іншими країнами даними про торгівлю.

По-третє, на зростання експорту російської агропродукції неабияк вплинули численні крадіжки української. Рф згрібає чуже майно на окупованих територіях України, і зерно не є виключенням. Його транспортують до третіх країн через Крим, або відправляють до портів рф, аби експортувати як «своє». Росіяни не були б росіянами, якби, до всього іншого, не розкрадали чуже продовольство і не дарували його бідним країнам під виглядом гуманітарної допомоги «від щирого серця».