Чому Румунія гальмує розвиток порту Констанца?

USM розповідає, що зараз відбувається в головному порту Румунії, чому приватний оператор порту страждає через бюрократичні затримки і як війна в Україні вплинула на ставлення до представників Адміністрації порту Констанца.

З початку повномасштабного вторгнення рф до України, порт Констанца став логістичним хабом для українських вантажів. Вітчизняні експортери використовують потужності румунського порту для відправки українського зерна, металу, руди та інших вантажів на світовий ринок. Тож вантажообіг порту, а відповідно і заробіток – зростають саме завдяки українським поставкам.

Проте наразі Констанца демонструє не надто лояльну «зовнішню» політику й внутрішні економічні рішення.

Нагадаємо, порт Констанца – це півтори сотні причалів із загальною пропускною спроможністю до 100 млн тонн на рік. Щодня порт обслуговує в середньому 200 суден 

Констанца має 156 причалів з глибиною осадки 7-19 метрів, 14 з них призначені для перевалки зерна з осадкою 7-13 метрів. У порту функціонує 10 зернових терміналів з місткістю зберігання 1,8 млн метричних тонн.

У 2020 році перевалка зерна склала 21,9 млн тонн, у 2021 році — 25,1 млн тонн (рекордний рік для Констанци). Зернові минулоріч становили 37% від усього обсягу перевалки в порту.

Сам порт розташований за 85 морських миль від гирла Сулинського водного шляху. Порт використовує модель орендодавця з приватними власниками/операторами терміналів. Основні оператори приватного сектора – це Norstar (ADM), COFCO, Ameropa, Silotrans та Convex.

Проте наразі портових потужностей у Констанці недостатньо, щоб допомогти українському експорту. Війна в Україні змінила «звичайні» транзитні потоки навколо дунайських портів та порту Констанца. У свою чергу, приватні оператори намагаються отримати вигоду з тих можливостей, які дає збільшення обсягів перевалки. 

Зараз українське зерно Дунаєм відправляють до Констанци. Це найефективніший вид доставки, адже транспортування збіжжя залізницею може займати 14-17 днів і більше. Така тривалість пов’язана з неготовністю румунських залізниць до великого вантажообігу. Найближчим часом ця проблема не вирішиться, і це доводить важливість інвестицій у морський сектор Констанци. Спробуємо на прикладі лише одного оператора подивитись, чи поспішає Констанца нарощувати потужності порту.

Так, нещодавно компанія United Shipping Agency ухвалила рішення про інвестування майже 14 млн євро у реконструкцію та модернізацію трьох причалів порту Констанца. Сама компанія має в порту зерновий термінал і, власне, оперує на цих причалах (№31-33). USA перевалює через порт близько 3 млн. тонн зерна на рік, що є чвертю від загального обсягу перевезень зерна через Констанцу. 

Що хоче зробити компанія за ці кошти? Проект складається з купівлі нового обладнання та днопоглиблювальних робіт. Зокрема, United Shipping Agency планує ущільнити причали 31-32; провести днопоглиблення біля причалів та на підхідному каналі, щоб збільшити глибини з 11,5 метра до 13,5 метра. Крім того, оператор планував придбати новий навантажувач.

Однак тривалий час інвестиції залишалися замороженими. Як повідомляє румунське видання Cotidianul Replica, проект місяцями «пилився» в столах влади порту. Спочатку проект півроку розглядало Військово-морське управління Мінтранспорту Румунії. Далі його віддали на розгляд керівництва порту Констанци, і цей етап, за прогнозами журналістів, займе ще кілька місяців. Тож місцева бюрократія відверто саботує інвестиційний проект.

Зараз керує портом Флорін Гойдеа – виконуючий обов’язки гендиректора Адміністрації морських портів Констанци (Compania Nationala Administratia Porturilor Maritime S.A. Constanta – CN APM). Адміністрація морських портів Констанци здійснює управління морськими портами Констанца, Мідія та Мангалія, а також туристичним портом Томіс. Держава через Міністерство транспорту володіє 60% акцій адміністрації, Fondul Proprietatea (агентство уряду Румунії) та місцева рада Констанци – по 20%.

Саме цими днями у Флоріна Гойдеа закінчується термін його перебування на посаді — так званий «мандат» діяв до 15 серпня. Румунським ЗМІ, на запитання щодо продовження своєї кандидатури на посаді, Флорін Гойдеа не відповідав. Видання Ziua de Constanta пише, що перебування Гойде в портовій адміністрації вже продовжили до жовтня.

Деякі медіа Румунії зазначають, що саме Гойдеа цьогоріч привів порт до найкращих показників. У 2020 та 2021 роках порт демонстрував приблизно однаковий прибуток, однак у 2022 цей показник зріс. Однак чому зростання пояснюють діями керівництва, а не українськими вантажами, – незрозуміло.

Так, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну порт Констанца забезпечив обробку понад 1,3 млн. тонн зернових вантажів з України.

Із порту Констанца за цей час експортували 940 тис. тонн українського зерна. Ще понад 360 тис. тонн зберігаються в силосах у порту та будуть експортовані за договорами приватних операторів. Загалом у першому півріччі порт Констанца обробив 37,5 млн тонн вантажів — і це на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зазначимо, що українські вантажі через Констанцу – не лише зерно, а й контейнери, метал, руда та ін., тож виокремити конкретну частку наших вантажів в цьому порту доволі складно. 

Отже, з одного боку бачимо, як Адміністрації порту приписують досягнення у збільшенні вантажообігу та прибутку порту, а з іншого – звинувачують у затягуванні розвитку порту. І все це – на тлі державного плану модернізації порту Констанца.

Так, уряд Румунії вже затвердив розширення дороги до порту Констанца та будівництва переходу до північної частини порту. Програма модернізації, розрахована на чотири роки, передбачає інвестиції у розмірі 179 млн леїв (близько $39 млн). Фінансування проекту мало здійснюватись через оперативну програму розвитку великої інфраструктури на 2014-2020 роки, оперативну програму розвитку транспорту на 2021-2027 роки, через бюджет Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії та за рахунок безповоротних зовнішніх коштів.

Відзначимо, що інвестиціями в порт Констанца зацікавлені приватні компанії не лише Румунії, а й інших країн. Нещодавно про свої інтереси заявили транспортні компанії з Угорщини та Словаччини. Зокрема, порт відвідала делегація представників угорських компаній: Eurogate Rail Hungary Zrt, Mahart Container Center Kft, Rail Cargo Logistics Hungaria Kft, а також PPS Logistic – порт Стурово зі Словаччини.

Тож маємо конкретні плани на розвиток, маємо потенційних партнерів, маємо ріст вантажообігу. Але чому не поспішають реалізувати проекти? Румунія шукає безповоротні інвестиції у Констанцу, але ігнорує операторів, які в цьому порту працюють? Публічно керівництво порту не пояснює причини та процеси, які впливають на прийняття рішень. І це – не кажучи про десятки питань, пов‘язаних з українськими вантажами. Сподіваємось, увага європейської спільноти вже найближчим часом вплине на портову політику Румунії, та допоможе налагодити справді партнерські відносини між усіма учасниками процесу.

Читайте також: Румунія поставила під загрозу морський експорт із України