У ЄС стурбовані «надмірним імпортом» зерна з України
«Шляхи солідарності», впроваджені ЄС на кордонах з Україною, створили проблеми для європейських фермерів, які тепер постали перед труднощами зі збутом власної продукції.
Проблеми місцевих фермерів (особливо у прикордонних країнах) спонукають Єврокомісію шукати шлях для захисту європейських виробників.
Про це заявив Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський під час пресконференції за підсумками ради міністрів ЄС з питань сільського господарства та рибальства, повідомляє «Укрінформ».
За його словами, найбільш чутливою темою було питання щодо імпорту з України.
Ініціатива щодо «коридорів солідарності» була дуже успішною. На початку російської агресії імпорт з України був майже повністю заблокований, і становив не більше 200 тис. тонн (сільськогосподарських) товарів на місяць. Зараз спостерігають значне підвищення імпорту в ЄС з України, у порівнянні між 2021-2022 роком
Наприклад, імпорт зерна з України в ЄС у 2021 році складав 287 тисяч тонн, у 2022 році — 2,849 млн тонн. Щодо кукурудзи — до війни з України до ЄС надходило 7,309 млн, у 2022 році цей обсяг зріс до 12 млн тонн. Те ж стосується рапсу та соняшнику. До 24 лютого ЄС імпортував 25 тис. тонн соняшникового насіння, а в 2022 році цей показник зріс до 1,85 млн тонн.
Це створило певні проблеми у прикордонних країнах, заявив Єврокомісар. Імпорт українського соняшника в Болгарію збільшився з близько 3 тис. тонн у 2021 році до 892 тис. у 2022-му. У Румунії, Угорщині, Болгарії, Польщі та Словаччини спостерігається величезний обсяг зростання українського експорту пшениці, рапсу, кукурудзи та інших культур.
«Це не є проблемою для усього ЄС. Десь ми бачимо зростання імпорту, в інших місцях – його зменшення. Але це є регіональною проблемою, проблемою для прикордонних країн. З одного боку, це успіх «шляхів солідарності». З іншого — нам потрібно розв’язувати проблеми місцевих фермерів, які зараз постають перед труднощами у реалізації власної продукції», — прокоментував Войцеховський.
Він підкреслив, що під час обговорення жодна з країн-членів Союзу не висувала пропозицій щодо скорочення або створення якихось бар’єрів для українського експорту. Водночас, країни ЄС почали шукати шлях підтримки європейських фермерів, наприклад — використання кризового резерву.