В Одесі обговорили майбутнє професії моряка та виклики сучасної морської галузі

26 вересня команда Interlegal долучилася до міжнародної конференції «Добробут, безпека та якість життя моряків», присвяченої 25-річчю Морського інституту України — українського відділення The Nautical Institute (Велика Британія). Учасники обговорили сучасні виклики морської галузі: від психологічного здоров’я екіпажів до цифровізації рекрутингу та нових вимог до судновласників.

Захід став важливою подією для української та міжнародної морської спільноти, зібравши на одному майданчику експертів у галузі судноплавства, морської освіти і медицини, права та цифрових технологій. Конференція пройшла у центральному офісі міжнародної юридичної фірми Interlegal, багаторічного партнера МІУ.

Ювілейна конференція виступила яскравим підтвердженням тієї ролі, яку МІУ відіграє у морській галузі України. Створений у 2000 році в Одесі як перше відділення престижного Морського інституту Великобританії у Східній Європі, за чверть століття Інститут здобув визнання і на світовій арені. Сьогодні Інститут об’єднує понад 300 членів – капітанів, суднових офіцерів, викладачів, науковців, представників берегових структур – та активно впливає на формування українського морського професійного середовища.

Як підкреслив радник ректора НУ «Одеська морська академія» Михайло Міюсов у вітальному слові на відкритті заходу, саме завдяки МІУ Україна отримала доступ до світового досвіду та змогла інтегрувати своїх моряків у міжнародну професійну спільноту.
 
«Членство в МІВ дало доступ до світового досвіду, участі у семінарах, форумах, виставках. Сьогодні МІУ входить до мережі, що об’єднує понад 10 000 фахівців із 120 країн, серед них більш як 350 українських членів. За 25 років МІУ здобув авторитет в Україні та за її межами, сприяє підвищенню кваліфікації плавскладу, розвитку морської освіти та безпеки судноплавства».
 
Особливі вітання надійшли й від міжнародних партнерів Інституту. Джуліан Паркер, який понад 30 років обіймав посаду секретаря The NauticalInstitute, відзначив, що конференція стала «досконалим прикладом того, як професійні організації можуть підвищувати знання, навички та обізнаність мореплавців як на березі, так і на борту суден».

А колишній CEO The Nautical Institute Філіп Вейк наголосив на стійкості української морської спільноти: «Ця ювілейна конференція – яскравий доказ невпинної роботи МІУ. Те, що вона відбулася попри війну, свідчить про професіоналізм та витривалість українських моряків і всього Інституту».
 
Із теплими словами підтримки до членів МІУ звернувся у своєму відеопривітанні чинний президент The Nautical Institute, капітан Trevor Bailey: «Я радий привітати українське відділення з 25-річчям у складі нашої світової спільноти. Ми високо цінуємо все, що ви зробили, навіть у ці непрості часи. Де б ви не були – вдома чи в морі – ви завжди залишаєтесь частиною родини NauticalInstitute. Ми щиро вітаємо вас у нашій спільноті та підтримуємо у будь-яких починаннях».

CEO The Nautical Institute, капітан John Lloyd, FNI, привітав українське відділення з ювілеєм просто з головного офісу Міжнародної морської організації в Лондоні: «Це надзвичайно особливий день, адже ми відзначаємо 25-річчя одного з найактивніших відділень у світі. Українська команда проводить технічні зустрічі, залучає нових членів і тим самим робить величезний внесок у розвиток інституту. Дякую всім вам за плідну роботу для Nautical Institute та світової морської спільноти».

Окремо всі промовці відзначили внесок Почесного секретаря МІУ професора Володимира Торського, який стояв біля витоків створення українського відділення та протягом усіх 25 років невтомно підтримує його діяльність. Колеги наголосили на його ролі як незмінного серця Інституту, навколо якого гуртується українська команда.

«Успіх відділення, яке постійно зростає за рахунок нових членів, є свідченням глибокого усвідомлення його місії. Як ніхто, професор Торський зумів показати цінність професіоналізму — як у своїх численних книгах, так і особливо на посаді головного редактора міжнародного морського журналу Sea Review, що видається Nautical Institute of Ukraine», – наголосив Джуліан Паркер.

