Безпечний курс: як вчать майбутніх моряків захищати себе від торгівлі людьми

Попри виклики, спричинені повномасштабним вторгненням, Україна залишається провідною морською державою. Щороку тисячі українських моряків виходять у рейси, підписують контракти з іноземними компаніями та працюють під різними прапорами. Разом із перспективами професійного зростання вони стикаються з ризиками — шахрайством, трудовою експлуатацією та торгівлею людьми.
Щоб мінімізувати ці ризики, у Дунайському інституті Національного університету «Одеська морська академія» на Одещині вже третій рік поспіль реалізують унікальну програму практичних тренінгів із протидії торгівлі людьми. Програму розробляють та впроваджують експертні фахівці Благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ».

Журналісти Ukrainian Shipping Magazine дізнавалися, які навички отримують курсанти та наскільки сучасні українські моряки схильні до потрапляння в експлуатацію.
Що таке торгівля людьми та наскільки актуальною є ця проблема у наші дні?
Торгівля людьми, або рабство, залишається одним із найсерйозніших сучасних злочинів. Якщо в минулому наявність рабів могла вважатися приводом для гордощів, то сьогодні це — привід для кримінальної відповідальності у більшості країн світу. Попри суворість законів, кількість постраждалих залишається високою. За даними Міжнародної організації з міграції, за роки незалежності понад 300 тисяч українців стали жертвами торгівлі людьми. Лише у 2024 році Національна сервісна служба надала статус постраждалих від цього злочину 182 особам, що на 64 більше, ніж у 2023 році (переглянути статистику можна тут).
Сутність торгівлі людьми визначає стаття 149 Кримінального кодексу України: це «здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина». Злочин може набувати різних форм — від сексуальної та трудової експлуатації до примусового жебрацтва, вилучення органів чи втягнення у злочинну діяльність. Найуразливішими залишаються ті, хто шукає роботу, особливо за кордоном, або погоджується на сумнівні пропозиції без офіційного оформлення документів.
Торгівля людьми завжди характеризується трьома ключовими елементами: дією, способом і метою. Дія включає вербування, перевезення, передачу або прийом людини; спосіб визначає, як це відбувається — примус, обман, шантаж чи зловживання владою; а мета полягає у використанні жертви для експлуатації, що може набувати форм трудової чи сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва, вилучення органів або втягнення у злочинну діяльність. Поєднання цих трьох складових дозволяє визначити, чи мала місце торгівля людьми, і є базою для профілактики та захисту потенційних жертв.
Особливу увагу потребує професія моряка. Робота на іноземних суднах відкриває перспективи кар’єрного росту, але водночас створює ризики стати жертвою шахрайства чи трудової експлуатації. Ці ризики посилилися після початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Частина моряків не могла повернутися додому через блокування портів, інші були вимушені шукати нові контракти в умовах невизначеності. Додатково мобілізація та заборона на виїзд чоловіків працездатного віку обмежили можливості легального працевлаштування, що підвищило ризики шахрайства.
Багато іноземних суднових компаній продовжують шукати українських моряків, часто через посередників, перевірити легальність яких складно. Це робить моряків особливо вразливими до порушень прав людини та трудової експлуатації.
Через це профілактика та захист моряків від торгівлі людьми залишаються пріоритетом як на рівні державної політики, так і через освітні та просвітницькі програми, спрямовані на майбутніх фахівців морегосподарського комплексу.

Підготовка моряків в України: чи приділяється увага протидії торгівлі людьми
Професійна підготовка українських моряків традиційно зосереджена на технічних і професійних аспектах роботи на морі. Навчальні програми морських закладів орієнтовані на судноводіння, судномеханіку, навігацію, безпеку на морі та інші технічні дисципліни. Водночас питання протидії торгівлі людьми та захисту прав моряків у цих програмах не завжди інтегровані.
Державні освітні стандарти, затверджені Міністерством освіти і науки України, не передбачають окремих вимог щодо включення тематики торгівлі людьми до навчальних планів морських спеціальностей. Відсутність нормативних актів, які б зобов’язували навчальні заклади охоплювати цю тему, призводить до того, що підготовка моряків до реальних ризиків у рейсі залишається неповною. Як наслідок, більшість морських навчальних закладів не застосовують системного підходу до формування навичок самозахисту та обізнаності щодо трудової експлуатації.
Разом із тим, окремі ініціативи реалізуються через співпрацю з недержавними організаціями, які проводять тренінги та просвітницькі заходи для курсантів. Проте такі активності частіше разові та не інтегровані у офіційну навчальну програму.
Ситуація свідчить про необхідність розробки та впровадження навчальних модулів і системних тренінгів з протидії торгівлі людьми. Їхня інтеграція в офіційні програми морських спеціальностей дозволить забезпечити комплексну підготовку майбутніх моряків до сучасних ризиків у міжнародній практиці працевлаштування.

