Пальне з портів із ризиком російського походження знову на українському ринку

Нові маршрути імпорту дизелю через турецькі та грузинські порти знову з’явилися на українському ринку на тлі цінової конкуренції.

На початку літа на українському ринку пального суттєво зросла частка морських постачань із портів, які раніше вважалися «підсанкційними» або ризикованими з огляду на можливе російське походження сировини. Про це пише Enkorr.

Після майже дворічної паузи на ринок повернулися регулярні поставки з турецьких терміналів «Тюпраш» та Мармара. Наприкінці травня також зафіксували перше за тривалий час надходження дизельного пального з порту Кулеві у Грузії.

За даними учасників ринку, морські поставки активізувалися на фоні високої конкуренції та цінового тиску. Значна кількість трейдерів констатують появу на ринку пального за цінами, які не відповідають стандартній економіці імпорту — з урахуванням транспортних витрат і ринкових котирувань.

У лютому на ринку спостерігали ситуацію, коли розмитнення партії з Мармари зайняло понад два тижні. Проте, після успішного завершення цього кейсу, один з провідних трейдерів — компанія Wexler — поставила постачання з Туреччини на регулярну основу. Минулого тижня компанія здійснила також поставку дизелю з Кулеві, офіційно задекларовану як ресурс компанії SOCAR.

Нагадаємо, у травні 2023 року СБУ отримала інформацію про ймовірне постачання в Україну дизельного пального російського походження через порти Кулеві і Батумі. Після цього українські регулятори неофіційно рекомендували обмежити імпорт із цих напрямків.

Окрім Туреччини та Грузії, на ринку також з’явилися нові поставки дизелю з Єгипту. За даними трейдерів, ресурс було імпортовано компанією «Т.Д.Т.», яка раніше не фігурувала серед активних імпортерів морських партій дизельного пального.

Морські поставки з портів із підвищеним ризиком формують найнижчі цінові пропозиції. Приміром, зафіксовані ціни на єгипетський дизель становили 39,70 грн/л, що було нижче від більшості актуальних пропозицій станом на 6 червня (39,80–40 грн/л).

Однак при порівнянні котирувань та витрат на логістику (станом на червень — близько $61/т) багато операторів висловлюють сумніви щодо економічної доцільності таких поставок за наявними преміями ($38–45/т).

У ситуації підвищеного цінового тиску навіть традиційні постачальники — зокрема з Греції та заводу Star (SOCAR) — були змушені знизити премії на $2–5/т.

Водночас на ринку спостерігається посилення невдоволення з боку частини імпортерів щодо зростання обсягів пального з маршрутів, які раніше були обмежені.

Попри відсутність офіційних доказів щодо походження ресурсу, більшість гравців ринку пов’язують низьку ціну саме з можливим російським слідом або оптимізацією схем постачання.

Ціновий тиск вже призвів до того, що частина великих трейдерів тимчасово відмовляється від власного морського імпорту на користь закупівлі ресурсу на внутрішньому ринку.

На тлі зростання ф’ючерсів на газойль (станом на 6 червня — $632/т), ринок поки що демонструє відносну цінову стабільність, оскільки сезонний спад споживання стримує волатильність.

У перспективі, за словами операторів, ситуація з морськими постачаннями з «проблемних» напрямків потребує чіткішого реагування регуляторів — особливо з огляду на ризики потрапляння російського пального на український ринок.

Як напередодні інформував USM, Україна майже повернулась до історичних шляхів експорту через море.