Конференція «Добробут, безпека та якість життя моряків» стала однією з небагатьох дискусійних платформ в Україні, де акцент було зроблено не лише на професійній підготовці моряків, але й на їхньому добробуті, умовах праці та кар’єрному розвитку – ключових чинниках сталого розвитку морської галузі.

Програма заходу охопила широкий спектр питань: комплексний підхід ІМО до безпеки та якості життя моряків, вплив умов праці на фізичне та психологічне благополуччя екіпажів, актуальні проблеми морської медицини та професійної підготовки моряків у глобалізованому світі, а також боротьбу із сексуальними домаганнями на борту.
 
Особливу увагу спікери приділили цифровізації морського ринку праці, правовим аспектам діяльності суден і морських компаній, а також організації ефективних процедур безпеки на борту, включно з підготовкою спеціалістів з морської фумігації та бункерування СПГ.

Капітан Ілля Тихонов, начальник Річкової інформаційної служби державного підприємства «УКРВОДШЛЯХ», присвятив свій виступ підходу ІМО до безпеки та якості життя моряків. Він підкреслив роль трьох ключових конвенцій – SOLAS, STCW та MLC – у встановленні стандартів підготовки та компетентності екіпажів, забезпеченні гідних умов праці та охорони життя моряків. Доповідь висвітлила конкретні кроки ІМО: впровадження резолюцій Манільської конференції щодо належних умов проживання екіпажу, запобігання насильству та сексуальним домаганням на борту, забезпечення рівного доступу жінок до морської професії, регламентацію робочого часу та медичних оглядів моряків. Спікер відзначив також постійні зусилля інституції з вдосконалення вимог міжнародних конвенцій з урахуванням сучасних технологій та змін в умовах праці, зокрема – модернізацію STCW та розробку стандартів підготовки екіпажів та дистанційних операторів для керування автономними суднами.

Ілля Тихонов наголосив, що ІМО спільно ILO формує практичні інструменти для забезпечення безпеки, благополуччя та професійного розвитку моряків, а Морський інститут України, як активний підрозділ Морського інституту Великобританії, відіграє ключову роль у впровадженні цих стандартів на національному рівні.

Віталій Кам’яной, MNI, підняв проблему втрати привабливості професії моряка та її вплив на моральний стан, мотивацію та професіоналізм екіпажів. Він відзначив, що суворі умови праці, тривалі періоди поза домом, економічна нестабільність, «конкуренція» з боку IT-індустрії та низка інших чинників зменшують інтерес молоді до морської кар’єри. Війна в Україні порушила постачання офіцерів для світового флоту, і в Європі наразі спостерігається спад набору молодих морських кадрів. Натомість кількість моряків-новачків в Азії, як очікується, зросте до 70%.
 
Перспективи втрати цікавості до професії моряка серед молоді вкрай сумні: за прогнозами BIMCO, світовий дефіцит кваліфікованих офіцерів у 2025 р. сягне 90 000 осіб.

Віталій Кам’яной запропонував конкретні стратегії підвищення привабливості професії, що можуть врятувати галузь від дефіциту кадрів: конкурентну оплату та пільги, покращення умов праці та балансу між роботою і життям, програми наставництва, розвиток технологій (особливо забезпечення стабільного інтернету) на борту, а також ініціативи з інклюзії та різноманітності.

Вікторія Разумова, MARPO Managing Director, та Олег Манько, MARPO Data AI Engineer, у своїй доповіді висвітлили прогалини у процесах сучасного морського рекрутингу та потенціал цифрової трансформації цієї галузі. Вони наголосили, що сьогодні процес рекрутингу є вкрай неефективним: відсутній єдиний формат резюме та централізована база даних моряків; роботодавці та крюїнгові агентства витрачають час на ручну обробку документів, фактично не маючи можливості підтвердити навіть особу моряка, не кажучи вже про достовірність його сертифікатів, кваліфікацію, відгуки про його роботу тощо. Інформація про кандидатів швидко застаріває, що ускладнює підбір кадрів, і талановиті моряки через часто лишаються непоміченими.

