Госпітальні судна: що вони роблять у Газі та чи потрібні вони Україні? 

Шпитальні судна набувають актуальності під час великих воєн. Вони рятували військових і цивільних у XIX столітті, під час Першої та Другої світових тощо. На жаль, згадати про них довелось і тепер. 

USM пояснює роль госпітальних суден у війнах, згадує про гуманітарну катастрофу на Близькому Сході та розмірковує, чи потрібні такі судна Україні.

Шпитальне (або госпітальне) судно — це лікарня на воді. Найчастіше такі судна використовують військово-морські сили різних країн, аби мати змогу реанімувати поранених неподалік від зон бойових дій.

Великі військові кораблі мають власні шпиталі на борту, найчастіше це авіаносці та десантні кораблі. Але, попри наявність «лікарні», корабель не стає шпитальним і не убезпечується від атак з боку ворога. 

Друга Женевська конвенція забороняє атакувати саме госпітальні судна, які відповідають визначеним вимогам. Втім, воюючі сторони мають право інспектувати судна, а також брати у полон пацієнтів (не персонал).

Порівняно з іншими видами санітарного транспорту, шпитальні судна дозволяють розмістити більшу кількість людей, що потребують медичної допомоги. Крім того, таке судно може тривалий час перебувати у водах далеко від узбережжя. 

Трохи історії

Ймовірно, історія госпітальних суден починається ще зі стародавніх часів. Наприклад, флот Афін мав подібне судно Therapia, а римський флот — Aesculapius. Але про медичне призначення цих суден можна лише здогадуватись, орієнтуючись на їхні назви.

Першим британським шпитальним судном могло бути Goodwill, яке супроводжувало ескадру Королівського флоту в Середземному морі ще в 1608 році. 

На плавучих госпіталях XVII ст., окрім екіпажу, перебували хірург та декілька його помічників. Зазвичай лікарі мали у розпорядженні лише бинти, мило, голки та підліжники. Ці перші медичні судна були призначені для догляду за хворими, а не пораненими. Згодом кількість медичного персоналу на таких суднах збільшилася, а самі вони отримали й функцію карантинної зони — наприклад, в часи «розквіту» чуми.

Королівський флот інституціоналізував використання госпітальних суден у першій половині XIX століття. Сучасне шпитальне судно з’явилося під час Кримської війни, в 1850-х роках. Єдиний військовий госпіталь, доступний для британських військ, які брали участь у війні, знаходився біля Босфору. Під час облоги Севастополя майже 15 тисяч поранених доставили туди з порту в Балаклаві ескадрою переобладнаних госпітальних суден.

Справжнє медичне обладнання з’явилося на пароплавах HMS Melbourne і HMS Mauritius. Вони були укомплектовані Корпусом медичного персоналу та надавали послуги британській експедиції до Китаю в 1860 році. Судна мали багато простору для розміщення пацієнтів і були обладнані операційними. Іншим раннім госпіталем був USS Red Rover у 1860-х роках, на якому в часи громадянської війни в США допомагали пораненим солдатам обох сторін.

У 1883 році, під час спалаху віспи в Лондоні, влада придбала кораблі HMS Atlas і HMS Endymion, а також пароплав PS Castalia. Плавзасоби базувалися на Темзі в Лонг-Річ, і залишалися на службі до 1903 року.

Понад 20 госпітальних суден у своєму флоті мала Російська імперія. Серед них — пароплав «Царица», викуплений у Великої Британії. Портом приписки судна була Одеса, а на його борту працювали сестри милосердя з Чернігова.

Світові війни 

Під час Першої та Другої світових воєн госпітальні судна вперше почали масово використовувати. Багато пасажирських лайнерів переобладнали під шпитальні судна. RMS Aquitania і HMHS Britannic — два відомі приклади таких переобладнаних кораблів. До кінця Першої світової британський Королівський флот мав на озброєнні 77 кораблів-шпиталів. У період Дарданелльської операції госпітальні судна використовували для евакуації понад 100 тисяч поранених до Єгипту.

