Морські контейнерні перевезення в Україні у 2025 році

У 2025 році транспортування вантажів морем та контейнерні перевезення в Україну відбуваються в умовах триваючого військового конфлікту. Це створює значні виклики для логістики та митного оформлення.

Після початку війни морські порти України, зокрема порти Великої Одеси, зазнали блокади, що призвело до значного скорочення контейнерних перевезень.

Відновлення морських коридорів

16 серпня 2023 року ВМС ЗСУ забезпечили функціонування Українського морського коридору для торговельних суден. За рік його роботи було експортовано 43,5 млн тонн агропродукції до 46 країн світу, що свідчить про ефективність цього маршруту.

Однак, у 2024 році спостерігалося поступове відновлення контейнерного сполучення. За даними ДП «Адміністрація морських портів України», обсяг перевалки контейнерів у 2024 році зріс на 92% порівняно з 2023 роком, досягнувши 129 902 TEU.

Вартість фрахту та обхідні шляхи

Вартість фрахту на перевезення по Україні 20-футового контейнера з портів Великої Одеси поступово знижувалася протягом 2024 року. У лютому 2025 року ставки становили $900–1000, що є конкурентоспроможним порівняно з європейськими альтернативами, такими як Констанца та Гданськ.

Альтернативним маршрутом для транспортування вантажів є річкові перевезення Дунаєм. До війни дунайські порти були менш завантажені, але після блокади Чорного моря їх значення зросло. У 2023 році перевалка в дунайських портах досягла майже 30 млн тонн, що перевищує попередні оцінки їхньої пропускної спроможності. Але експерти відзначають, що цей маршрут не настільки економічно доцільний.

З якими викликами стикаються логістичні компанії

Ми поспілкувалися з експертом з питань митного оформлення та логістики й комерційним директором ТОВ «ЮАЕЛ» Марією Єрьоміною.

Пані Марія, з якими основними викликами під час морських перевезень ви стикаєтесь?

Війна суттєво вплинула на логістичну галузь. Й звісно, що головний виклик – це безпека перевезень.

Також відбулися певні зміни в законодавстві. Після прийняття ​Закону, який імплементує певні положення Митного Кодексу ЄС № 3926-20  стало необхідне отримання статусу АЕО, це вимагає надання, поза іншим, таких документів як Внутрішні процедури контролю та управління ризиками, підтвердження відповідності стандартам безпеки.

Цифровізація митних процедур вимагає й інтеграцію з митними системами, навчання працівників.

Спрощення процедури ввезення гуманітарної допомоги активувало діяльність «підприємців», які вирішили скористатися незаконно цим. Це призвело до того, що митниця може вимагати додаткові документи, що підтверджують законність походження та переміщення товарів.

Тобто наразі, наскільки я розумію, це є основними ризиками, з якими ви зараз стикаєтесь?

Основні ризики пов’язані з безпекою судноплавства через постійну загрозу обстрілів, мінну небезпеку та зміни в міжнародному страхуванні перевезень. Крім того, ми все ще змушені адаптуватися до нових логістичних ланцюгів і працювати в умовах обмеженого доступу до традиційних маршрутів.

Як логістичні компаніїтакі як UAELпристосовуються до таких змін?

Ми в основному застосовуємо мультимодальні перевезення, комбінуючи морський та автомобільний транспорт. Вантаж їде до Гданьска, а далі вантажівкою до України. Важливим фактором для нас також є тісна співпраця з міжнародними партнерами, що дозволяє знаходити ефективніші маршрути та зменшувати логістичні витрати.

Пані Марія, які перспективи для морських перевезень в Україні ви бачите у 2025 році?

Обнадійливим фактором є те, що відновлення морських перевезень триває, і ми бачимо позитивну динаміку. Якщо безпекова ситуація покращиться, Україна зможе поступово повернутися до довоєнних обсягів перевезень, а розвиток альтернативних маршрутів сприятиме стабільності логістики.