В якості рішення цих проблем спікери пропонують IMO Seafarer Number – унікальний ідентифікатор моряка, який об’єднуватиме його персональні дані, дані про його кваліфікацію та практичний досвід у єдиній структурі. Ключові етапи реалізації проєкту включають створення єдиного стандарту профілю моряка (CV) з усіма необхідними даними про його кваліфікацію, інтерактивного інтерфейсу для актуалізації моряками своїх даних, а також відкритої бази моряків з перевіреною актуальною інформацією.
 
Закликаючи до цифрової трансформації обліку даних моряків експерти переконують – це допоможе створити прозорий, зручний і ефективний ринок рекрутингу, оптимізуючи управління документацією та кваліфікаційними даними, та водночас в рази підвищить кар’єрні перспективи самих моряків.

Павло Свертілов, керуючий партнер та юридичний радник Svertilov Marine Consulting, розповів про роботу P&I кореспондента в Україні в умовах військового стану. Спікер окреслив основні виклики, з якими стикаються сьогодні судновласники та P&I клуби в Україні: обмежений доступ до портів, фізичні ризики через військові дії, необхідність дотримання заходів безпеки під час навігації.
За словами експерта, кореспонденти активно інформують P&I клуби та судновласників про ризики, з якими стикаються члени екіпажу при заході в Україну. Наприклад, якщо моряк віком 18–60 років виїхав з України без спеціального дозволу військових органів або має прописку на тимчасово окупованих територіях, то при заході в український порт його можуть допитати і навіть зняти з судна. Те ж саме стосується членів екіпажу з паспортами РФ (переважно моряків з окупованих територій). Одна з поширених проблем – санкції, що включають заборону фінансових операцій на користь українських громадян, які мають місце реєстрації (проживання) на ТОТ. Через це українські моряки і їх родичі з відповідною пропискою не зможуть отримати компенсацію у випадку травми або смерті моряка.
 
Павло Свертилов підкреслив, що у кожній ситуації P&I кореспонденти застосовують індивідуальний і проактивний підхід, щоб забезпечити кваліфіковане обслуговування і мінімізувати ризики для судновласників та екіпажу.

Складну і чутливу тему сексуальних домагань на борту суден підняв для аудиторії Олексій Чепок, менеджер якості NHCS, AFNI. За словами експерта, сексуальні домагання мають глибокі культурні корені, пов’язані з історично чоловічою професією, гендерними стереотипами та ізольованим середовищем на борту, і ця проблема у морській галузі залишається гострою попри посилення вимог до корпоративної відповідальності та добробуту членів екіпажу. Спікер навів приклади того, як різні культурні й етнічні контексти впливають на сприйняття домагань, а також зазначив, що жертви часто не повідомляють про інциденти через страх помсти або вплив на кар’єру, що породжує культуру мовчання.

Водночас галузь прагне змінити ситуацію, вживаючи конкретних кроків. Останнім часом набувають поширення міжнародні кампанії на кшталт #MyHarassmentFreeShip від ІМО 2025 року, запроваджується обов’язкове навчання з профілактики домагань, ухвалене в рамах STCW із 2026 року, приймаються резолюції МОП, що підкреслюють важливість безпечного та інклюзивного середовища на суднах.
 
Наслідки ігнорування і бездіяльності у випадку сексуальних домагань серед членів екіпажу очевидні: зниження мотивації та проблеми з утриманням моряків, репутаційні та юридичні ризики для компаній, порушення стандартів безпеки. Можливість подолати проблему експерт бачить у системному підході, який поєднує профілактику, чіткі політики, механізми конфіденційного повідомлення, психосоціальну підтримку та навчання екіпажу. Але важливо пам’ятати, що навіть одна прогалина у цій системі може підвищити ризик інцидентів і зменшити ефективність усіх інших заходів, тому ключовим є комплексне та постійне впровадження культури поваги та безпеки на борту.

