Казахстан не зміг переорієнтувати експорт після збоїв на КТК

Казахстану вдалося переспрямувати лише незначну частину нафти, яку країна не змогла експортувати через трубопровід КТК до Чорного моря. 

Експорт казахстанської нафти альтернативними маршрутами у січні зріс лише приблизно на 25 тис. барелів на добу порівняно з листопадом. Це лише 6% від скорочення потоків через КТК за той самий період, пише Bloomberg.

У січні Казахстан відвантажив 1,36 млн тонн нафти через трубопроводи Атирау–Самара та Атасу–Алашанькоу (до Росії та Китаю відповідно), а також через порт Актау на Каспії. У листопаді цей показник становив 1,22 млн тонн.

Водночас експорт через КТК у січні скоротився приблизно на 440 тис. барелів на добу, до найнижчого рівня за останні сім років, про що свідчать дані відстеження суден.

Нагадаємо, наприкінці листопада безекіпажні катери пошкодили швартовий пристрій морського термінала КТК у Новоросійську. Через це пропускна здатність термінала скоротилася майже вдвічі. За даними Bloomberg, обладнання замінили майже через два місяці, а 25 січня його ввели в експлуатацію.

Нездатність швидко перенаправити експортні потоки призвела до падіння видобутку нафти на 35%. У січні виробництво зменшилося до 5,25 млн тонн (приблизно 1,34 млн барелів на добу) проти 8,1 млн тонн (2,13 млн барелів на добу) у листопаді. Ці показники включають газовий конденсат.

Ситуацію ускладнила й пожежа на електростанції родовища «Тенгіз», через що оператор «Тенгізшевройл» із 19 січня призупинив видобуток на родовищах Тенгіз і Корольова. Роботу відновили приблизно через тиждень.

Після пошкодження інфраструктури КТК Казахстан почав шукати альтернативні шляхи експорту, зокрема постачання до Китаю. Однак наявні маршрути виявилися недостатніми для повноцінної компенсації втрат.