Interlegal прокоментували ситуацію із застряглими суднами з українським зерном у портах Єгипту 

Станом на сьогодні на зерновому ринку Єгипту виникла системна затримка платежів через зміну державних механізмів закупівель. 

Про це розповів партнер Міжнародної юридичної служби Interlegal Артем Скоробогатов в коментарі Latifundist.

За його словами, нова структура взаємодії між державними органами, банками та посередниками створила ланцюг, у якому будь-який збій може зупинити рух коштів.

Водночас труднощі не пов’язані з недобросовісністю сторін, а є наслідком трансформації державних процедур після зміни органу, відповідального за закупівлі.

«Раніше державні закупівлі йшли через GASC, який мав відпрацьовану процедуру: прозорі тендери, перевірені банки, міжнародні кредитори, передбачувані графіки платежів. Після зміни розпорядчого органу механізм став більш розгалуженим», — пояснив Артем Скоробогатов.

Тепер контракти підписує одна структура, валюту розподіляє центральний банк, а розрахунки здійснюють інші фінансові установи, які не завжди мають ресурси або чіткі інструкції. Додатково у схему втрутилися локальні посередники, які купують зерно на себе, а потім перепродають державі. У результаті формується багаторівнева система, у якій будь-який етап може спричинити затримку платежу.

Цей часовий розрив між контрактом і оплатою створює унікальну ситуацію: вантаж прибуває, але документи «зависають» у системі, а збитки від простою (демередж, портові збори тощо) несе продавець чи фрахтувальник.

«Формально ніхто не порушив договір, але часовий розрив у платежах вже призводить до фінансових втрат. І саме тут починаються правові ризики, які можуть перерости у претензії й арбітражі», — зазначив юрист.

На практиці учасники ринку обирають різні стратегії: одні чекають і сподіваються на оплату, інші — перепродають вантаж, фіксуючи збитки, але зберігаючи контроль. Виграє той, хто чітко документує свої дії, адже навіть один електронний лист може визначити, хто буде позивачем, а хто — відповідачем у суді.

Артем Скоробогатов наголосив, що Єгипет і надалі залишатиметься ключовим ринком для чорноморського зерна, і якщо висновки не будуть зроблені всередині країни, то трейдери вимушені будуть співпрацювати з цим дестинейшин «з підвищеною юридичною уважністю» — передбачаючи непрогнозовані фінансові затримки та операційні ризики й завжди маючи план Б.

Нагадаємо, 23 жовтня стало відомо, що 8 суден з українською пшеницею залишаються на рейдах єгипетських портів через затримки з відкриттям акредитивів для державного покупця Mostakbal. За оцінками учасників ринку, неоплаченими залишалися близько 200 тис. т зерна.

Як раніше повідомляв USM, частка України у постачанні пшениці до Єгипту зросла утричі — до 1 млн тонн у 2025 році проти 334 тис. тонн роком раніше.