До речі, британську королівську яхту HMY Britannia після Другої світової війни переобладнали так, щоб у воєнні часи вона могла виконувати функції госпітального судна. За деякими твердженнями, у випадку ще однієї війни яхта також мала бути прихистком королеви Єлизавети II від ядерної зброї.

Цивільні шпитальні судна 

У наші часи шпитальні судна використовують досі, навіть у «мирних» зонах. Наприклад, цивільний медичний флот надає допомогу населенню країн, де погано розвинена система охорони здоров’я. Найвідомішим цивільним шпитальним судном є Africa Mercy, яке належить благодійній організації «Кораблі милосердя».

«Кораблі милосердя» (Mercy Ships) — медична волонтерська організація, яка надає послуги населенню країн, що розвиваються. Заснована у 1978 році Дональдом і Діоною Стівенс, які того ж року придбали своє перше майбутнє шпитальне судно — італійський круїзник Victoria.

Після переобладнання лайнер мав три операційні зали, лікарняну палату на 40 пацієнтів, лабораторію і навіть стоматологічну клініку та рентгенологічний кабінет. Судно запрацювало під новим ім’ям — Anastasis. У цій лікарні жили і працювали близько 350 членів екіпажу з 30 країн. У експлуатації Anastasis був до 2007 року.

Серед інших суден організації — Good Samaritan (1983-2001 рр.), Caribbean Mercy (1994-2006 рр.), Africa Mercy (діюче, є найбільшим цивільним шпитальним судном у світі). 

Здебільшого, судна Mercy Ships відвідують бідні країни Африканського континенту та надають місцевим безкоштовну допомогу, включно зі складними хірургічними операціями. 

Одним зі спонсорів «Кораблів милосердя» є Міжнародна асоціація круїзних ліній (CLIA).

Але повернемося до першочергової ролі шпитальних суден — рятування людей у зонах бойових дій. На жаль, зараз, у часи космічних польотів і розквіту штучного інтелекту, на планеті відбуваються принаймні дві великі і жорстокі війни, які обговорює весь світ. Ізраїль та Україна мають виходи до моря, але про госпітальні судна ми чуємо останнім часом лише в контексті війни на Близькому Сході. Чому Ізраїль використовує плавучі лікарні, а Україна — ні? І чи потрібні вони нам взагалі?  

Шпитальні судна: Ізраїль, Сектор Гази

Не всі країни Заходу готові відкрито висловлювати свою прихильність до Ізраїля у цій війні. Багато хто з них, як Україна вже відчула на собі, обирають залишатися «посередині», і пропонують хіба що гуманітарну допомогу для обох сторін війни. 

Так, восени низка країн повідомили, що відправлять свої шпитальні судна до Сектору Гази, де тривають бої та гуманітарна катастрофа. 

Лікарні на березі переповнені, і ХАМАС використовує їх як щити, аби не дати Ізраїлю знищити їхні командно-контрольні мережі, бункери, наповнені паливом і боєприпасами, а також інше військове матеріально-технічне забезпечення. Оскільки ізраїльські сили все наближаються, ХАМАС зобов’язаний евакуювати пацієнтів із безпосередньої зони бойових дій. Натомість, як повідомлялося, терористи відмовляються ділитися величезним запасом медикаментів і рятувального обладнання з людьми, яких вони, як стверджують, представляють.

Під час чергових боїв на півночі сектора Газа стався вибух у лікарні. Це один з доказів того, що надавати медичну допомогу на цій території небезпечно ані стороні ХАМАС, ані медикам, залученим з третіх країн. Загалом ВООЗ зафіксувала понад 130 атак на заклади охорони здоров’я. Сумнів у змозі Гази самостійно лікувати своїх цивільних викликає й занедбана сфера медицини. Ізраїль має одну з найпередовіших систем охорони здоров’я у світі, а от ХАМАС таким похизуватися не може. 

