Норвегія в центрі екологічного скандалу через видобуток морських ресурсів у Арктиці

Уряд Норвегії був змушений призупинити плани видобутку морських ресурсів в Арктиці через політичний тиск.

Уряд Норвегії відклав свої амбітні плани з розробки морських ресурсів в Арктиці після тиску з боку Соціалістичної лівої партії (SV). Про це повідомляє The Guardian.

Партія заявила, що заблокує затвердження держбюджету, якщо влада розпочне перший раунд ліцензування для глибоководної розвідки корисних копалин, запланований на початок 2025 року.

Нагадаємо, в січні Норвегія стала першою країною світу, яка офіційно дозволила комерційний глибоководний видобуток корисних копалин. Однак проти цього кроку виступили екологічні організації, активісти та низка міжнародних партнерів. Хоча наразі ліцензування тимчасово припинили, уряд продовжує підготовчі роботи, включно з екологічними оцінками та розробкою нормативної бази.

Екологічні організації відзначили рішення як «історичну перемогу» для захисту океанів. У пресслужбі Greenpeace Nordic наголосили, що це — «результат багаторічної боротьби активістів, науковців і рибалок за збереження морського середовища».

Раніше USM писав, що Всесвітній фонд природи (WWF) подав позов проти Норвегії, стверджуючи, що екологічна оцінка уряду не надала достатніх наукових доказів для виправдання глибоководного видобутку. 

До заборони глибоководного видобутку в міжнародних водах закликає й коаліція з 32 країн, серед яких Велика Британія, Німеччина, Франція та Канада. Європарламент також висловив занепокоєння, наполягаючи на міжнародному мораторії. 

Попри це, уряд Норвегії запевняє, що видобуток рідкоземельних елементів і металів, виявлених на континентальному шельфі, є необхідним для глобального екологічного переходу. А прем’єр-міністр Йонас Ґар Стьоре назвав це рішення «відстрочкою», підкресливши, що процес може бути відновлений у майбутньому.

Також нещодавно USM повідомляв, що активісти Greenpeace піднялись на газовоз на знак протесту — на тлі переговорів щодо Глобального договору ООН про пластик.