Чому росія вигадує «схеми» для експорту нафти, якщо прямої заборони нема?

Складні схеми постачання нафтопродуктів з росії активно використовують вже зараз, хоча заборона ЄС на імпорт сировини почне діяти лише в грудні.

Журналісти проєкту «Радіо Свобода» «Схеми» проаналізували маршрути російських наливних суден у Чорному морі та виявили дві налагоджені схеми. Це розслідування передрукували чимало українських ЗМІ, проте вони допустили неточність: наразі ЄС не забороняв морський імпорт нафти з рф. Порти ЄС з квітня дійсно відмовляють суднам під російським прапором – проте це заборона не для торговельних, а для державних суден рф. Йдеться про військові, гідрографічні, пасажирські, наукові судна тощо.

Але рф дійсно використовує незвичайні «схеми» для експорту своєї нафти. Розберемо, у чому сенс.   

Перша схема, яку висвітлюють журналісти «Радіо Свобода», полягає в тому, що наповнені російські танкери виходять з російських портів і зупиняються в Чорному морі поблизу Румунії. Там нафта методом STS (ship to ship, борт в борт) перевантажується на судна під прапорами країн ЄС. І вже судна під прапором ЄС доправляють нафтопродукти в порти інших країн, в тому числі і Євросоюзу. 

Так, наприклад, 27 липня російський танкер Mekhanik Antonov біля порту Констанца перекачав свій вантаж на танкер Georgia під мальтійським прапором (власник судна – грецька компанія). 28 та 29 липня Georgia доотримав вантаж із російського судна VF Tanker 8, який порожнім повернувся у рф, а вже 10 серпня Georgia розвантажився у тому ж грецькому порту Agioi Theodoroi.

Як бачимо, грецькі судновласники допомагають рф експортувати нафту морем. Раніше USM вже писав, що найбільшим постачальником танкерів для перевезення російської нафти морем є, власне, приватні грецькі компанії.

Друга схема реалізується за участі танкера-накопичувача New Legend під прапором Ліберії, що п’ятий місяць стоїть біля Констанци.

Нафта й нафтопродукти з російських танкерів спершу перевантажуються на New Legend, а далі він перевантажує їх на інші судна. Потім вже судно з «дозволеним» прапором або заходить в європейський порт і розвантажується, або передає вантаж іншому судну, яке йде в європейський порт.

Приклад: 2 липня New Legend дозавантажив мальтійське судно San Sebastian, яке перелило вантаж на грецький танкер Minerva Vaso. А він уже 15 липня вивантажився у країні ЄС – Греції, в порту Agioi Theodoroi.

Загалом, як повідомляють «Схеми», таким способом залучені близько двох десятків танкерів. Що важливо: майже усі танкери належать компанії Volga Shipping бізнесмена Володимира Лісіна. Він є в крузі найближчого оточення президента країни-терориста путіна та очолює рейтинг найбагатших людей росії, за версією російського Forbes 2022 року.

Для чого такі складнощі?

Шостий пакет санкцій ЄС (ухвалений 3 червня) забороняє морський імпорт російської нафти лише з 5 грудня 2022 року, а з 5 лютого 2023 року – імпорт нафтопродуктів з рф. Тож зараз, станом на 8 вересня, рф досі може експортувати нафту своїми танкерами до портів ЄС. Тоді навіщо рф використовує «альтернативні» та прихованні маршрути для експорту своєї нафти? 

Як розповів керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, причини для таких дій — дві.

Перша з них полягає у тому, що рф не володіє достатньою кількістю саме нових та потужних танкерів. Та й ті «великі» танкери, що є, наразі використовуються для експорту нафти у Туреччину, Єгипет тощо. Такі судна, як у Volga Shipping, просто не здатні виконувати далекі рейси, та й не можуть експортувати великі партії. Тому їм і доводиться «підвозити» невеличкі партії протягом п’яти місяців для New Legend (це друга «схема», яку згадують журналісти «Радіо Свобода»). 

Ще одна причина такого «схематозу» полягає у тому, що чимало всесвітніх компаній відверто не хочуть співпрацювати з рф через розв’язану нею війну в Україні. Для багатьох відомих учасників ринку морських перевезень працювати з країною-терористом — недопустимо. Тож росії доводиться вигадувати складні шляхи збуту своєї сировини.

Схожу ситуацію спостерігаємо і на ринку зерна: рф не може забезпечити експорт свого збіжжя в необхідних об‘ємах. І керуюча верхівка намагається звинуватити в цьому Україну та Туреччину – мовляв, домовленості «зернового коридору» по експорту російського зерна не виконуються. Хоча Стамбульські угоди не мали жодного відношення до об‘ємів збуту зернових з рф. Міжнародна спільнота явно демонструє відсутність зацікавленості в російських постачаннях, і рф за звичкою шукає винуватців проблеми у зовнішніх колах, а не у власній злочинній політиці.

Руслан Сорока.