Майбутнє моряків – в традиціях минулого, впевнено оголосив на своєму виступі капітан Деніс Левіцкій, AFNI.

Він зазначив, що якісна освіта, практичні навички, так само як дисципліна і порядок, завжди були ключем до ефективної роботи моряків торговельного флоту. Але зараз, за його спостереженнями, ці традиційні цінності витісняють бюрократичні процедури і формальний підхід.

Спікер навів приклади, як надмірна паперова робота, обов’язкові щотижневі й щомісячні звіти та перевірки відволікають екіпаж від практичних завдань і підривають оперативну ефективність судна. Через зменшення наставництва і занадто короткі навчальні курси молодші офіцери та рядовий склад недостатньо підготовлені до реальних кризових ситуацій на борту. А широке впровадження автоматизації та новітніх інструментів контролю зрештою веде до втрати знань, потрібних для управління судном без допомоги автоматичних систем. 

Особливу увагу капітан приділив відсутності на борту суднових лікарів і ризикам, пов’язаним із покладанням на телемедицину, а також впливу цифрових навігаційних публікацій на глибину навчання і ситуаційну обізнаність офіцерів. Він також зауважив, що у сфері Port State Control сьогодні часто переважають комерційні пріоритети, коли штрафи і затримання стоять вище за освітню складову, що підвищує стрес і навантаження на екіпаж.

Зрештою Деніс Левіцкій закликав галузь повернутися до традицій всебічної практичної підготовки, якісного навчання, дисципліни та турботи на борту як до основи майбутнього мореплавства.
До ролі наставництва в сучасних реаліях в контексті кар’єрних перспектив для моряків звернувся і капітан Євген Богаченко, AFNI. Він розкрив, як зміни в судноплавній галузі – від цифровізації та технологічної трансформації до посилення екологічного та регуляторного тиску – формують нові шляхи розвитку для моряків. Доповідач окреслив як традиційні кар’єрні шляхи «від кадета до офіцера», так і можливості переходу на берегові посади, де моряки можуть ефективно застосувати наявні у них знання і досвід, зокрема – в галузях «чистої» енергетики, морського ІТ, консалтингу та інших. В будь-якому випадку, зазначив спікер, наставництво для моряків грає ключову роль в опануванні нових навичок як на борту, так і в офісі, допомагає адаптуватися до змін і незнайомого середовища, перевести теоретичні знання у практичні досягнення, зменшити кількість помилок, сприяючи швидшому кар’єрному зростанню й професійній стійкості.
 
Євген Богаченко навів приклади з практики The Nautical Institute, Maersk, Shell та NYK, демонструючи, як системна підтримка покращує безпеку на борту та стає вагомим фактором утримання моряків і збереження кваліфікованих кадрів. Він наголосив, що навіть у світі автоматизації та цифрових систем порада та емоційна підтримка живої людини лишаються необхідною складовою для прийняття правильних рішень. Наставництво, таким чином, допомагає не лише долати брак досвіду, а й зміцнювати командні зв’язки і підтримувати психічне здоров’я членів екіпажів.
 
Капітан Євгеній Калініченко, завідувач кафедри навігації і керування судном Одеського національного морського університету, розкрив вплив умов праці на фізичне та психічне здоров’я моряків, озвучив основні проблеми, які супроводжують членів екіпажів під час рейсів, і запропонував практичні шляхи покращення їх добробуту на борту та під час перебування на березі.
Він нагадав, що морська професія – одна з найвимогливіших і найнебезпечніших у світі, де фізичне навантаження поєднується з психологічним стресом, ізоляцією від родини та високою відповідальністю за життя колег, судно та вантаж. Тривалі нічні чергування, шум і вібрація машинного відділення, екстремальні погодні та обмежені побутові умови створюють середовище, де навіть незначне погіршення умов праці загрожує фізичному здоров’ю. Хронічний недосип, виснаження, травми та обмежений доступ до медичної допомоги – буденність для моряків. Самотність, соціальна ізоляція, мовні бар’єри, тривала розлука з близькими, невизначеність через війни або бюрократичні перепони створюють додатковий психологічний тиск, а довготривала відсутність рейсів може провокувати депресію навіть на березі.

