Раціональне зерно: як мінімальні експортні ціни вплинуть на ринок

Після початку російського повномасштабного вторгнення, аграрна продукція стала основним експортним потоком України. Через заблоковані порти ми не мали можливості експортувати металопродукцію й руду, яку зазвичай транспортують саме морем. Після підписання Зернової угоди Україна отримала можливість експортувати суднами лише зернову продукцію. 

Зернова угода, на щастя, вже у минулому, а її місце посів український морський коридор. Експорт металопродукції відновили, але агропродукція досі посідає перше місце. Обсяги коштів, які «крутяться» у цій сфері, не могли не зацікавити як шахраїв, так і представників певних структур виконавчої влади.

Результат — розмір неповерненої валютної виручки від експорту тримається в Україні на рівні $7-8 млрд, за даними НБУ. Гарна новина — ця цифра не зростає вже рік. Погана — це все одно дуже великі втрати для бюджету. 

Уряд почав шукати рішення, аби завадити «чорному» експорту зерна. Одним з останніх таких рішень стало впровадження механізму мінімальних експортних цін, проти якого виступив український бізнес. Про це і розповімо у матеріалі.

Мінімальні експортні ціни: як працює механізм на папері 

Кабінет Міністрів 20 серпня прийняв постанову «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів». Документ підготувало Мінагрополітики.

Згідно з постановою, Мінагрополітики буде визначати мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів з урахуванням умов поставок.

Мінімально допустимі ціни визначатимуть у доларах США за 1 кілограм товару. Ціни на окремі товари розраховують за умовами поставок, експорт яких був найбільшим за останні п’ять років.

Ціни розраховують «на підставі знеособленої інформації Держмитслужби», з урахуванням умов поставок за попередній місяць, а також із застосуванням знижки у 10%.

• МЦ — мінімально допустима експортна ціна на окремий вид товару, доларів США за 1 кілограм;
• РМЦ — референтна мінімальна експортна ціна на окремий вид товару за попередній місяць, доларів США/за 1 кілограм;
• Д — відсоток дисконту.

Це ще не найважчі розрахунки, наведені у Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін. Зокрема, у цих складнощах формулювань і розрахунків, складених фіскалами, бізнес вбачає корупційні ризики. До цієї теми ми повернемося у наступній статті.

Щомісяця Держмитслужба подаватиме до Мінагро дані про експорт окремих видів товарів за попередній місяць. На основі цієї інформації міністерство визначатиме допустимі експортні ціни на наступний місяць. 

Зі списком товарів, на які Мінагро встановлюватиме мінімальні експортні ціни, можна ознайомитись за посиланням. 

Аргументи держави

«Ми використовуємо метод 5% процентиля. Тобто, ми беремо 5% від усіх контрактів, які були укладені за найнижчими цінами та з них рахуємо середню ціну. І отриманий результат ще додатково дисконтується на 10%. Таким чином, ця мінімальна розрахована ціна буде нижчою за середньозважену ціну», — заявляв представник Мінагро Михайло Соколов. 

«Це створить механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. І встановить чіткі правила для всіх учасників ринку», — т.в.о. міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Також Висоцький пообіцяв, що форвардні контракти не постраждають: якщо вони були укладені в період встановлення мінімально допустимих експортних цін, то в розрахунку береться ціна, яка діяла на момент підписання контракту.

Бізнес про мінімальні експортні ціни

Почнемо з Української зернової асоціації (УЗА). Там вважають, що впровадження механізму мінімальних цін призведе до значного падіння експорту зерна з України та спричинить збитки сільгоспвиробників.

В УЗА зазначили, що регулювання ціни експортерів через встановлення мінімальної ціни суперечить нормам Світової організації торгівлі (СОТ), до якої входить Україна, зокрема — принципам вільної торгівлі та недискримінації.

Загалом, на думку УЗА, встановлення мінімальних цін може:

• негативно вплинути на здатність експортерів виконувати зобов’язання;
• підірвати довіру міжнародних партнерів до українських контрагентів;
• знизити конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках;
• знищити систему форвардних контрактів, які дозволяють експортерам завчасно планувати логістичні операції;
• призвести до судових спорів та скорочення інвестицій в агросектор.

Якщо мінімальні ціни не відповідатимуть світовим ціновим трендам — це знищить конкуренцію на українському ринку зерна і призведе до його надмірної зарегульованості та створить нові широкі можливості для корупції, вважають в УЗА.

А от Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) підтримала зміни законодавства для боротьби з тіньовим обігом зерна. У законах №10168-2 та №10169-2, які підписав президент Володимир Зеленський, є пункти як про впровадження мінімальних експортних цін, так і про адміністрування ПДВ і повернення валютного виторгу. У ВАР не уточнили, чи схвалюють саме механізм мінімальних експортних цін, але загалом обидва закони підтримали.

Експерти Європейської Бізнес Асоціації (EBA) виступили проти нової системи контролю повернення валютної виручки. Вони вважають, що запропоновані підходи можуть призвести до ручного керування експортом зерна та олії — через блокування податкових накладних і розрахунків коригування. 

Про ці нововведення законотворців та ризики, з якими можуть стикнутися доброчесні експортери, читайте невдовзі на USM.