Досвід Дунайського інституту НУ «ОМА»
Аналіз ситуації з підготовкою моряків в Україні показує, що відсутність системного навчання з питань протидії торгівлі людьми створює значні ризики для майбутніх фахівців морегосподарського комплексу. Саме тому особливо цінним є досвід Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія», де з 2023 року, завдяки домовленостям з Благодійним фондом «Карітас Одеса УГКЦ», започатковано регулярні тренінги для курсантів. Вони спрямовані на підвищення обізнаності щодо ризиків експлуатації та формування навичок безпечної поведінки під час працевлаштування за кордоном.
Перший цикл тренінгів у 2023 році було проведено напередодні Європейського Дня протидії торгівлі людьми 18 жовтня. Фахівці фонду, у межах проєкту за підтримки Посольства Франції у Відні, провели навчання для курсантів першого курсу Дунайського інституту НУ «ОМА». Матеріали тренінгу були адаптовані до морської специфіки закладу: враховували більшу кількість документів у членів екіпажу, часті подорожі, а також участь проміжної ланки (крюїнгу) у процесі працевлаштування.
«Для нас це стало цікавим викликом: ми працюємо з молоддю, яка вже у зоні ризику, бо шукає можливості заробітку, і одночасно — це майбутні фахівці вузької галузі з власною специфікою. Нам було важливо надати практично корисні поради саме для цієї професії», — розповідає менеджер проєктів Благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ» Юрій Берлінський.
Після успішного першого циклу адміністрація інституту погодила повторення тренінгів для нових першокурсників у 2024 і 2025 роках, що створило основу для системного підходу.
Кожен тренінг поєднує теоретичну та практичну частини. Теоретична передбачає інтерактивні лекції про сутність торгівлі людьми, її основні види та складові злочину, із використанням деперсоналізованих історій реальних постраждалих. Практична частина включає відпрацювання сценаріїв: від відвідування крюїнгу та підписання контракту до першого дня на судні з необхідним документальним оформленням. Курсантам допомагають складати індивідуальні плани безпеки та мапи контактів для звернення по допомогу.
«Для нашого інституту важливо виховувати не лише висококваліфікованих фахівців морегосподарського комплексу, а й свідомих, поінформованих та соціально відповідальних громадян. Саме тому такі тренінги вже третій рік поспіль проводяться для здобувачів першого курсу», — зазначили в адміністрації Дунайського інституту.
Досвід співпраці Дунайського інституту НУ «ОМА» та Благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ» демонструє, що навіть у вузьких спеціальностях освіти можна інтегрувати навчання з протидії торгівлі людьми, роблячи підготовку майбутніх моряків комплексною та орієнтованою на реальні виклики сучасності.

На що звернути увагу вже діючим морякам та куди звертатися по допомогу?
Для працюючих моряків питання безпеки та запобігання торгівлі людьми є надзвичайно актуальним. Ризики виникають не лише на судні, а й у процесі працевлаштування та організації поїздок за кордон. У багатьох випадках моряки вступають у контакт із роботодавцями або агентствами-посередниками, не маючи можливості перевірити їхню репутацію чи легальність пропозицій. Особливо слід насторожуватися у випадках вимог сплатити гроші наперед за «оформлення контракту», «внесення в базу» чи «підтвердження документів» — такі дії часто є ознаками шахрайства та потенційної експлуатації.
Під час укладання контракту важливо ретельно перевіряти умови, наявність офіційних документів, гарантій та контактів компанії-роботодавця. Навіть досвідчені моряки іноді стикаються з непередбачуваними ризиками через зміни в законодавстві або специфіку роботи на певних судах. Увага до деталей та знання своїх прав залишаються ключовими інструментами захисту.
Не менш важливою є поінформованість про доступні канали допомоги. У випадках сумнівних пропозицій або загрози експлуатації моряки можуть звертатися до державних органів, спеціалізованих гарячих ліній та міжнародних організацій. Одним із головних ресурсів є Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми — 527, де можна отримати, зокрема, безкоштовну консультацію щодо працевлаштування та подорожей. Важливу роль відіграє також підтримка колег та профспілкових організацій: обмін досвідом і попередження про потенційні ризики значно знижує ймовірність потрапити у небезпечну ситуацію.
Якщо уникнути негативної ситуації не вдалося, моряк може скористатися програмами реінтеграції та підтримки, наприклад, у Благодійному фонді «Карітас Одеса УГКЦ», де конфіденційні консультації доступні за телефоном 095 295 33 30.
Таким чином, захист моряка від торгівлі людьми базується на поєднанні уважності, знання власних прав та доступу до допомоги. Надання цих знань у фахових закладах освіти є ключовим елементом комплексного підходу, що дозволяє навіть досвідченому фахівцеві залишатися впевненим і безпечним у процесі працевлаштування, під час подорожей і в повсякденній професійній діяльності.