Блокада зерна: причини та наслідки заборони на імпорт з України

Вже чотири країни Євросоюзу ввели тимчасову заборону на імпорт зерна з України. Фактично, йдеться і про транзит агропродукції. Переговори тривають, ситуація загострюється через пік посівної, блокаду інспекцій суден у Босфорі та невизначеність майбутнього агроринку. 

Наразі умови торгівлі на ринку агропродукції в Україні – гірші, ніж були до повномасштабного вторгнення рф. Таку думку щодо наслідків заборони імпорту зерна висловив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон під час брифінгу в Ukraine Media Center.

З чого все почалось?

Після початку повномасштабної війни Україна не могла експортувати зерно морем. Це змусило учасників агроринку перевозити збіжжя великими партіями суходолом до ЄС. Оскільки українське зерно дешевше за вирощене в ЄС, нарощення його імпорту вплинуло на європейських фермерів — вони почали протестувати.

У березні 2023 року до України надійшов лист від урядів Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини щодо необхідності ввести певні заходи, які частково обмежать імпорт агропродукції з України. Також у листі йшлося про компенсацію збитків фермарам цих країн з точки зору солідарності.

На початку квітня 2023 року Польща оголосила про тимчасове припинення імпорту зерна з України, щоб обмежити вплив на ціни.

Вже 13 квітня Міністерство сільського господарства Словаччини заборонило обробку імпортованого з України зерна, а також його продаж на внутрішньому ринку. Рішення ухвалили після того, як у Словаччині у партії української пшениці нібито виявили пестициди, «які не дозволені в ЄС і мають негативний вплив на здоров’я людини».

Також 16 квітня Угорщина запровадила заборону на імпорт українського зерна, олійних культур та інших сільськогосподарських продуктів до 30 червня. Таку позицію аргументували відсутністю значних заходів на підтримку місцевих виробників із боку ЄС.

У цю середу, 19 квітня, Болгарія ввела тимчасову заборону на імпорт продовольства з України, за винятком транзитних товарів. Основною причиною стало те, що у 2022 році, всупереч концепції так званих коридорів солідарності, значні обсяги продовольства залишилися в країні.

«Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, це може закінчитися вкрай важкими наслідками для болгарського бізнесу», – підкреслив голова тимчасового уряду Болгарії Гилиб Донєв.

Реакція України і ситуація зараз

Гендиректор УКАБ Роман Сластьон заявив, що заборона імпорту з боку уряду Польщі і де-факто блокування транзиту агропродукції з України — були шоком.

«Мова йде про корми, шрот та іншу продукцію. Були певні нюанси, невдоволення польських фермерів щодо руху українського зерна, вони бачили весь той обсяг, але в левій частці воно прямує до інших країн Європи, Азії та Африки. Емоційно десь зпрацював тригер, і як наслідок побачили певною мірою нераціональне рішення з боку польського уряду», – коментує Роман Сластьон.

Наразі УКАБ спостерігає за ланцюговою реакцією по інших країнах. Зокрема, аналогічні заходи заборони на великий перелік аграрної продукції до імпорту є з боку Угорщини, Словаччини. Щодо транзиту досі тривають переговори.

«Румунія не забороняла ані імпорт, ані транзит наразі. У них є певні дискусії всередині. Тим не менше, там побоювань дещо менше. Такі рішення суперечить європейському законодавству, оскільки ринок ЄС функціонує як один спільний агроринок. Перетин польского кордону – це перетин кордону власну з усім Євросоюзом. Тому подібні рішення точно не робляться на рівні урядів певних країн, вони належать виключно до Єврокомісії, до якої апелювали наші урядовці та ми», – пояснив гендиректор УКАБ.

Читайте також: Єврокомісія розкритикувала рішення Польщі та Угорщини щодо заборони імпорту українського зерна.

Гендиректор УКАБ підкреслює, що блокада транзиту – це занадто жорсткий захід.

«Блокада імпорту, нехай тимчасова, як то заявлено зараз до 30 червня, це теж надто жорсткий крок та механізм. Він також має бути у найближчій перспективі переглянутий, бо де-факто ми зараз маємо умови торгівлі гірші, ніж вони були навіть до повномасштабного вторнення», – зауважив Роман Сластьон.

Шляхи вирішення і втрати

З 16 квітня тривали перемовини України із Польщею. Наразі відомо про досягнення домовленостей щодо відновлення транзиту, який має відновитись з четверга, 19 квітня, на п’ятницю, 20 квітня.

«Є ряд технічних моментів, щоб забезпечити власне те, що це буде транзит, а не транзит, який можливо осідатиме в Польщі. Цей механізм можна забезпечити через GPS-трекінг, можливий супровід автомобілів чи вагонів з боку польського уряду», – пояснив Роман Сластьон.

У свою чергу Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила три пропозиції для реагування на ситуацію:

• Підтримка фермерів, на яких негативно вплинув імпорт з України. Єврокомісія вже виділила 56 млн євро країнам, і підготувала другий пакет допомоги в 100 млн євро.
• Єврокомісія застосує превентивні заходи відповідно до чинних правил торгівлі, які стосуються певних категорій агропродукції, в тому числі пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника.
• Єврокомісія проведе розслідування щодо імпорту інших категорій товарів з України.

Основні покупці українських зернових та олійних культур – країни Південної Європи (Іспанія, Італія), але водночас велику кількість імпортували і країни Північної та Східної Європи. Зі свого боку Україна також закуповувала багато продукції з Польщі, що створювало і конкуренцію, і задовольняло потреби споживача.

В УКАБ також зазначають, що збитки є, але наразі їх подрахунок не проводили, оскільки ситуація досі невизначена та неоднозначна. Деякі продавці очікують на наступні кроки урядів та можливий транзит. Мова йде і про простой продукції.

«Якщо виробники вже пройшли українську митницю, але не пройшли кордон Польщі, відповідно така продукція повертається назад. Це рахується як імпорт до України із необхідістю сплати ПДВ та інших податкових зборів, тому це насправді доволі суттєва проблема. Збитки будуть великі, але більша проблема, що це відбувається у пік посвіної кампанії. Аграрії тепер знову не розуміють, чи їм сіяти, які це мають бути культури, і чи буде потрібна ця продукція, чи можливо її буде експортувати», – наголосив Роман Сластьон.

Водночас є проблеми і у роботі «зернового коридору», блокада інспекцій суден з боку російської сторони СКЦ у Босфорі. Щодо цієї ситуації також тривають переговори у Туреччині. Мова йде про формат перевірок принаймні 2-3 суден на добу, хоча це і не відповідає можливостям і потребам портів України.

Читайте також: Україна та Туреччина домовилися відновити інспекції суден.

Майбутнє і перспективи

В умовах абсолютної невизначеності є побоювання, що українські аграрії відмовлятимуться від посівної. Минулого року вже склалась ситуація, коли багато фермерів вийшли у збиток, тому цьогоріч це може стати для них ще більшим ударом.

Серед експертів також думка, що російська пропаганда могла зіграти свою роль у цій ситуації, підливаючи олію у вогонь. На це вказує збіг блокади українського зерна одразу з двох сторін – і морськими шляхами, і суходолом.

Терміни вирішення ситуації також залишаються незрозумілими. У свою чергу УКАБ наголошує, що поки переговори тривають, тому робити остаточні висновки зарано. Це завжди доволі складні та дипломатичні процеси. Зокрема, наразі ситуацію розглядає Єврокомісія, з якою в України є, як і з Євросоюзом, зобов’язання стосовно вільного взаємного доступу до ринків. 

Олександра Ковтуцька.