Данія зміцнює військову присутність у Гренландії через нарощення арктичної активності РФ

Данія розгортає підрозділи, розширює бази та інвестує у військову інфраструктуру на східному фланзі Гренландії.

Уряд Данії у жовтні запровадив другий арктичний військовий пакет, що включає інвестиції у криголами, кораблі, патрульні літаки та розвиток бази спостереження у Гренландії. Про це пише Bloomberg.

Потенційна загроза з боку Росії, яка нарощує ядерні підводні сили та арктичну інфраструктуру, змушує Копенгаген і НАТО переосмислювати стратегію оборони регіону.

«Ми розглядаємо майбутній сценарій загрози, з яким нам доведеться мати справу», — прокоментував голова Об’єднаного арктичного командування у Гренландії Сорен Андерсен. 

Після найбільших в історії Данії арктичних навчань у вересні увага до острова зросла: НАТО, Данія, Норвегія, Швеція та Франція провели спільні маневри через загрозу з боку РФ, яка, за даними спецслужб, може незабаром перенаправити свої ресурси на північ після завершення війни з Україною.

Гренландія, яка історично слугувала форпостом для союзників — від Другої світової до Холодної війни — знову опинилась у центрі уваги стратегічної гри. Данія, Гренландія і НАТО визнають, що захист Арктики «має вирішальне значення для безпеки».

Копенгаґен вже погодив інвестиції у 42 млрд крон (приблизно $6,5 млрд) для посилення оборони регіону. Окрім патрулів і техніки, країна створює арктичні підрозділи та модернізує бази, адже структура острова, клімат і логістика роблять його дуже вразливим. 

Росія, тим часом, має значну перевагу в арктичній інфраструктурі — атомні підводні човни, криголами, бази вздовж північного узбережжя. Данія визнає, що їй доведеться наздоганяти, але непохитно стверджує, що мусить бути готовою до «нової реальності арктичної безпеки».

Також раніше USM повідомляв, що Швеція у 2026 році посилить східний фланг НАТО на морі, суші та у повітрі.