Найбільший біль українського аграрія — безвідповідальність логістичних компаній ЄС
2.10.2023 - 15:30
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації.
Механізм компенсацій вартості транзиту українського зерна через країни ЄС здешевить логістику для українських аграріїв лише за певних умов. Перш за все, Єврокомісія має компенсувати або усунути необґрунтоване ціноутворення та безвідповідальне виконання логістичних послуг підприємствами ЄС.
Зараз найбільший біль аграрія, чий вантаж везуть транзитом країнами Європи — це недотримання європейськими бізнесами термінів під час операцій з нашим зерном. Наприклад, румунські перевізники слідом за «Укрзалізницею» повикреслювали зі своїх договорів терміни доставки та зняли з себе будь-яку відповідальність.
Черги перед Констанцою зараз — майже такі, які були торік перед нашими кордонами. А багатоденні простої вагонів оплачуються коштом виробника зерна. Крім цього, вартість послуг транспортування та перевалки з початку війни зросла подекуди у 2-3 рази. Тому транзит за таких умов — катастрофічно дорогий.
Цьогорічна собівартість виробництва кукурудзи становить близько $150-180 за тонну. На ринках за неї готові платити у кращому разі $200-230 за тонну, але довезти її до ринків сьогодні коштує $126-137 за тонну.
Тож якщо Єврокомісія справді вболіває за Україну і бажає нам допомогти, критерії компенсацій мають усунути чинники перевитрат, а не створювати поживне середовище для нових заробітків на безвихідному становищі українських виробників.
Так, можна виділити три умови, за яких механізм компенсацій Єврокомісії зможе здешевити транзит та покращити якість логістики українського зерна.
Перша: цільове призначення компенсацій підприємствам, які безпосередньо беруть участь у перевезенні українського зерна, має бути привʼязаним до відповідальності з дотриманням термінів та умов контракту.
Друге: компенсації мають відшкодовувати витрати за простої вагонів у чергах, спричинених безвідповідальністю європейських учасників логістики.
Третє: компенсації мають відшкодувати здорожчання послуг європейських підприємств, залучених до операцій з українським зерном, яке відбулося з весни 2022 року.
Відтак, компенсації мають надаватися не просто за те, що європейські оператори здійснили перевезення, а за те, що вони дотрималися відповідальності щодо термінів. Тобто, це має бути чимось на кшталт премії за точне виконання взятих зобов’язань.
Натомість, якщо на європейській залізниці трапляється простій — ані український фермер, ані трейдер не керують цими процесами. Однак саме вони оплачують ці простої, спричинені поганим управлінням процесами з боку європейських учасників логістики. Так от, шановна Єврокомісія, якщо ви уважно проаналізуєте причини цих простоїв, може, не доведеться відшкодовувати ці витрати через простої.
Я радив би Єврокомісії взяти на себе різницю в тарифах на послуги європейських бізнесів, логістичних та інфраструктурних, які були до початку великої війни й стали після.
Так, у нас війна. Але що такого сталося у вас, що деякі послуги здорожчали втричі? Хтось скаже, що подорожчання спричинене підвищеним попитом. Мені здається, що в період криз та шоків мають працювати інші цінності, а не лише бізнес-закони. Єврокомісія має принципово визначитись: чи вона компенсує безвідповідальність своїх бізнесів, чи витрачатиме кошти на допомогу Україні та споживачам українського збіжжя?
