База російського флоту у Середземномор’ї: що відомо про сирійський порт Тартус

З початку повномасштабного вторгнення на Україну росія посилила використання своєї бази ВМС у сирійському порту Тартус. USM зібрав, що відомо про цей порт і які його інфраструктурні потужності. 

За період з 4 по 8 квітня 2024 року росія перекинула з Тартусу в лівійський порт Тобрук артилерійські системи. Їхня кількість і тип не визначені. Про це писали OSINT-аналітики Russian Forces Spotter.

Для доставлення вантажів росіяни залучили 2 десантні кораблі зі складу Північного флоту рф: «Александр Отраковский» та «Иван Грен».

Експерти побоюються, що сам факт перекидання військових вантажів рф до Лівії може свідчити про новий спалах бойових дій у регіоні.

Раніше з’являлася інформація, що росіяни планують створити у східній Лівії військово-морську базу, аби шпигувати за ЄС.

Росіяни й до цього регулярно використовували порт Тартус для перекидання військових вантажів — проте здебільшого на територію самої Сирії. Таким чином кремль допомагав зберегти владу сирійському диктатору Башару Асаду, який втратив контроль над більшою частиною країну через громадянську війну, що почалася у 2011 році й триває досі.

А з початку повномасштабної війни росії проти України країна-агресор почала завозити у Тартус зерно, вкрадене з окупованих територій України. Зараз у сирійському порту постійно відбувається ротація кораблів рф. Також у порту помічають російські танкери та суховантажі з вимкненими AIS. 

Нагадаємо, у сирійському порту знаходиться 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ росії (720-й ПМТЗ). Інфраструктура бази складається з кількох невеликих споруд і двох плавучих пірсів завдовжки 100 метрів кожен. ПМТО рф знаходиться на території бази 63 бригади ВМФ Сирії.

Історія російського перебування у порту Тартус

Військово-морська база у Тартусі з’явилася ще за часів СРСР — у 1971 році. Пункт використовували для забезпечення радянського флоту в Середземному морі. З розпадом СРСР у 1991 році Середземноморська ескадра припинила своє існування, але ПМТЗ у Сирії залишився. 

До 2011 року рф використовувала Тартус для поповнення запасів палива та продовольства під час разових заходів кораблів у Середземне море.

З початку громадянської війни в Сирії, кремль постачав через Тартус боєприпаси для режиму Асада. Так, 8 січня 2012 року група російських кораблів на чолі з важким крейсером «Адмирал Кузнецов» заходила у порт. В офіційній версії заявляли, що кораблі просто «поповнювали запаси». Втім, представники НАТО визнали цей крок актом підтримки сирійського диктатора.

На початку літа 2013 року москва оголосила про наміри відновити постійну військово-морську присутність у Середземному морі. Згодом росія наново створила Середземноморську ескадру ВМФ рф.

У 2015 році росія почала модернізацію ПМТЗ для базування там важких кораблів, зокрема крейсерів і авіаносців. А 29 грудня 2017 року росія та Сирія підписали угоду про розширення території 720-го ПМТЗ. За умовами договору, база у Тартусі передається росії у безоплатне користування, отримуючи повний імунітет від цивільної та адміністративної юрисдикції Сирії. 

Максимальна кількість кораблів рф, яким дозволили одночасно знаходитися у Тартусі становила 11 одиниць, включно з ядерними ракетоносіями. Угода між режимами розрахована на 49 років та автоматично продовжується ще на 25 років.

Військово-морська база рф у Сирії дозволяє москві демонструвати свою присутність у Середземному морі та на Близькому Сході. Проте здебільшого значення 720-го ПМТЗ у Тартусі для зовнішньої політики росії є символічним: це єдина єдиний російський військовий об’єкт у так званому «дальньому зарубіжжі». Разом з тим, більшість військових експертів вважають, що база ВМС рф у Тартусі наразі не має серйозного воєнно-стратегічного значення.