Калашник: судноплавство через порти Великої Одеси фактично зупинилося з 22 липня

Російські атаки фактично зупинили судноплавство через порти Великої Одеси з 22 липня. 

Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Михайло Калашник.

Міністр провів брифінг для представників 27 країн і п’яти міжнародних організацій щодо безпекової ситуації та роботи транспортної логістики в умовах посилення російських атак.

За словами Калашника, Росія одночасно атакує морські порти, цивільні судна, залізничну та прикордонну інфраструктуру — фактично всі основні маршрути, якими Україна забезпечує експорт, імпорт, пасажирські та вантажні перевезення.

Особливо складною залишається ситуація на морі. За словами міністра, з 22 липня через систематичні атаки судноплавство через порти Великої Одеси фактично зупинилося.

У 2026 році зафіксували 198 атак на портову інфраструктуру, 95 — на судна в портах та 69 — на судна у морському коридорі. Лише за один місяць російські війська атакували 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу узбережжя.

Під постійними ударами залишається і залізниця. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 6 125 атак на залізничну інфраструктуру, з них понад 1,5 тис. — цьогоріч. Пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів.

Попри це «Укрзалізниця» продовжує пасажирські та вантажні перевезення.

Окремо Калашник повідомив, що Україна звернулася до міжнародних партнерів із проханням передати локомотиви для підтримки безперервної роботи залізниці.

За останній тиждень Росія також чотири рази атакувала пункти пропуску на півдні України. На кордоні з Молдовою пошкоджено пункт «Виноградівка — Вулканешти», повністю зруйновано інфраструктуру пункту «Табаки — Мирне», а також атаковано сервісну зону біля «Рені — Джюрджюлешть», де постраждали вантажівки, зокрема іноземних перевізників.

На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча».

За словами Калашника, роботу пунктів пропуску після атак відновлювали в аварійному режимі протягом 24-48 годин.

Тепер Україна планує заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна буде оперативно розгортати на місцях пошкоджень. Паралельно триває робота із сусідніми країнами щодо використання інфраструктури суміжної сторони та швидкого перенаправлення транспортних потоків.

Калашник також закликав партнерів долучатися до новоствореного Фонду підтримки транспорту, який адмініструє Литва.

Через цей механізм держави-партнери зможуть спрямовувати внески на конкретні потреби транспортної галузі — від обладнання та мобільної інфраструктури до відновлення та підвищення стійкості транспортної системи.

За словами міністра, російські удари по українській логістиці вже мають прямі наслідки за межами України. Йдеться про іноземні судна в українських портах, іноземних перевізників на пунктах пропуску, вантажі на європейських маршрутах та український аграрний експорт до понад 55 країн світу.

Україна разом із партнерами працює над відновленням пошкодженої інфраструктури, формуванням резерву обладнання, підтримкою залізниці та альтернативними рішеннями для збереження транспортного сполучення.