Сектор Гази буквально оточений Ізраїлем майже з усіх боків. Є також кордон із Єгиптом, зокрема — контрольно-пропускний пункт Рафах, через який прямують конвої з гуманітарною допомогою. Втім, через військові дії конвої затримують і обмежують, тож Газі залишається чекати допомоги лише з моря — у вигляді кораблів, захищених Женевською конвенцією.  

Наприклад, Франція відправила до берегів Гази десантний гелікоптероносець Tonnerre для виконання гуманітарної місії. Лікарня на кораблі розрахована на 69 місць та має дві операційні. Своє госпітальне судно з порту Чивітавекк’я відправила й Італія. 

RFA (допоміжний корабель Королівського флоту) Argus вже розгорнули на Близькому Сході в якості судна для прийому поранених. На ньому можна розмістити близько 100 людей.

Госпітальні судна мають і китайці. Наприклад, є Daishan Dao на 300 місць. Також про готовність відправити шпитальні судна оголосила Туреччина.  

Наразі найбільші можливості мають Сполучені Штати: USNS Mercy та Comfort пропонують по 1000 місць для пацієнтів, а також повністю обладнані для надання допомоги. Втім, США поки не відправляють свої плавучі лікарні до Гази — ймовірно, аби не йти на приховану конфронтацію з Ізраїлем. До того ж Mercy наразі перебуває у Тихому океані з мінімальною кількістю екіпажу, а Comfort переобладнують на верфі у Штатах. Відправлення цих кораблів до Гази потребує, зокрема, мобілізації як військових резервістів, так і цивільних волонтерів-медиків.

Шпитальні судна і Україна 

Україна є морською державою та має у своєму розпорядженні великі морські порти. Доступ до Азовського моря для нас тимчасово заблокований через російську окупацію, але залишаються порти на Чорному морі. Не дивно, якщо у когось виникне питання: «Чому Україна не має госпітальних суден, які базувалися б у Чорноморську, Одесі або Південному?»

Відповідь: бо такі судна нам просто непотрібні. По світу розосереджений військовий і госпітальний флот наддержав, які десятки років тим чи іншим чином борються за панування в океанах. Тому плавучі лікарні потрібні, наприклад, екіпажам кораблів США та Китаю, які подовгу перебувають у Тихому океані та в Атлантиці, і у разі позаштатної ситуації не матимуть можливості швидко дістатися берега та звернутися до лікаря. Втім, великі кораблі мають власні медичні кабінети, як зазначав USM ще на початку статті. 

Також зазначимо, що росія, яка використовує у війні з Україною Чорноморський флот, зберігає своє шпитальне судно «Енисей» у Севастополі. Ймовірно, схоже госпітальне судно знадобилося б й нашим військам на півдні, але тут вже постають питання проходу, вартості забезпечення плавучої лікарні, а також гарантування безпеки її екіпажу та пацієнтам, адже росія продовжує мінувати води Чорного моря та обстрілювати прибережні зони.

Бої ведуться на території України, але, на відміну від Гази, кордони з іншими державами не заблоковані (якщо не рахувати періодичні необгрунтовані страйки європейських перевізників). Ми маємо можливість лікувати наших цивільних та військових у тилу, або відправляти їх на реабілітацію на кордон. Тому використання госпітальних суден, які потребують величезних ресурсів, як матеріальних, так і людських, просто недоцільне. Своїх подібних суден ми не маємо, тому відкритим залишається питання: чи пропустила б Туреччина Босфором такі судна від європейських партнерів, у межах конвенції Монтре? Навіть до Гази, здебільшого, направляють не «традиційні» госпітальні судна без озброєння, позначені білим кольором та червоними хрестами, а військові кораблі, які мають медичне обладнання на борту. А такі судна Туреччина просто не пропустить. 

Тому зараз Україна зосереджена на відновленні саме військового флоту. Збройні Сили показали, що здатні ефективно знищувати росіян, пересуваючись до Криму на катерах або відправляючи росіянам «подарунки» у вигляді морських дронів-камікадзе. Втім, власний повноцінний військовий флот — це ґрунт і база для будь-якої морської держави. А про те, як Україна готується приймати нові кораблі, ми розповімо вже згодом.