Статистика міжнародних організацій підтверджує: кожен третій моряк стикається із симптомами депресії, понад 10% випадків смертей на борту мають суїцидальний характер, а психічні розлади підвищують ймовірність травм у два рази.

Для вирішення цих проблем спікер запропонував системний підхід за державної, галузевої та міжнародної координації: створення національної програми підтримки моряків, електронного кабінету з психосоціальною підтримкою, інтеграція психологічної освіти у морську підготовку, активізація профспілок і формування фонду допомоги.

Голова Професійної спілки робітників морського транспорту України Олег Григорюк окреслив головні виклики, з якими сьогодні стикаються українські моряки, та ті напрями роботи, які профспілка щодня веде для їхньої підтримки.

Він відзначив, що наразі у своїй діяльності організація фокусується на моряках і курсантах, які тимчасово мешкають поза Україною. Підтримка курсантів – один з найважливіших напрямків діяльності. Серед ключових здобутків у цій площині Олег Григорюк назвав врегулювання питання складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) за кордоном.

Завдяки зусиллям профспілки у 2023 році було організовано екзаменаційні центри у Кишиніві, Варні, Клайпеді та Мюнхені, що дало можливість більш як 1600 українським курсантам скласти іспит, отримати дипломи й розпочати роботу за фахом. Крім того, профспілка розвиває проєкти подвійних дипломів між українськими та європейськими академіями, забезпечує фінансову підтримку курсантів, які не мають змоги оплатити навчання, та проводить системні освітні заходи.
Окремий блок роботи – гуманітарна і фінансова допомога українським морякам, які опинилися у непростих обставинах. Лише за час повномасштабної війни понад 3 500 сімей моряків отримали підтримку на загальну суму понад 63 млн грн., а стоматологічна клініка UNION DENTAL надала безкоштовні послуги членам профспілки та їхнім родинам на понад 10 млн грн.

Важливим чинником стала співпраця ПРМТУ з міжнародними партнерами – ITF, профспілками Ver.di та SEKO, фондом ISWAN та іншими організаціями. Саме завдяки цій підтримці українські моряки отримують гуманітарну допомогу, медичні послуги, фінансову компенсацію, продуктові набори, а профспілка – обладнання для роботи профспілкових осередків в умовах війни.
 
Підсумовуючи, Олег Григорюк подякував міжнародним партнерам за співпрацю та наголосив: профспілка й надалі залишатиметься надійною опорою для українських моряків і курсантів у найскладніші часи.

Провідний юрист Interlegal Дмитро Очколяс проаналізував для аудиторії правову природу інституту загальної аварії (General Average), умови та практичні виклики її застосування.

Спікер детально окреслив чотири обов’язкові умови для визнання загальної аварії: спільна небезпека для судна, вантажу та екіпажу; навмисні та обґрунтовані дії для збереження майна; надзвичайний характер витрат; ефективність заходів, що дозволяє врятувати хоча б частину майна.
На прикладі пожежі на судні у Суліні Дмитро Очколяс показав, як застосовується механізм GA на практиці, зокрема супровід клієнта від аналізу документів і комунікації з диспашерами до організації платежу через український банк та отримання страхового відшкодування. Він також звернув увагу на ключові проблемні аспекти: прийнятність гарантій, ризики при ремонті у порту-притулку та можливі дії вантажовласника у разі затримки або відсутності повідомлення про завершення рейсу.
 
Юрист підкреслив важливість гнучкого підходу, належної аргументації перед аджастерами та диспашерами і правового супроводу на всіх етапах, особливо в умовах обмежень на міжнародні платежі. Загальна аварія залишається ефективним механізмом розподілу витрат, проте її реалізація потребує уваги до юридичних деталей і практичної взаємодії між усіма учасниками морського перевезення.

Професор Олександр Ігнатьєв, завідувач кафедри професійної патології Одеського національного медичного університету, висвітлив вкрай важливу для морської галузі тему підготовки фахівців з морської медицини в Україні.

