За кордоном

Причиною стала нестабільність постачань на Близькому Сході та фактична блокада Ормузької протоки.

Сеул звернувся до держав Перської затоки із закликом забезпечити стабільне постачання енергоносіїв і безпеку корейських суден.

Судно пов’язують із російським «тіньовим флотом», однак через обмеження юрисдикції шведська влада не стала застосовувати примусові заходи.

Берлін розглядає створення ще однієї військово-морської бази на тлі розширення збройних сил і зростання вимог до військової логістики.

У Москві розглядають країну як важливий вузол для постачання товарів на ринки Африки та Близького Сходу.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) запровадив офіційну систему оплати та дозволів для суден, які подають заявки на прохід через Ормузьку протоку.

У Вільнюсі пояснили це тим, що інцидент стався в межах виключної економічної зони Швеції, тож справа не належить до литовської юрисдикції.

У порту на узбережжі Балтійського моря були пошкоджені щонайменше вісім резервуарів місткістю по 50 тис. кубометрів кожен.

У п’ятницю, 3 квітня, берегова охорона Швеції затримала підсанкційний танкер, який підозрюють у спричиненні розливу нафти у Балтійському морі.

Судна російського «тіньового флоту» використовують Starlink для зв’язку та координації. Про це стало відомо з розслідування.