Україна домоглася створення природоохоронної зони у водах Антарктиди

Після трьох років міжнародних переговорів 48-а Консультативна нарада сторін Договору про Антарктику консенсусом підтримала українську ініціативу.

Держави-учасниці Договору про Антарктику підтримали ініціативу щодо створення нового природоохоронного району в затоці Колінз — поблизу станції «Академік Вернадський». Про це повідомили у НАНЦ.

«Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз. Вони відомі унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям», — зазначили українські науковці.

Мета ініціативи — захист цих екосистем від зростаючої туристичної активності та наслідків зміни клімату. Підготовка тривала три роки інтенсивних міжнародних переговорів, у яких Україну представляв НАНЦ.

Нарада не обійшлася без дипломатичних ускладнень. Три країни подали заявки на отримання статусу Консультативної сторони договору — Канада, Туреччина та Білорусь. Україна підтримала перші дві й виступила за відтермінування розгляду білоруської заявки. Однак Індія заблокувала розгляд усіх трьох заявок, наполягаючи на принципі «або всім, або нікому».

«Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску», — заявив очільник НАНЦ Євген Дикий.

Росія та Китай, своєю чергою, вкотре заблокували надання імператорському пінгвіну статусу особливо охоронюваного виду — попри дані про критичне скорочення популяцій через втрату морського льоду. У квітні цього року Міжнародний союз охорони природи відніс цей вид до таких, що перебувають під загрозою зникнення.

Наразі учасниками Договору про Антарктику є 58 країн, однак статус Консультативної сторони з правом голосу мають лише 29 з них, включно з Україною.

Раніше USM писав, що екосистеми Антарктиди страждають від зростання судноплавства.