Він окреслив сучасні проблеми морської медицини: брак медичних працівників на суднах, нестача системного контролю за здоров’ям моряків, особливо на суднах під «зручними» прапорами, обмежений доступ до медичної допомоги. Сьогодні в Україні, як і в багатьох інших морських державах, відсутня єдина система збору даних про захворюваність моряків. На судах під «зручними» прапорами практично немає статистики щодо хвороб і смертей екіпажів, що ускладнює медичний супровід та профілактику ризиків для здоров’я моряків.

Морська медицина охоплює не лише клінічні знання, але й здатність діяти в умовах обмежених ресурсів, ізоляції та високої відповідальності за життя екіпажу. Тож спеціалізована освіта грає особливу роль у забезпечення здоров’я та безпеки моряків, зазначив Олександр Ігнатьєв, розповідаючи про роботу кафедри професійних патологій ОНМУ. Її фахівці займаються підготовкою лікарів і суднових медичних офіцерів, впровадженням телемедицини, розробкою електронних медичних паспортів моряків, вдосконаленням алгоритмів медичних оглядів із урахуванням професійних і вікових груп, вивченням впливу несприятливих факторів робочого середовища на організм працівників морського комплексу.
 
Професор Ігнатьєв наголосив, що наразі важливо посилити роботу з моряками в кількох ключових напрямах: забезпечити контроль за роботою медкомісій, перевірку якості навчання екіпажів з медичних питань у спеціалізованих центрах, а також контроль за організацією та ефективністю інструктажу моряків перед відправкою до країн із несприятливими карантинними та позаштатними умовами та забезпечення їх засобами і матеріалами для профілактики небезпечних хворобна кшталт малярії.

Глобалізація диктує нові вимоги до підготовки моряків, але водночас сучасні технології пропонують для цього і нові унікальні можливості. Про них розповів аудиторії капітан Олександр Піпченко, директор освітньої платформи Learnmarine.

Традиційних методів підготовки членів екіпажів недостатньо у світі, де моряки стикаються з дедалі складнішими викликами, як от швидкий розвиток цифрових систем, впровадження альтернативних видів палива, екологічних технологій з новими протоколами безпеки і жорсткими регуляторними стандартами. Сьогодні лише близько 60 % випускників морських закладів освіти володіють необхідними практичними навичками, а на тренажерах застарілих моделей складно відпрацьовувати сучасні технології, зазначив експерт. Додатково, обмежений інтернет-зв’язок на суднах ускладнює онлайн-навчання та доступ до нових курсів.

Як альтернативу традиційному навчанню моряків спікер запропонував концепцію «Змішаної моделі підготовки» (Blended Training), яка поєднує онлайн-теорію, практичні тренажери та оцінювання на основі даних. Особлива увага при підготовці приділяється VR/AR-технологіям, дистанційним симуляціям і модульним курсам із накопиченням кредитів, що дозволяють адаптувати навчання до потреб покоління Z і міжнародного ринку праці.

Таке поєднання дозволяє курсантам ефективно опановувати нові компетенції, долати прогалини в інфраструктурі й підвищувати готовність до роботи в сучасних умовах.

Сучасним підходам до підготовки фахівців у галузі морської фумігації вантажів присвятив свій виступ професор Євген Бєлобров, Аварійний Комісар морської фумігації вантажів. Він висвітлив проблеми некваліфікованої та небезпечної роботи з фумігаційними речовинами у рейсі, що раніше призводило до масових отруєнь та аварій на суднах.
 
Спікер розповів про методологію навчання, підвищення кваліфікації та тренінгів спеціалістів-фумігаторників, включно з навчанням капітанів, екіпажів, інспекторів портового нагляду та екологів. Особливу увагу було приділено міжнародним стандартам безпеки, впровадженню нормативних документів, розробці спеціалізованих інструкцій та методик дій у аварійних ситуаціях.
Як відзначив професор Бєлобров, за результатами роботи Морського інституту України та фумігаційних компаній «Скаллопс-Україна» та «Л.П.С.» за останні роки вдалося значно підвищити безпеку морських перевезень зернових та кормових вантажів, усунути випадки гострого отруєння фосфіном і запровадити нову професію «Фумігаторник морських вантажів» у Державному класифікаторі професій.

Його розповідь проілюструвала, як системна підготовка фумігаторників сприяє захисту життя та здоров’я моряків, безпеці судноплавства і охороні морського середовища, а також демонструє приклад ефективної міжнародної співпраці у сфері морської фумігації та дегазації вантажів.
 
Ігор Сурінов, судноводій Nordic Hamburg, у своїй доповіді підняв тему належної підготовки екіпажу для безпечного проведення операцій із бункерування СПГ на сучасних суднах. Він підкреслив, що LNG-бункерування загалом є доволі безпечною процедурою, а пов’язані із ним застереження ефективно нівелюються за допомогою комплексу заходів. Водночас ризики СПГ суттєво відрізняються від тих, що супроводжують бункерування традиційними видами палива через леткість і кріогенні умови зберігання цього газу, що вимагає від персоналу чіткого розуміння існуючих небезпек.

Спікер розповів про специфічні ризики, пов’язані з кріогенними та леткими властивостями СПГ – зокрема, явищами кипіння рідини, випаровування з утворенням легкозаймистих парів, а також забрудненням ліній і з’єднань для бункерування –  та про методи їх мінімізації через створення зон безпеки, контроль обладнання та систематичне навчання екіпажу.

Окремо експерт акцентував на алгоритмах дій під час надзвичайних ситуацій – пожеж, витоків та технічних відмов – а також взаємодії між судновими та портовими службами.

Ігор Сурінов зазначив, що процедури і тренування грають вирішальну роль у забезпеченні готовності екіпажу до потенційних ризиків СПГ-бункерування, і така підготовка має бути впроваджена у практику хорошої морської справи. З іншого боку рекомендується подальший розвиток норм безпеки, включно з обов’язковим використанням засобів індивідуального захисту, а також продовження досліджень у сфері безпечної експлуатації суден з LNG-двигунами.

Конференція «Добробут, безпека та якість життя моряків» підтвердила важливість комплексного підходу до розвитку морської професії в Україні. Подія стала платформою для обміну досвідом між національними та міжнародними експертами, закарбувавши роль Морського інституту України як центру інтеграції українських моряків у глобальну професійну спільноту та сприяння розвитку безпечного, сучасного та привабливого морського середовища.

Конференція завершилася ухваленням Заключного акту, який підсумував головні тези виступів і визначив напрями подальшої роботи МІУ у сфері добробуту, безпеки та підвищення якості життя моряків. А одним з ключових підсумків цієї надзвичайної зустрічі стало усвідомлення, що майбутнє морської спільноти будується на поєднанні досвіду і новітніх технологій з системним підходом до покращення умов життя і праці моряків.
 
Сучасна морська галузь перебуває на перехресті традицій та інновацій. З одного боку, цифровізація, нові технології, альтернативні види палива та глобальні зміни у ринку праці вимагають від індустрії гнучкості та швидкого реагування, підсилюючи тиск на екіпажі. З іншого – безпека, практичні навички, взаємопідтримка та відданість моряків своїй професій залишаються головною рушійною силою судноплавства.

Стратегічний, цілісний підхід до добробуту моряків – ключ до збереження досвідчених кадрів та приваблення нового покоління професіоналів. Люди, які забезпечують глобальну торгівлю, не повинні залишатися в ізоляції зі своїми проблемами – ні на судні, ні на березі. Галузь здатна ефективно змінювати середовище, в якому моряки перебувають більшу частину свого життя: створювати атмосферу взаємоповаги та підтримки на борту, забезпечувати доступ до медичної допомоги, зокрема психологічної, розвивати прозорі стандарти та гідні умови праці. Поєднання практичного навчання та цифрових інструментів, сучасних інновацій та традиційних цінностей цієї непростої професій здатне гарантувати стійкість галузі та розвиток українського морського професійного середовища в майбутньому.